Постанова 4856 № 600/1898/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/1898/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький В.К. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 29 червня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької державної податкової інспекції (м. Чернівці) Чернівецького управління Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач) про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1937446/3293211134 від 16.09.2020 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.06.2020 р.; зобов`язати Чернівецьку державну податкову інспекцію Чернівецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області зареєструвати податкову накладну № 2, подану ФОПом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), днем її подання - 01.06.2020 р.; - визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької державної податкової інспекції (м. Чернівці) Чернівецького управління Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1937447/3293211134 від 16.09.2020 р., про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 09.06.2020 р.; зобов`язати Чернівецьку державну податкову інспекцію Чернівецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області зареєструвати податкову накладну № 4, подану ФОПом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), днем її подання - 09.06.2020 р. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що позивачем не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 01.06.2020 року в ЄРПН, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних. Враховуючи недостатню кількість наданих позивачем документів, рішеннями Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації податкової накладних № 2 від 01.06.2020 р., та № 4 від 09.06.2020 р. 11.05.2021 року представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області, згідно якого вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини даної справи, правильно визначив правове регулювання спірних правовідносин та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач зареєстрований як фізична особа підприємець 08.11.2018 № 2038 000 0000 048755, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 28.05.2020 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ Облторгсервіс (покупець) укладено договір поставки № 202000528, на умовах якого позивач зобов`язувався передати у власність покупця непродовольчі товари - обладнання та запчастини, лакофарбові матеріали, плівки для декорування виробів з ПВХ, а покупець зобов`язувався прийняти їх та оплатити за них погоджену сторонами ціну (п. 1.1. Договору). Поставка товару здійснюється партіями, згідно заявок покупця. Згідно 5.1. вказаного договору розрахунок за товари здійснюється покупцем на поточний рахунок постачальника шляхом попередньої оплати 100% вартості товару. Згідно рахунку-фактури № 1А-20200528 від 28.05.2020, ТОВ Облторгсервіс замовлено плівку для термопереводу, в кількості 4420 м2, вартістю 57902,00 грн з урахуванням ПДВ. Як зазначив позивач, оплата замовленого покупцем товару здійснювалась двома частинами, а саме: 01.06.2020 в сумі 41745,60 грн та 09.06.2020 в сумі 16156,40 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , за період з 19.05.2020 по 14.06.2020. Згідно видаткової накладної № ІА-25062020 від 25.06.2020 та товарно-транспортної накладної № 2 від 25.06.2020 позивачем поставлено ТОВ Облторгсервіс плівку для термопереводу, в кількості 4420 м2, на загальну суму 57902,00 грн з урахуванням ПДВ. 30.06.2020 позивачем складено та направлено до ДПС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 01.06.2020 на загальну суму 41745,60 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 6957,60 грн (постачальник (продавець) - ФОП ОСОБА_1 , отримувач (покупець) - ТОВ Облторгсервіс); податкову накладну № 4 від 09.06.2020 на загальну суму 16156,40 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 2692,73 грн (постачальник (продавець) - ФОП ОСОБА_1 , отримувач (покупець) - ТОВ Облторгсервіс). Згідно із отриманими позивачем квитанціями від 30.06.2020 № 9150307805 та № 915024510 зазначені податкові накладні прийняті, але їх реєстрація зупинена з підстав відповідності вимогам 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 10.09.2020 позивачем подано до Головного управління ДПС у Чернівецькій області пояснення разом із документами, підтверджуючими здійснення господарських операцій, за наслідком вчинення, яких позивачем складалися податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено. Встановлено, що надання відповідачеві вказаного переліку документів (щодо двох ПН), підтверджується повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 16 від 10.09.2020 та № 17 від 10.09.2020. Рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1937446/3293211134 від 16.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.06.2020. Рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1937447/3293211134 від 16.09.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 09.06.2020. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, до яких додатково було долучено копії документів на підтвердження транспортування та зберігання товарів, щодо реалізації яких було подані спірні податкові накладні. За результатами розгляду скарги, рішеннями ДПС України № 52051/3293211134/2 від 24.09.2020 та № 52050/3293211134/2 від 24.09.2020 скарги позивача залишені без задоволення, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів. Не погоджуючись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів відповідності ФОП ОСОБА_1 п.8 критеріїв ризиковості платників податку та правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Натомість позивач надав контролюючому органу документи, яких достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, згідно з пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня, з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України). Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165). Відповідно до п. 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Згідно з п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165). Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165). Пунктом 1 додатку 3 до Порядку №1165 віднесено до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Тобто, із аналізу п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165. Проте, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції. Так, відповідачем не вказано, яка саме податкова інформація стала підставою для застосування до позивача критерію ризиковості та не визначено чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації поданих податкових накладних. При цьому, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №520). Так, п. 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Згідно з п.п. 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: -договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", та "Про електронні довірчі послуги та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520). Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Колегія суддів звертає увагу на те, що реалізуючи вищевказане право на подання пояснень та додаткових документів на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, позивачем було подано відповідачеві письмові пояснення та копії документів, які, на його переконання, підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої подані податкові накладні № 2 від 01.06.2020 та №4 від 09.06.2020. Зокрема позивачем подані такі документи як: СМR №1 від 16.06.2020, на підтвердження покупки та доставки товару - плівки термоперевідної, який в подальшому було реалізовано ТОВ Облторгсервіс; платіжне доручення № 110620/1129199 від 11.06.2020, на підтвердження оплати (першої частини) покупцем за вказаний товар; платіжне доручення № 150620/1130039 від 15.06.2020 на підтвердження оплати (другої частини) покупцем за вказаний товар; акт наданих послуг № 102 від 24.06.2020, на підтвердження надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вказаного товару; видаткова накладна ІА-25062020 від 25.06.2020, на підтвердження реалізації товару ТОВ Облторгсервіс; виписка Альфа-Банк НОМЕР_2 за період 19.05.2020 - 14.06.2020, на підтвердження оплати ТОВ Облторгсервіс за поставлений товар; договір доручення № 102 від 11.06.2020 на транспортно-експедиційне обслуговування; договір оренди нежилого приміщення № 19/2020 від 02.01.2020, на підтвердження наявності місця зберігання поставленого товару; договір поставки № 20200528 від 28.05.2020, на підтвердження продажу товару ТОВ Облторгсервіс; заявка № 102 від 11.06.2020, на підтвердження замовлення транспортно-експедиційних послуг; контракт № 8/20 від 02.06.2020, на підтвердження купівлі та поставки товару у ТОВ "Сансипизм"; митна декларація №А408020/2020/013961 від 25.06.2020, на підтвердження розмитнення поставленого товару; платіжне доручення № 129 від 17.06.2020, на підтвердження оплати митних платежів; рахунок №102 від 24.06.2020 виставлений ФОП ОСОБА_2 , за надані експедиційні послуги; рахунок-фактура № 493 від 16.06.2020 виставлений ТОВ "Сансипизм" за поставку товару; рахунок-фактури ІА-20200528 від 28.05.2020 на суму 57902 грн, виставлений ТОВ Облторгсервіс; специфікація № 1 до контракту № 8/20 від 02.06.2020, укладеного з ТОВ "Сансипизм"; товаро - транспортна накладна № 2 від 25.06.2020, на підтвердження поставки товару ТОВ Облторгсервіс. Всі вище перелічені документи, були долучені до обох пояснень, наданих позивачем податковому органу, у зв`язку з зупиненням реєстрації податкових накладних № 2 від 01.06.2020 та № 4 від 09.06.2020. Надання відповідачеві вказаного переліку документів (щодо двох ПН), підтверджується повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 16 від 10.09.2020 та № 17 від 10.09.2020. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подані позивачем в повній мірі підтверджують дійсність та реальність господарської операції, за результатами якої ним було подано на реєстрацію податкові накладні. Так, в оскаржуваних рішеннях підставою для відмови у реєстрації податкових накладних зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Водночас, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які встановлені податковим законодавством. Суд зауважує, що аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Проте, як рішення про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, так і оскаржувані Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів ненадання платником податку копій документів. Серед іншого, рішення про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови в реєстрації податкових накладних, позаяк: по - перше, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; по - друге, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення, а лише визначив загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття; по - третє, відмова контролюючого органу в реєстрації податкової накладної не була пов`язана з необхідністю підтвердження первинними документами розрахунків позивача та його контрагента, адже зупинення реєстрації податкової накладної та вимога контролюючого органу щодо надання первинних документів стосувалося такої першої події, як - постачання позивачем товару та обсягу його товарних запасів у позивача. Як наслідок, оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначні трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних. При цьому колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. Таким чином, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень № 1937446/3293211134 від 16.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.06.2020 та № 1937447/3293211134 від 16.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 09.06.2020. Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї із подій, до яких серед іншого належить набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). Як було встановлено, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію яких попередньо було зупинено належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є Державна податкова служба України. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову. Доводами апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції не спростовуються, а зводяться лише до переоцінки та незгоди з ними. Узагальнюючи , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.02.2021 слід залишити без змін. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів виходить з наступного. З матеріалів справи встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу заявило клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 5400 грн. 09.06.2021 року до суду надійшло клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи про підтвердження витрат на правничу допомогу. Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Частиною 9 ст.139 КАС України передбачено що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до чч. 1-5ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 11.04.2018 року у справі №814/698/16, від 16.08.2019 року у справі №755/6702/16-а, від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19 склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач подав до суду опис наданої правової допомоги у справі №600/1898/20-а за договором від 02.10.2020 року №09/20 з додатком до Договору про надання правничої допомоги №09/20 від 02.10.2020 року, копією платіжного доручення №313 від 18.05.2021 року, копією виписки з банківського рахунку АО "Кейс" про зарахування коштів. Згідно з пп. 4.1 п.2 Додаткової угоди №1 до договору від 02.10.2020 року №09/20 винагорода адвоката за підготовку відзиву на апеляційну скаргу складає 5400 грн/год. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5400 грн є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Зважаючи на співмірність заявлених витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідачів, з урахуванням предмету позову і повинна становити 5400 грн. При цьому, оскільки відповідачами у даній справі є два суб`єкти владних повноважень, то судові витрати слід пропорційно розподілити між відповідачами та стягнути по 2700 грн з кожного. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року - без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області (ЄДРПОУ 44057187) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 2700 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України (ЄДРПОУ 43005393) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 2700 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.