Постанова 4823 № 742/1544/21

Справа № 742/1544/21 Головуючий у 1 інстанції Коваленко А. В. Провадження № 33/4823/316/21 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого - судді Демченка О.В., захисника Матвієнка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Матвієнка В.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. без позбавленням права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Судом ОСОБА_1 було визнано винуватим в тому, що він 18 квітня 2021 року, о 02 год. 30 хв., в м. Прилуки по вул. Київській керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер 6810, алкогольне сп`яніння 2.79 %0 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Матвієнко В.М. просить скасувати постанову суду, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити. Вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм Конституції України, процесуального та матеріального права. Вказує, що матеріали справи містять низку порушень та неточностей, які унеможливлювали її розгляд, а саме: - відсутні відомості у протоколі про долучення корінця до протоколу тестування на алкотестер, що свідчить про неналежність доказу; - у корінці тестування на алкоголь зазначено час 2021.04.18. 02:48, а в самому протоколі вказано час його складання як 2 год. 40 хв., тобто за 8 хв. до отримання самих результатів тестування; - поліцейський встановив порушення п. 2.9 ПДР, проте не вказавши, який саме пункт. Зазначає, що у протоколі у графі До протоколу додаються відсутні відомості про наявність корінців з результатами тестування на стан сп`яніння з приладу Драгер від 18 квітня 2021 року, на які місцевий суд послався при прийнятті рішення, а тому таке посилання вважає безпідставним. Вказує на порушення судом вимог ст. 278 КУпАП. Також вказує на відсутність відомостей про відсторонення від керування транспортним засобом, що на думку захисника, ставить під сумнів твердження про керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Зазначає, що в матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та наголошує на порушенні процедури огляду на стан сп`яніння поліцейськими. На думку апелянта, поліцейськими було порушено вимоги Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису за № 1026 від 18.12.2018 року. Вважає сумнівними направлені до суду матеріали та їх аргументація. В засіданні апеляційного суду захисник Матвієнко В.М. підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Не заперечував розгляд справи проводити за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно вимог ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що не буде суперечити вимогам закону. Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 471841 від 18.04.2021 року (а.с.3), ОСОБА_1 18 квітня 2021 року, о 02 год. 30 хв., в м. Прилуки по вул. Київській керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, про що свідчить прилад Драгер 6810, показн7ик якого становить 2.79 %0 проміле, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 власноруч його підписав, та в поясненнях додав, що в лікарню їхати не бажаю. Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735. Як вбачається з адміністративного матеріалу, згідно тестування на алкоголь до протоколу за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810 результат становить 2.79%0 проміле. (а.с. 2). Згідно довідки інспектора сектору адміністративної практики Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Нагорної М. гр. ОСОБА_1 згідно бази даних Цунамі та інформаційної підсистеми Адмінпрактика Інформаційного порталу Національної поліції посвідчення водія не отримував.(а.с. 4). Згідно інформації, яка зафіксована на відеозаписі вбачається, як автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_1 фактично рухається з увімкненою сигналізацією і зупиняється серед перехрестя, за ним слідує патрульний екіпаж, де після зупинки із-за керма виходить водій ОСОБА_1 , і до нього підійшов працівник патрульної поліції з проханням надати документи на підтвердження факту керування транспортним засобом. Водій надає документи та говорить, що він попався, їде до дівчини і прав у нього не має. Водій пояснює, що він їхав і побачив, що спущене колесо. Зі згоди водія було проведено огляд на стан сп`яніння водія на місці за допомогою приладу «Драгер», результат якого дорівнював 2,79 проміле. Далі видно як водій підписує протокол і власноручно записує, що в лікарню їхати не бажає. За таких обставин, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме зафіксовано факт його керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, що забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Твердження сторони захисту про відсутність відомостей у протоколі про долучення корінця до протоколу тестування на алкотестер, та що корінець є недопустимим доказом не є слушними, оскільки про здійснення огляду на місці вчинення адміністративного правопорушення за допомогою приладу «Драгер 6810» зазначено в протоколі, а результати обстеження зафіксовані за допомогою відеозаписуючої техніки, а отже, не зазначення в протоколі про долучення корінця тестування суд вважає не істотним порушенням, яке не тягне за собою визнання даного доказу недопустимим. Що стосується доводів захисника щодо розбіжностей в часі, а саме, у корінці тестування на алкоголь зазначено час 2021.04.18. 02:48, а в протоколі про адміністративне правопорушення вказано час його складання 2 год. 40 хв., тобто за 8 хв. до отримання самих результатів тестування, то такі не заслуговують на увагу, адже такі спростовуються матеріалами справи в повному обсязі, до того ж даний факт був предметом розгляду місцевим судом. Апеляційний суд суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що в протоколі не зазначено пункту «а» п.2.9 ПДР, який передбачає відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, проте в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами такий недолік не виключає відповідальність ОСОБА_1 .. Твердження про те, що працівниками поліції не було додано до матеріалів справи самого Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, не являється грубим порушенням закону при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки стан сп`яніння ОСОБА_1 було встановлено поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів. Посилання апелянта на відсутність безперервності відеозапису є безпідставними, оскільки сама процедура обстеження проводилася на відеозапис безперервно, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні відеофайлами, а отже обстеження проведено у відповідності до вимог ст.266 КУпАП. Отже, з адміністративного матеріалу та відеозапису вбачається, що огляд на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 проводився відповідно до вимог вищезазначеної Інструкції та ст. 266 КУпАП, а з поведінки ОСОБА_1 можна зробити однозначний висновок про перебування його в стані алкогольного сп`яніння, а тому доводи захисника з цього приводу безпідставні. Не зважаючи на те, що поліцейським Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом Соболевським С.Г. було допущено в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 недослівне викладення обставин справи згідно чинного законодавства, місцевий суд обґрунтовано визнав такі недоліки механічними, оскільки вони не спростовують його вини та з урахуванням всіх матеріалів справи у суду апеляційної інстанції не викликають сумнівів щодо встановлених судом фактичних даних, які підтверджуються вказаними вище доказами, та які судом у повному обсязі було досліджено. Таким чином, всі обставини, на які посилається апелянт, судом першої інстанції досліджені, їм надана правильної оцінки. За вказаних підстав, апеляційний суд приходить до беззаперечного висновку, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які є належними та допустимими, з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому висновок районного суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильним та обґрунтованим з посиланням на відповідні докази. Апеляційний суд наголошує, що судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів. Усі доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, нічим не підтверджені, є голослівними і тому апеляційним судом відхиляються. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, з`ясував усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює. При розгляді адміністративної справи суд першої інстанції повно та об`єктивно розглянув справу і прийняв правильне рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Матвієнка В.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. В. Демченко