Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/6614/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6614/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Курко О. П. 23 червня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника відповідача: Дмитришиної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2020 року державний реєстратор Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року позов задоволено частково, а саме: - визнано протиправним та скасовано пункт 1, в частині задоволення скарги Агрофірми "Проскурів" на рішення державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_1 від 23.12.2019 №50398968, та пункти 3 і 5 наказу Міністерства юстиції України № 2150/5 від 22.06.2020 "Про задоволення скарги"; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; - стягнуто на користь ОСОБА_1 2102,0 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач зазначив, що під час прийняття оскаржуваного рішення державний реєстратор не перевірив документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, оскільки подані для проведення державної реєстрації прав документи не давали змоги встановити набуття права власності ПАТ "ПРОСКУРІВ" на об`єкт нерухомого майна, тому що до заяви не додано документ, що підтверджує набуття права власності ПАТ "ПРОСКУРІВ" на об`єкт нерухомого майна та/або перехід до нього такого права від колгоспу "КОМУ НАР", а також документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, що призвело до порушення пунктів 40, 41 Порядку № 1127, пунктів 1, 2 частини першої статті 10, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 4 частини першої статті 24, частини першої статті 27 Закону. Вважає правомірним висновок про порушення позивачем вимог законодавства та рішення Міністерства юстиції України, оформлені у формі наказу Міністерства юстиції України №2150/5 від 22.06.2020 "Про задоволення скарги". В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати. Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь позивача в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 13.12.2019 року ПАТ "Проскурів" подало позивачу - державному реєстратору Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області заяву ПАТ "Проскурів" про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Проскурів" на нерухоме майно - будівлю, склад паливно-мастильних матеріалів та гараж, загальною площею 54 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р., с/рада Розсошанська, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км. 38+500 - км 39+800, будинок б/н. До заяви заявник додав акт приймання в експлуатацію закінченого будівництва автозаправної від 20.05.1989; технічний паспорт на будівлю складу паливно - мастильних матеріалів та гаража за адресою Хмельницька обл., Хмельницький р., с/рада Розсошанська, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км. 38+500 - км 39+800, будинок б/н від 07.11.2017, виданий Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, повідомлення №723603 Хмельницького бюро технічної інвентаризації; Статути агрофірми "Проскурів" Відкритого акціонерного товариства "Проскурів" та Публічного акціонерного товариства "Проскурів". 23.12.2019 позивач, розглянувши заяву та додані до неї документи, прийняв рішення 23.12.2019 №50398968 про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Проскурів" на нерухоме майно - будівлю, склад паливно-мастильних матеріалів та гараж, загальною площею 54 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р., с/рада Розсошанська, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км. 38+500 - км 39+800, будинок б/н. 26 лютого 2020 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" від 20.02.2020 про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення позивача від 23.12.2019 №50398968. За результатом розгляду скарги колегія Міністерства юстиції з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, сформувала висновок від 22 травня 2020 року, яким рекомендувала задовольнити скаргу КП "Агрофірма "Проскурів", скасувати рішення державного реєстратора від 23.12.2019 №50398968 та анулювати доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У висновку комісія вказала, що позивач не перевірив документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав. Висновок мотивований тим, що позивачем під час проведення державної реєстрації прав власності ПАТ "ПРОСКУРІВ" на об`єкт нерухомого майна, що виникло до 01.01.2013, до заяви не долучені документи (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), які містять інформацію, необхідну для такої реєстрації, від органів влади, підприємств, установ та організацій, які проводили оформлення та/або реєстрацію таких прав до 01.01.2013. Також державний реєстратор не долучив документи, що підтверджують набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ПАТ "ПРОСКУРІВ". На підставі зазначеного висновку колегії Міністерство юстиції України видало наказ "Про задоволення скарги" № 2150/5 від 22.06.2020 року, яким скарга КП агрофірми "Проскурів" від 20.02.2020 року, скасоване рішення державного реєстратора від 23.12.2019 №50398968 та анульований доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Цей наказ позивач оскаржив до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність наказу Міністерства юстиції України № 2150/5 від 22.06.2020 "Про задоволення скарги" в частині пункту 1 в частині задоволення скарги Агрофірми "Проскурів" на рішення від 23.12.2019 №50398968, та пунктів 3 і

5. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон). Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону до повноважень Міністерства юстиції України належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішення, передбачених цим Законом. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно визначений статтею 37 Закону. Відповідно до положень ч. 1, 2, 9 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Відповідно до ч.3 ст.37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. За змістом ч.5 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Згідно з ч.6 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" "і" "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. Відповідно до ч.8 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25 грудня 2015 року затверджений Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128), пунктом 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (комісія) Відповідно до п.4, 5 Порядку №1128 розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян. Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу. Пунктом 6 Порядку №1128 встановлено, що якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку. Як свідчать матеріали справи, скарга КП "Агрофірма "Проскурів" на рішення державного реєстратора зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2020 року вх. №6289- 33-20. Разом з тим, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №2150/05 прийнятий 22 червня 2020 року, тоді як розгляд скарги по суті відбувався 22 травня 2020 року. Отже, розгляд скарги проведений з порушенням строку розгляду, встановленого Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку №1128. Відповідно до вимог пунктів 10, 11 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Будь-які докази того, що державний реєстратор та особа, рішення стосовно якої скасовувались, були належним чином повідомлені про розгляд скарги, як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції надані не були. При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення усіх зацікавлених осіб про розгляд скарги КП "Агрофірма "Проскурів" у встановлений законом спосіб. Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулась державна реєстрація права власності за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується. Суд встановив, що спірний наказ №2150/5 прийнятий 22.06.2020. До його прийняття, 05.06.2020, у Державному реєстрі речових прав зареєстроване право власності на будівлю складу паливно-мастильних матеріалів та гаража за адресою Хмельницька обл., Хмельницький р., с/рада Розсошанська, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км. 38+500 - км 39+800, будинок б/н за іншою особою - за ТОВ "Технопарк Проскурів". Отже, спірний наказ прийнятий суперечить п. 2 ч.8 ст. 37 Закону № 1952-IV. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розгляд скарги та прийняття оскаржуваного наказу відповідач здійснив з порушенням Закону та Порядку, без дотримання принципів рівності, повноти з`ясування обставин, обґрунтованості рішення та права осіб на участь у процесі його прийняття. А тому, порушення вищевказаних вимог закону виключає правомірність прийнятого наказу. (аналогічні правові позиції у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року по справі № 807/2270/16, від 28 травня 2020 року по справі №822/1874/17) Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем не доведена правомірність наказу Міністерства юстиції України № 2150/5 від 22.06.2020 "Про задоволення скарги" в частині пункту 1 в частині задоволення скарги Агрофірми "Проскурів" на рішення від 23.12.2019 №50398968, та пунктів 3 і

5. Тому, позовні вимоги про його скасування в частині, що оскаржується, підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 24 червня 2021 року. Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.