LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд380/7046/20

від 15.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7046/20 пров. № А/857/7790/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Святецького В.В., суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М., за участю секретаря судового засідання: Хітрень О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №380/704/20 (головуючий суддя Кедик М.В., час ухвалення 16 год. 20 хв., м. Львів, повний текст рішення складений 01 березня 2021 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В : 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: а) визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.08.2020 № 235 о/с ,,По особовому складу про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області, зі служби в поліції відповідно до Закону України ,,Про Національну поліцію за пунктом 4 частини 1 статті 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів); б) поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області; в) стягнути з Головного управління Національної поліції України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.08.2020 по день ухвалення судового рішення з розрахунку 1167,08 грн за кожен робочий день; г) рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання. Рішенням від 17 лютого 2021 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.08.2020 № 235 о/с ,,По особовому складу в частині звільнення з 03 серпня 2020 року зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області. Поновив ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області з 04.08.2020. Стягнув з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 105 361 грн 74 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області та стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 16229 гривень 92 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів суд допустив до негайного виконання. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині розміру стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Свою апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що при визначенні розміру грошового забезпечення, що підлягає стягненню, суд першої інстанції взяв до уваги лише довідку Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.10.2020 № 232/68. Однак, при цьому суд не звернув належної уваги на Архівну відомість № 1, видану ГУ НП у Львівській області про його ( ОСОБА_1 ) доходи за період з 01.01.2020 по 03.08.2020, згідно якої його заробітна плата за червень 2019 року склала 16 230,07 грн., а за липень 2020 року - 33338,46 грн. Таким чином, позивач доводить, що з відповідача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, починаючи з 04.08.2020 по день винесення судом рішення з розрахунку по 812,60 грн за кожен календарний день вимушеного прогулу. З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 160 894 грн. 57 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарг та просить їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги позивача та просить їх відхилити. При цьому надав суду копію роз`яснення Міністерства соціальної політики, згідно якого додаткова доплата до грошового забезпечення поліцейських Національної поліції, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, не входить до переліку складових грошового забезпечення, встановлених Постановою № 988 та відповідно наказом №

260. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належать до задоволення з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 у період з 13.07.1993 по 06.11.2015 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 прийнятий на службу в поліції. Остання посада - старший слідчий спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області. Відповідно до наказу ГУНП в Львівській області від 03.08.2020 № 235 о/с підполковник поліції ОСОБА_1 , старший слідчий спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області, з 03.08.2020 звільнений зі служби в поліції відповідно до Закону України ,,Про Національну поліцію за пунктом 4 частини 1 статті 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Підстава наказ НПУ від 21.05.2020 №

370. Суд першої інстанції, поновляючи позивача на посаді та визначаючи розмір грошового забезпечення, яке підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу, вірно визначив кількість днів вимушеного прогулу за період з 04.08.2020 по 17.02.2021, а саме -198 днів. При цьому суд першої інстанції слушно зазначив, що згідно з частиною 1 статті 94 Закону України ,,Про Національну поліцію поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Пунктом 9 Розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі Порядок № 260), визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за неповний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Згідно з пунктом 6 Розділу 3 Порядку № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.10.2020 № 232/68 грошове забезпечення за два останні місяці до звільнення складає разом із індексацією 32 459,84 грн, з них: червень 2020 року - 16230,07 грн, липень 2020 року - 16 229,77 грн.. Однак, згідно архівної відомості № 1 (а.с. 13) у червні 2020 року позивачу нарахована заробітна плата в сумі 16 230,07 грн. (відрахування ЄСВ АТ 3345,41 грн.), у липні 2020 року 33338,46 грн. (відрахування ЄСВ АТ 7099,07 грн.). За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Колегія суддів встановила, що у липні 2020 року ОСОБА_1 отримав доплату у відповідності до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 ,,Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни. Пунктом 1 вказаної постанови визначено установити, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 доплата є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а тому у відповідності до приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260 входить до складу грошового забезпечення поліцейських та, відповідно, повинна враховуватись при визначенні розміру середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Таким чином, колегія суддів вважає, що на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення в розмірі 160 894,80 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів, а саме : 16 230,07 грн + 33338,46 грн = 49568,53 грн : 61 день (два місяці) = 812,60 грн х 198 днів вимушеного прогулу = 160 894,80 грн. Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкових висновків щодо розміру грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу, виходячи із середньоденого грошового забезпечення в сумі 532,13 грн. В силу приписів ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо розміру грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу, а тому визнає правильним скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п.2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №380/704/20 в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 105 361 гривню 74 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів - скасувати та ухвалити в цій частині постанову. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області ( 79007 м. Львів, пл. Григоренка,3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 160 894 (сто шістдесят тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 80 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 25.06.2021.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»