Ухвала КЦС ВС № 2-1688/1999

Ухвала 30 червня 2021 року м. Київ справа № 2-1688/1999 провадження № 61-10439ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року у справі за позовом Державного підприємства «Завод ім. Малишева» до ОСОБА_1 про втрату права на житлове приміщення, ВСТАНОВИВ: 23 червня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року в указаній справі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відкриття касаційного провадження передбачає перевірку правильності оформлення касаційної скарги та дотримання порядку її подання. Форма і зміст касаційної скарги передбачено статтею 392 ЦПК України. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. У клопотанні, яке подане разом з касаційною скаргою, заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки вона вимушена проживати не в Харкові, а в селі Дмитрівка Вознесенського району Миколаївської області, де доглядає за батьком. Умови життя в селі та стан здоров`я не дали змоги їй своєчасно скласти та направити касаційну скаргу. За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Зазначена касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не надано доказів отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та не наведено поважних підстав, які б перешкоджали заявнику вчасно подати до Верховного Суду належним чином оформлену касаційну скаргу, відповідно до статті 392 ЦПК України. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Враховуючи викладене, заявнику слід звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням (заявою) про поновлення строку касаційного оскарження, у якому (якій) навести поважні підстави для поновлення такого строку та надати докази для їх підтвердження. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, заявником у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). За змістом частин четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. З урахуванням зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), з копіями скарги та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною другою статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник не обґрунтовує в чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги з її копіями та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Разом з тим, прохальна частина касаційної скарги повинна бути сформульована відповідно до положень статті 409 ЦПК України, із зазначенням судових рішень, які заявник просить скасувати, а також яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду його касаційної скарги. Крім того, частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова. Згідно із частиною першою статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах проводиться державною мовою. Частинами першою, третьою статті 14 та статтею 6 Закону України «Про засади мовної політики» встановлено, що державною мовою України є українська мова, а сторони, які беруть участь у справі, подають письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 9 ЦПК України, оскільки викладена не державною мовою. Враховуючи наведене вище, заявнику необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу, викладену державною мовою. Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 270 грн. Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 454 грн судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визнати причину пропуску строку на касаційне оскарження, наведену у клопотанні ОСОБА_1 , неповажною. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. С. Ткачук