LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС905/857/19

від 29.06.2021 · Господарська

УХВАЛА 29 червня 2021 року м. Київ Справа № 905/857/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", розпорядник майна - арбітражний керуючий Мензаренко Юрій Миколайович, розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" за вх. № 5276/2021 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у складі колегії суддів: Пилипенко Н.М. (головуючий), Барабашова С.В., Пушай В.І. та на рішення Господарського суду Донецької області від 03.12.2020 у складі судді Говоруна О.В. за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 102 723,50 грн, в межах розгляду справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" В С Т А Н О В И В: 11.07.2019 до Господарського суду Донецької області звернулась Фізична особа ОСОБА_1 з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" (далі - ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу") про стягнення 142 271,87 грн, з яких: 10 162,26 грн невиплаченої заробітної плати за період з 01.03.2017 по 15.03.2017 та 132 109,61 грн грошової компенсації за невикористані 117 днів щорічної відпустки за період з 31.08.2014 по 15.03.2017. 12.10.2020 позивач зменшив суму позовних вимог до 102 723,51 грн, що складається з: невиплаченої заробітної плати за період з 01.03.2017 по 15.03.2017 в сумі 8 944,5 грн та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 93 779 грн за період з березня 2016 по лютий 2017 року. 03.12.2020 рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/857/19 в межах справи про банкрутство, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01.03.2017 по 15.03.2017 в сумі 8 944,5 грн, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 93 779 грн, та, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 921 грн в порядку ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України 12.04.2021 постановою Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" задоволено частково, рішення Господарського суду Донецької області від 03.12.2020 у справі № 905/857/19 скасовано в частині стягнення з ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 93 779 грн та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. В іншій частині рішення залишено без змін. 12.05.2021 засобами поштового зв`язку (трекінг № 514001414577) ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та рішення Господарського суду Донецької області від 03.12.2020 у справі № 905/857/19 та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у вимогах щодо стягнення з ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" невиплаченої заробітної плати за період з 01 по 15 березня 2017 року. 07.06.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я. Перевіривши матеріали касаційної скарги ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У даному випадку, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Також відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У даному випадку як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 905/857/19 складено 19.04.2021, тому останнім днем строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку було 11.05.2020 включно (враховуючи вихідні дні). У порушення зазначених вимог, касаційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 905/857/19 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з порушенням строку на касаційне оскарження, а саме - 12.05.2021, що підтверджується відміткою на поштовому конверті з трекінгом № 5440014145707, разом із клопотанням про поновлення такого строку. Вказане клопотанням обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 скаржником було отримано 22.04.2021, що підтверджується відміткою на вхідному штампі ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" першої сторінки постанови (додається). З урахуванням викладеного, ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" вважає, що процесуальний строк пропущено ним з поважних причин та просить Суд поновити йому строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі №905/857/19 Розглянувши клопотання ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 905/857/19, Судом вирішено, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги з огляду на таке. З матеріалів, доданих до касаційної скарги, вбачається, що скаржником як доказ отримання оскаржуваної постанови від 12.04.2021 надано копію першої сторінки постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 905/857/19 із зазначенням на ній дати її отримання скаржником 22.04.2021, проте вхідний штамп скаржника не може вважатися доказом отримання оскаржуваної постанови саме в цей день, оскільки відповідний штамп проставляється самим скаржником. Таким чином, Судом вирішено, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 905/857/19. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга ПрАТ "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 у справі № 905/857/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду інші належні докази отримання копії оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2020 у вказаній справі (копію конверту апеляційного господарського суду) або навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а також зазначити конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Керуючись статтями 119, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, - У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними наведені Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2020 та на рішення Господарського суду Донецької області від 03.12.2020 у справі № 905/857/19.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та на рішення Господарського суду Донецької області від 03.12.2020 у справі № 905/857/19 залишити без руху.

3. Надати Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді О. Банасько В. Погребняк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»