Постанова 4852 № 192/1701/20(2-а/192/88/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 травня 2021 року м. Дніпросправа № 192/1701/20(2-а/192/88/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Суховарова А.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровсьокї міської ради на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 (суддя Тітова О.О.,) в адміністративній справі № 192/1701/20(2-а/192/88/20) за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста- інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю паркування Дніпропетровської міської ради Овсія Едуарда Юрійовича, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- в с т а н о в и В: У жовтні 2020 року позивач звернувся до Солонянського районного суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії РАП № 275161289 від 1 жовтня 2020 року, винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради Овсієм Едуардом Юрійовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 адміністративний позов задоволено. Рішення суду обгрунтовано тим, що вина позивача не доведена належними та допустимими доказами. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив прийняти нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що інспектор з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради Овсій Едуард Юрійович діяв відповідно до вимог закону, а твердження позивача, що за його маршрутом був відсутній знак 3.34 не можуть бути підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Крім того, фотофіксація обставин порушення правил паркування в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу Peugeot 3008 державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано: 1)дату порушення22.08.2020.; 2)місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомого об`єкта вул.Глінки,11, у м.Дніпро; 3) географічні координати: 48.46625000, 35.04900360; 4) час вчинення порушення: 14:31 година, відповідно до вимог ст.283 КУпАП, розміщено на веб-сайті ipkp.dniprorada.gov.ua, та є належним доказом, який підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 1 жовтня 2020 року, головним спеціалістом інспектором з питань контролю за паркуванням Дніпропетровської міської ради Овсієм Е.Ю. винесено постанову серії РАП № 275161289, в якій зазначається, що 22 серпня 2020 року о 14 год. 31 хв. транспортним засобом PEUGEOT 3008 р.н. НОМЕР_1 здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Глінки 11, чим порушено вимогу пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 «Зупинку заборонено», чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем всупереч вимог ст. 77 КАС України не доведено правомірність оскаржуваної постанови в частині наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями). Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху. Пунктом 2.3 Правил встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Пунктом 8.1 Правил передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Відповідно до розділу 33 ПДР України дорожній забороняючий знак 3.34 "Зупинку заборонено" передбачає заборону зупинки і стоянки транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Колегія суддів зазначає, що на підтвердження того, що позивач дійсно допустив порушення вимог п. 3.34. «в» ПДР, відповідачем надано до матеріалів справи фотофіксацію обставин порушення правил паркування в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу Peugeot 3008 державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 в момент вчинення правопорушення, на яких було зафіксовано:1)дату порушення 22.08.2020.; 2)місце розташування транспортного засобупо відношенню до нерухомогооб`єкта вул.Глінки,11, у м.Дніпро; 3) географічні координати: 48.46625000, 35.04900360; 4) час вчинення порушення: 14:31 година Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції надана відповідачем фотофіксація не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, оскільки вона не містить фіксування факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме здійснення зупинки/стоянки 22.08.2020 року саме в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Надані відповідачем скріншоти з сайту google.com.ua/maps від 03.11.2020р. станом на момент розгляду справи на підтвердження наявності дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» у м.Дніпрі по вул. Глінки, не підтверджують факт того, що зазначений дорожній знак був наявний 22.08.2020 під час зупинки транспортного засобу позивача PEUGEOT 3008, р.н. НОМЕР_2 о 14:31, оскільки такий дорожній знак міг бути встановлений і після 22.08.2020. Крім того, якість зображень наданих відповідачем скріншотів з сайту google.com.ua/maps не дають змоги ідентифікувати розміщені дорожні знаки та скріншоти з сайту google.com.ua/maps роздруковані 03.11.2020, тобто після 22.08.2020 та винесення постанови про адміністративне правопорушення серії РАП № 275161289 від 1 жовтня 2020 року, що не спростовує доводів позивача, що за його маршрутом був відсутній знак 3.34. Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровсьокї міської ради - залишити без задоволення. Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05.11.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя А.В. Суховаров Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Суддя Л.А. Божко