Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/1113/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/1113/21 пров. № А/857/8987/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я. з участю секретаря судового засідання Квітовської Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинення певних дій за апеляційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року (суддя першої інстанції Щербаков В.В., м. Рівне) В С Т А Н О В И В : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про виключення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внесені згідно постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 02.10.2019 по справі №555/1653/19; зобов`язання внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі по тексту Реєстр), шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2, ст. 172-7 КУпАП. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року позов задоволено. Зобов`язано Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції судовий збір у розмірі 908,00 грн. Не погодившись із рішенням, вважаючи таке ухваленим з порушенням норм матеріального права, Національне агентство з питань запобігання корупції и оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати оскаржене рішення суду від 19.03.2021 та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що Національне агентство не порушило охоронюваних законом прав позивача, оскільки діяло у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, зобов`язуючи Національне агентство внести зміни в Реєстр, суд фактично зобов`язує відповідача вчинити дії, які чинним законодавством не передбачені. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки на вказану ним адресу, яка отримана 10.06.2021, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У судове засідання позивач не з`явився. У судовому засіданні представник відповідача Любченко Я. підтримав вимоги апеляційної скарги та надав пояснення, аналогічні викладеним в ній. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 02.10.2019 року в справі №555/1653/19, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 17.01.2020, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КпАП України , ч. 2 ст. 172-7 КпАП України та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 гривень. Наявною у матеріалах справи квитанцією АТ КБ ПриватБанк від 29.01.2020 підтверджується сплата ОСОБА_1 суми штрафу у розмірі 6800 грн., тобто фактичне виконання постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 02.10.2019 в справі №555/1653/19. Відповідно до загальновідомої інформації, яка розміщена за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ на офіційному інтернет-сайті «Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення», станом на 19.03.2021 дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з початку функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, до такого Реєстру вносяться та зберігаються відомості (інформація) виключно про осіб, які вважаться такими, що вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Разом з тим, відповідно до положень ст. 39 КУпАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. При цьому не встановлено, в тому числі з Єдиного державного реєстру судових рішень та на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення протягом року з дня закінчення виконання стягнення за постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 02.10.2019 по справі №555/1653/19. Отже, встановлені обставини свідчать, що відповідачем у повній мірі не було досліджено та проаналізовано в повному обсязі обставини, що зумовлюють внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі- Реєстр). Частиною першою статті 59 Закону встановлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством. На виконання вказаних норм Національне агентство розробило Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, яке затверджене рішенням Національного агентства від 09.02.2018 № 166, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі Положення про Реєстр) Згідно з п. 2 Положення про Реєстр Реєстр електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення. Підпунктом 1 п.3 Положення про Реєстр передбачено, що метою ведення Реєстру є забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення. Відповідно до п.2 розділу ІІ Положення про Реєстр підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, зокрема, є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень. Отже, інформацію про осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення/яких притягнуто до відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення вносяться до Реєстру. Встановлено, що відомості щодо ОСОБА_1 було внесено до Реєстру у зв`язку з прийняттям постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 02.10.2019 у справі № 555/1653/19. Факт внесення Національним агентством відомостей до Реєстру щодо ОСОБА_1 позивачем не оскаржувався і не був визнаний у судовому порядку протиправним. Пунктом 8 розділу II Положення про Реєстр встановлено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення. Отже, підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає. Таким чином відмова відповідача на звернення позивача ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже не є протиправною. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 39 КУпАП регулює правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП і слугує кваліфікуючою ознакою для застосування деяких статей КУпАП, які передбачають накладення стягнення за повторне вчинення правопорушення. Водночас, нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування статті 39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру. Формування, ведення та надання відомостей з Реєстру здійснюватися Національним агентством виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, діяльність Національного агентства, щодо ведення Реєстру полягає в офіційному фіксуванні відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно із відповідним рішенням суду, і така дія є похідною від них. Підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає. Внесення до Реєстру відомостей не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів. Згідно частини першої ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною першою статті 5 КАС України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Наявна у Реєстрі інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Судом апеляційної інстанції не встановлено факту порушення діями відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Таким чином, рішення суду необхідно скасувати з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 29.06.2021.