Постанова 4805 № 283/2865/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №283/2865/19 Головуючий у 1-й інст. Міхненко С. Д. Категорія 39 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б. суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження в м. в м.Житомирі цивільну справу №284/2865/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Міхненка С.Д., ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулось до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 20 липня 2010 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений договір, згідно з яким банк надав відповідачці кредит в розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. ОСОБА_1 підписала заяву, відповідно до якої погодилася з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. При укладенні вказаного договору відповідачка надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Разом з тим, свої зобов`язання за фактичне використання кредитних коштів вона належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 30 жовтня 2019 року утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 27497 грн. 31 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі 998 грн. 40 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 20052 грн. 77 коп., 4660 грн. 55 коп. пені за прострочення зобов`язання, а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 1285 грн. 59 коп. (процентна складова). Враховуючи вищезазначене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 27497 грн. 31 коп. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 998 грн. 40 коп. та 69 грн. 75 коп. судового збору. В апеляційній скарзі АТ «КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати відсотків та неустойки й ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги. Зокрема, зазначає, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що відповідачка підписала заяву, відповідно до якої погодилася з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. З наведеного вбачається, що, підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, вона висловила свою згоду з формою договору та його умовами. Відсутність при цьому підпису боржника на відповідних Тарифах, Умовах та Правилах не свідчить про неукладення договору, оскільки суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах. Окрім того, суд залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_1 підписала довідку про умови кредитування, у якій сторони погодили відсоткову ставку та розмір і порядок нарахування неустойки. Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Постановою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року постанову Житомирського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, пені та штрафів скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 20 липня 2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ ПриватБанк. У вказаній заяві кредитний ліміт визначений у розмірі 5000 грн. Окрім того, відповідачкою підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки Універсальна, 55 днів пільгового періоду, у якій погоджено базову відсоткову ставку у розмірі 2,5% на місяць. Також у довідці зазначено, що за порушення строків здійснення платежів сплачується штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків, а також пеня: базова процентна ставка /30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць нараховується 1 раз на місяць за наявності прострочення за кредитом чи процентами 5 і більше днів, за умови виникнення простроченої заборгованості на суму від 50 грн. і більше. Звертаючись до суду з даним позовом, банк посилався на ту обставину, що відповідачка належним чином не виконує кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим станом 30 жовтня 2019 року утворилась заборгованість в розмірі 27497 грн. 31 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у сумі 998 грн. 40 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 20052 грн. 77 коп., 4660 грн. 55 коп. пені за прострочення зобов`язання, а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 1285 грн. 59 коп. (процентна складова). Відповідно до ст.ст. 1054, 526 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати відсотків та неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні кредитного договору сторони не погодили базову відсоткову ставку та умови і порядок нарахування пені і штрафу. Разом з тим, поза увагою суду залишилась та обставина, що у підписаній відповідачкою довідці про умови кредитування відсоткова ставка визначена у розмірі 2,5 % на місяць та визначено розмір пені й штрафу. Отже, сторони дійшли згоди щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також щодо нарахування неустойки. Доказів того, що ОСОБА_2 сплачувала кошти в рахунок погашення заборгованості за відсотками, матеріали справи не містять. Таким чином, банк вправі ставити питання щодо стягнення даної заборгованості. Враховуючи розмір заборгованості зі сплати тіла кредиту, річну відсоткову ставку та кількість днів прострочення зобов`язання, на користь позивача підлягає стягненню 2061 грн. 35 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом ( 998,40 грн. х 30% річних : 365 дн. х 2512 дн. ). Що стосується стягнення неустойки, слід зазначити наступне. Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконаного обов`язку новим чи у приєднанні до невиконаного обов`язку нового, додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до положень ст.549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання. Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи умови укладеного між сторонами договору, а також зміст ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення, а саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення. Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені є необґрунтованими. Водночас, відсутні підстави для відмови у стягненні штрафів у розмірі 500 грн. ( фіксована частина ) та 152 грн. 98 коп. ( процентна складова 5% від суми заборгованості). Таким чином, рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості зі сплати відсотків та неустойки підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення,- про стягнення на користь АТ КБ ПриватБанк 2714 грн. 33 коп. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками та пенею слід відмовити. Оскільки позовні вимоги задоволено частково ( на 13,5 %) на користь позивача підлягає стягненню 259 грн.33 коп. судового збору. За таких обставин, рішення в частині розподілу судових витрат слід змінити, збільшивши розмір судового збору, який підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь позивача, із 69 грн. 75 коп. до 259 грн. 33 коп. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково. Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 24 лютого 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати відсотків та неустойки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства « ПриватБанк» 2714 грн. 33 коп. заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 2061 грн. 35 коп, а також штрафів: 500 грн. та 152 грн. 98 коп. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками та пенею відмовити. Рішення в частині розподілу судових витрат змінити, збільшивши розмір судового збору, який підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь позивача, із 69 грн. 75 коп. до 259 грн. 33 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча Судді: