Постанова 4814 № 554/8521/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/8521/20 Номер провадження 22-ц/814/1498/21Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л. В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі головуючого: судді-доповідача Абрамова П.С., суддів Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника АТ КБ «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 18 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Гольник Л.В., у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; У вересні 2020 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості станом на 11.08.2020 у розмірі 19 936,82 грн., з яких: 15 606,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4 330,44 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Заочним рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 18 березня 2021 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором від 25.03.2008 № б/н в розмірі 15 606,38 грн. та 1 645,43 грн. судових витрат, а всього 17 251,81 грн. короткого змісту вимог апеляційної скарги; В апеляційній скарзі представника АТ КБ «ПриватБанк» Крилова Олена Леонідівна прохає рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та задовольнити їх позовні вимоги в повному об`ємі. узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; Вказували, що місцевий суд незаконно відмовив у стягненні відсотків, не врахував Умови та Правила надання банківських послуг та тарифів банку. Крім того не враховано, що в заяві від 25.03.2008 передбачено базову відсоткову ставку в розмірі 3 % в місяць, та, що відповідач підписала Довідку про умови кредитування, в якій також зазначено відсоткову ставку в розмірі 3 % в місяць. встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; Місцевим судом встановлено, що 25.03.2008 ОСОБА_1 підписала анкету заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, в якій не було визначено розміру відсотків за користування кредитними коштами та розміру штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору. Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості у вигляді заборгованості за тілом кредиту, розмір яких становить 15 606,38 грн. Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення відсотків, оскільки між сторонами не було досягнуто домовленості щодо розміру відсоткової ставки, а наявні Умови та Правила банківських послуг не підписані відповідачем, та не можуть визнаватися договором приєднанням. Апеляційний суд вважає, що висновки місцевого суду в частині задоволених позовних вимог відповідають вимогам матеріального та процесуального права та не оскаржені сторонами. Однак висновки місцевого суду в частині відмови у стягненні відсотків, суперечать наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18), постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19), постанові від 20 травня 2020 року по справі №588/62/18 (провадження № 61-40312св18), постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року по справі №205/2098/18 викладено правовий висновок про те, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Місцевий суд вірно встановив, що 25.03.2008 ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписала Заяву №б/н, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації (а.с.26). Одночасно із підписанням заяви анкети нею було підписано довідку про умови кредитування. Як в заяві анкеті так і в довідці про умов кредитування було визначено відсоткову ставку в розмірі 3 % річних. (а.с. 27). Належної уваги на зазначену обставину місцевий суд не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову в стягненні відсотків за користування кредитом. У відповідності з розрахунком банку заборгованість за відсотками становить - 4 330,44 грн. Решта доводів апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували. висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; З врахуванням зазначених висновків рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків у розмірі 4 330,44 грн. Підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. У відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню і судовий збір сплачений за апеляційне оскарження судового рішення в розмірі 3 153,00 грн. Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.3 ч.1 ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу представника АТ КБ «ПриватБанк» Крилової Олени Леонідівни - задовольнити. Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 березня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків у розмірі 4 330,44 грн.- скасувати. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 4 330,44 грн. відсотків за користування кредитними коштами та 3 153,00 грн. сплаченого судового збору за апеляційне оскарження судового рішення. В іншій частині заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 18 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя П.С. Абрамов Судді С.М. Бондаревська Л.І. Пилипчук