Постанова 4803 № 212/2391/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6198/21 Справа № 212/2391/21 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Барильської А.П., суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П., сторони: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційні скаргиОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2021 року, яке постановлено суддею Пустовіт О.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст рішення суду складено 17 травня 2021 року,- В С Т А Н О В И В : В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (надалі - ПрАТ "Суха Балка") про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків у відповідача. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що впродовж тривалого часу працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 23 березня 2021 року позивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності, з яких 45% - по вібраційній хворобі та 20% - по Хозл, ІІІ група інвалідності. В зв`язку з професійними захворюваннями змінився його образ та якість життя, що завдає йому моральних страждань. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 200 000 грн., яку просив стягнути з відповідача. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Суха Балка" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 180 000 грн., без урахування податків фізичних осіб. Стягнуто з ПрАТ "Суха Балка" на користь держави судовий збір 1 800 грн. В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду в частині розміру стягнутої судом моральної шкоди, задовольнивши його позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт вказує на те, що визначений судом розмір моральної шкоди є значно заниженим, таким, що не відповідає роз`ясненням, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди». Також судом не враховано, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями позивач позбавлений можливості працювати, реалізовувати свої наміри в професійній сфері, реалізовувати свої звички та бажання, оскільки змушений залучати додаткові зусилля та ресурси для організації життя. Внаслідок професійних захворювань, отриманих на підприємстві відповідача, позивача постійно турбує біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацію в кінцівки, переважно в праву ногу та в руки, що посилюється при рухах та після фізичних навантажень, біль та оніміння в кистях, побіління пальців рук на холоді, судоми в литкових м`язах та м`язах передплічних, біль в плечових, ліктьових та колінних суглобах, порушення ходи та кашель та слабкість. Не погоджуючись із рішенням суду, ПрАТ «Суха Балка» подали апеляційну скаргу, де, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, судом першої інстанції залишено поза увагою роз`яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» Вважають, що обов`язок ПрАТ «Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу, відсутній, оскільки підприємство не вчиняло будь яких протиправних дій, які б знаходились у причинному зв`язку з ушкодженням здоров`я та заподіянню моральних страждань позивачу. Крім того, суд не врахував, що позивач був попереджений про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих факторів і їх вплив на здоров`я та свідомо приймав запропоновані йому умови праці. ПрАТ «Суха Балка» вважає, що судом надано більшу перевагу позиції позивача, що в свою чергу призвело до помилкового висновку суду про задоволення позовних вимог позивача. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 працював з 25 квітня 2006 року по 12 січня 2007 року на посаді підземного гірника, з 12 січня 2007 року по 30 березня 2010 року підземним прохідником, з 02 квітня 2010 року по 27 травня 2019 року підземним кріпильником на ПАТ «Євраз Суха Балка», правонаступником якого є ПрАТ «Суха Балка». 27 травня 2019 року звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 24-26-зворот). Згідно п. 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 11 лютого 2021 року, професійні захворювання у позивача виникли за обставин праці на підприємстві відповідача, де внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування він підпадав під вплив підвищених показників загальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони (а.с. 8). Відповідно до п. 18 Акту, причиною виникнення професійних захворювань у позивача є тривалий стаж роботи в умовах пилу та вібрації, які перевищували норми ГДК (а.с. 9). Висновком МСЕК від 23 березня 2021 року позивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності, з яких 45% - по вібраційній хворобі та 20% - по Хозл, ІІІ група інвалідності (а.с. 11-12). Суд, частково задовольняючи позов, виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання позивач отримав під час виконання ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди та з визначеним судом розміром моральної шкоди, з огляду на наступне. Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями, правильно встановив, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання та хвилювання. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що обов`язок ПрАТ «Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу, відсутній, оскільки підприємство не вчиняло будь яких протиправних дій, які б знаходились у причинному зв`язку з ушкодженням здоров`я та заподіянню моральних страждань позивачу, не заслуговують на увагу, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, професійні захворювання позивача виникли за обставин праці на ш. «Центральна» та ш. «Ювілейна» РУ ім. ХХ Партз`їзду, правонаступником якого є ПрАТ «Суха Балка». Відповідно п. 16 Акту №113 розслідування хронічного професійного захворювання від 12 грудня 2011 року, професійні захворювання у позивача виникли за обставин праці на підприємстві відповідача де він виконував роботи, які характеризувалися запиленістю повітря робочої зони, що перевищувала норми ГДК, з причин неефективності провітрювання робочих місць та застосування засобів знесилення повітря та важкої фізичної праці . Висновком МСЕК від 23 березня 2021 року позивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності, з яких 45% - по вібраційній хворобі та 20% - по Хозл, ІІІ група інвалідності. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач - ПрАТ «Суха Балка» - повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Не заслоговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач був попереджений про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих факторів і їх вплив на здоров`я та свідомо приймав запропоновані йому умови праці, оскільки ч. 2 ст. 153 КЗпП Українита ст. 13 Закону України «Про охорону праці»передбачений обов`язок саме власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання. Колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом надано більшу перевагу позиції позивача, що в свою чергу призвело до помилкового висновку суду про задоволення позовних вимог позивача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції взяв до уваги відзив відповідача на позовну заяву разом з письмовими додатками. Колегія суддів погоджується з розміром моральної шкоди, присудженої судом першої інстанції, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до положення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд врахував що у зв`язку з хронічними професійними захворюваннями порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, оскільки останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями позивач позбавлений можливості працювати, реалізовувати свої наміри в професійній сфері, реалізовувати свої звички та бажання, оскільки змушений залучати додаткові зусилля та ресурси для організації життя. Внаслідок професійних захворювань, отриманих на підприємстві відповідача, позивача постійно турбує біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацію в кінцівки, переважно в праву ногу та в руки, що посилюється при рухах та після фізичних навантажень, біль та оніміння в кистях, побіління пальців рук на холоді, судоми в литкових м`язах та м`язах передплічних, біль в плечових, ліктьових та колінних суглобах, порушення ходи, кашель та слабкість. У зв`язку з чим доводи апеляційних скарг позивача та відповідача про те, що судом першої інстанції не враховано роз`яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», та визначений судом розмір моральної шкоди є необґрунтованим, колегія суддів не бере до уваги з вищенаведених підстав. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні рішення врахував тяжкість фізичних і моральні страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, тривалість роботи позивача на підприємстві відповідача, відсоток втрати професійної працездатності, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили, виходив із засад розумності, виваженості та справедливості вірно визначив розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з ПрАТ «Суха Балка» у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 180 000 гривень За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2021 року залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 29 червня 2021 року. Головуючий: Судді: