LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813523/11666/16-ц

від 29.06.2021 ·

Номер провадження: 22-ц/813/7528/21 Номер справи місцевого суду: 523/11666/16-ц Головуючий у першій інстанції Аліна С. С. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.06.2021 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого - Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «ОТП Банк», відповідач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 04 березня 2021 року у складі судді Аліної С.С., в с т а н о в и в: В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки. 04.03.2021 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Марцюхи В.В. надійшла до суду письмова заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судових рішень по цивільній справі №523/14483/19-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «ОТП Банк» про визнання договору іпотеки недійсним; по цивільній справі № 523/16338/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк» третя особа - ОСОБА_2 про визнання договорів поруки припиненими. Заяву обґрунтовано тим, що в порядку цивільного судочинства розглядається справа №523/14483/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «ОТП Банк», про визнання недійсним договору іпотеки. Вимоги в цих справах є такими, що нерозривно пов`язані між собою спільним предметом спору стосовно іпотечного майна. Вимогою ПАТ «ОТП Банк» до відповідачів є стягнення кредитної заборгованості за рахунок іпотечного майна. Оскільки від рішення у справі №523/14483/19 залежить право ПАТ «ОТП Банк» на звернення стягнення на іпотечне майно, а тому і на можливість розгляду позову ПАТ «ОТП Банк» по суті. Також в порядку цивільного судочинства розглядається справа №523/16338/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання договорів поруки припиненими. При вирішені справи можуть бути встановлені факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи, зокрема, на зміну сторін, на обсяг відповідальності, які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04 березня 2021 року заяву про зупинення провадження по цивільній справі задоволено. Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, АТ «ОТП Банк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Суд першої інстанції, постановивши ухвалу про зупинення провадження, не навів мотивів, які саме факти можуть бути встановлені або спростовані за наслідками розгляду справ №523/14483/19-ц та №523/16338/17 та їх вплив на вирішення цієї справи, не зазначив, які саме питання вирішуються в іншій справі про визнання недійсним правочину, чи стосуються вони підстав позовних вимог, заявлених у справі №523/11666/16-ц. Суд першої інстанції не перевірив належним чином, чи є спільним предмет доказування в трьох справах та чи є вимоги в цих справах такими, шо нерозривно пов`язані між собою, що давало б підстави встановити об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення двох інших справ. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, іншої справи. Судом першої інстанції зупинено провадження у справі на стадії її розгляду по суті, що не включене до переліку підстав, відповідно яких процесуальним законом передбачено можливість зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті. 22.06.2021 ОСОБА_2 надала суду відзив на апеляційну скаргу та просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги АТ «ОТП Банк». Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України ухвали суду про зупинення провадження розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов до наступних висновків. Пунктом 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За змістом указаної норми підставою зупинення провадження у справі є виключно об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість встановлення судом обставин справи, відповідних їм правовідносин та формування судом правових висновків щодо шляхів вирішення спору, без вирішення іншої справи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо. Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо. Згідно з роз`ясненнями пункту 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України (в редакції закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Судом першої інстанції встановлено те, що проваджені Одеського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга АТ «ОТП Банк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси по цивільній справі №523/14483/19-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ «ОТП Банк» про визнання договору іпотеки недійсним, що підтверджується ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.12.2020. Також судом встановлено те, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 523/16338/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк» третя особа - ОСОБА_2 про визнання договорів поруки припиненими. Втім, зупиняючи провадження у справі, суд взагалі не обґрунтував зв`язку між очікуваними висновками рішення суду за наслідками розгляду іншої справи та предметом даного спору; не конкретизував, в чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду іншої справи, тобто не встановив необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). Таким чином, суди зобов`язані при вирішенні питання щодо зупинення провадження по справі перевіряти і той факт, що така процесуальна дія не вплине на розумність тривалості судового розгляду конкретної справи. Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Із матеріалів даної справи вбачається, що справа перебуває в провадженні суду з серпня 2016 року. Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що зупинення провадження у справі призведе до порушення розумних строків розгляду справи та порушить права сторін на своєчасність її розгляду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, тому ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 04 березня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»