Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/607/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/607/24 Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В. Суддя-доповідач: Мойсюк М.І 26 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мойсюка М.І суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання постанови апеляційного суду Хмельницької області від 05.09.2014 внесено відомості про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Позивач зазначає, що нею в повному обсязі сплачено відповідний штраф, протягом року позивачкою не вчинено жодного нового адміністративного правопорушення протягом року з дня закінчення виконання стягнення, а тому згідно з нормами статті 39 КУпАП нею вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Просить зобов`язати відповідача вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, всі відомості про ОСОБА_1 . Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року позов задоволено, зобов`язано Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП. Стягнуто на користь позивача судовий збір. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи таке ухваленим з порушенням норм матеріального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що Національне агентство не порушило охоронюваних законом прав позивача, оскільки діяло у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, зобов`язуючи Національне агентство внести зміни в Реєстр, суд фактично зобов`язує відповідача вчинити дії, які чинним законодавством не передбачені. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 01.08.2014 закрито провадження у справі №686/9147/14-п у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). 05.09.2014 постановою Апеляційного суду Хмельницької області вищезазначену постанову скасовано, визнано ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. В подальшому постанова Апеляційного суду Хмельницької області від 05.09.2014 стала підставою для внесення 31.01.2019 відомостей стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Згідно з квитанцією АТ "Оксібанк" від 15.09.2014 підтверджується сплата позивачем суми штрафу у розмірі 170,00 грн., тобто фактичне виконання постанови Апеляційного суду Хмельницької області від 05.09.2014 у справі №686/9147/14-п. На звернення позивача до Національного агентства із заявами від 29.07.2022 та від 12.08.2022 та від 29.09.2022 щодо вилучення стосовно неї відомостей з Реєстру, Національне агентство листами від 12.08.2022 № 23-06/17717-22, від 09.09.2022 № 23-06/19297-22 та від 28.10.2022 №23-06/22515-22 поінформувало ОСОБА_1 щодо відсутності правових підстав для вилучення відомостей стосовно неї з Реєстру. Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з початку функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, до такого Реєстру вносяться та зберігаються відомості (інформація) виключно про осіб, які вважаться такими, що вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Разом з тим, відповідно до положень ст. 39 КУпАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Відтак суд дійшов висновку, що відповідачем у повній мірі не було досліджено та проаналізовано в повному обсязі обставини, що зумовлюють внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700) до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі- Реєстр). Частиною першою статті 59 Закону №1700 встановлено, що Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством. На виконання вказаних норм Національне агентство розробило Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, яке затверджене рішенням Національного агентства від 09.02.2018 № 166, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 345/31797 (далі - Положення) Згідно з пунктом 2 розділу І Положення реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення. Абзацом 1 пункту 3 розділу І Положення передбачено, що метою ведення Реєстру є забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, зокрема, є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень. Отже, інформацію про осіб які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення/яких притягнуто до відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення вносяться до Реєстру. Встановлено, що відомості щодо ОСОБА_1 було внесено до Реєстру у зв`язку з прийняттям постанови Апеляційного суду Хмельницької області у справі № 686/9147/14-п. Факт внесення Національним агентством відомостей до Реєстру щодо ОСОБА_1 позивачем не оскаржувався і не був визнаний у судовому порядку протиправним. Пунктом 8 розділу II Положення встановлено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є: 1) ухвала суду про скасування вироку; 2) винесення виправдувального вироку; 3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження; 4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; 5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; 6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Отже, підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає. Таким чином відмова відповідача на звернення позивачки ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже не є протиправною. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 39 КУпАП регулює правовідносини, які виникають під час застосування КУпАП і слугує кваліфікуючою ознакою для застосування деяких статей КУпАП, які передбачають накладення стягнення за повторне вчинення правопорушення. Водночас, нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування статті 39 КУпАП, як підстави вилучення відомостей про особу із Реєстру. Формування, ведення та надання відомостей з Реєстру здійснюватися Національним агентством виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, діяльність Національного агентства, щодо ведення Реєстру полягає в офіційному фіксуванні відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно із відповідним рішенням суду, і така дія є похідною від них. Підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей є вичерпним, інших підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає. Внесення до Реєстру відомостей не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною першою статті 5 КАС України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Наявна у Реєстрі інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Судом апеляційної інстанції не встановлено факту порушення діями відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мойсюк М.І Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.