Постанова 4803 № 173/63/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5197/21 Справа № 173/63/21 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: 13 січня 2021 року АТ КБ ПриватБанк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Згідно заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 10.07.2015 року, яка виникла станом на 12.11.2020 року в загальній сумі 12250,84 грн., яка складається з наступного: - 0.00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту; - 9863.18 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 0.00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; - 2387.66 грн. заборгованість за простроченими відсотками; - 0.00 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими за прострочений кредит відповідно до ст. 625; - 0.00 грн. - нарахована пеня; - 0.00 грн. - нарахована комісія. А також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. (а.с.1-4). Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 липня 2015 року, яка виникла станом на 12 листопада 2020 року в загальній сумі 12250.84 грн., яка складається з наступного: 9863.18 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2387.66 грн. заборгованість за простроченими відсотками відмовлено у повному обсязі (а.с.89-95). Не погодившись з рішенням суду, АТ КБ ПриватБанк подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило, рішення суду скасувати та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі (а.с.98-103). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково. Судом 1 інстанції встановлено, що 21.05.2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінило свою назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», при цьому відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства, з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. що містяться в Єдиному державному реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних із зміною назви. Тому в подальшому назва позивача вказується АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав заяву № б/н від 10.07.2015 року, згідно якої відповідачеві встановлений кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а саме 300 грн. Судом 1 інстанції встановлено, що підписана відповідачем заява складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Таким чином відповідач підтвердив свою згоду на укладення кредитного договору та кредитний договір, шляхом складання зазначеного вище документу, був укладений у належній письмовій формі. Судом встановлено, що укладений між сторонами договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним. Крім того відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було активовану видану йому картку та останній активно користувався виданою йому кредитною карткою, отримував кредитні кошти та періодично вносив грошові суми на погашення кредиту, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача, тобто відповідач фактично виконував умови укладеного договору. Відповідно п. 2.1.1.2.3 п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання Банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Згідно наданої суду довідки вбачається, що розмір кредитного ліміту відповідачу неодноразово змінювався та максимальний його розмір станом на 08.08.2016 року склав 11000 грн. Заборгованість за поточним тілом кредиту у відповідача відсутня. У заяві позичальника від 10 липня 2015 року процентна ставка не зазначена. З матеріалів справи вбачається, що заявлена АТ КБ «ПриватБанк» сума заборгованості за простроченим тілом кредиту становить 9863,18 грн. З системного аналізу положень Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку та ч. 1 ст. 1054 ЦК України слідує, що за своєю суттю прострочене тіло кредиту, на яке вказує позивач у своїй позовній заяві, є завуальованими відсотками за користування кредитними коштами, адже до нього входить плата за користування кредитом, а не, власне, надані позивальнику в користування кошти. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд 1 інстанції виходив із того, що в підписаних відповідачем документах відсутня регламентація складових частин поняття «прострочене тіло кредиту», суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що прострочене тіло кредиту є складовою частиною саме фактично отриманих відповідачем кредитних коштів, а тому заборгованість за простроченим тілом кредиту до стягнення не підлягає. Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» процентів за користування кредитними коштами, не можуть бути задоволені у зв`язку з їх безпідставністю через відсутність передбаченого обов`язку відповідача з їх сплати позивачу у анкеті-заяві від 10 липня 2015 року, оскільки витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками, оскільки такий висновок суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального закону та висновкам, викладеним у Постанові Верховного суду України від 30 вересня 2020 року у справі № 173/1384/18 (провадження № 61-9880св19) та правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131 цс19). Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту у сумі 9863,18 грн., виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, в анкеті-заяві від 10 липня 2015 року сума кредитного ліміту не зазначена. Проте, відповідно до довідки банку протягом всього періоду користування відповідачем кредитною карткою кредитний ліміт по ній змінювався від 300 грн. 10.07.2015 року до 11000 грн. 08.08.2016 року, 20.01.2020 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 0 грн. (а.с.14) Випискою про рух коштів по карті відповідача встановлено, що ОСОБА_1 користувався кредитною карткою до лютого 2020 року, тобто погодився зі зміною кредитного ліміту по картці (а.с.77-80). Відповідно до розрахунку банку, сума заборгованості відповідача за простроченим тілом кредиту становить 9863,18 грн. З указаного розрахунку видно, що банком окремо нараховано заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 9863,18 грн. та окремо заборгованість за простроченими відсотками у сумі 2387,66 грн. Тобто висновок суду першої інстанції про те, що за своєю суттю прострочене тіло кредиту, на яке вказує позивач у своїй позовній заяві, є завуальованими відсотками за користування кредитними коштами, адже до нього входить плата за користування кредитом, а не, власне, надані позивальнику в користування, є помилковим та спростовується матеріалами справи та наявним у них розрахунком заборгованості. (а.с.10-12). Свого розрахунку відповідач не надав. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів дійшла висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог банку та стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 9863,18 грн. На підставі ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь банку підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 4433, 68 грн. Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 9863,18 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за простроченим тілом кредиту у сумі 9863,18 грн В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 4433,68 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: