Постанова 4850 № 200/4546/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2021 року справа №200/4546/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Сіваченка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника відповідача Масалаб А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 р. (складена та підписана 30 квітня 2021 у м. Слов`янськ) у справі № 200/4546/21 (головуючий І інстанції суддя Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа - Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною та скасування постанови від 31.03.2020 року ВП № 58725207, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 представник позивача вернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (надалі УЗПВР, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Масалаб Альони Ігорівни від 31.03.2020 року ВП № 58725207 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 12.02.2020 року, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року у справі № 0540/6468/18-а про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; вирішення питання судових витрат (а.с. 1-9). 27 квітня 2021 року представником позивача до суду надіслано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник просить суд прийняти додаткове рішення у справі, яким задовольнити в повному обсязі витрати заявника на професійну правничу допомогу згідно попередньому розрахунку, та зазначає, що остаточний розрахунок здійснених витрат на професійну правничу допомогу буде надано після прийняття рішення у справі. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 200/4546/21 провадження у справі закрито. Призначено до розгляду заяву про вирішення питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 108-109). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року заяву задоволено. Стягнуто з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 34898944, місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32) на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу на суму 5800 (п`ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. (а.с. 133-134). Від відповідача у справі надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, в якій останній просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду у суд першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позовна заява містила в собі вимогу щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) судові витрати на професійну правничу допомогу. Крім того, заява позивача надійшла до відповідача тільки 29.04.2021. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі. Позивач та третя особа до судового засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов наступного висновку. Що стосується стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу. За унормуванням ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат. За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За приписами частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За унормуванням ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України). Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Лютянською Ніною Семенівною договір про надання правової допомоги від 24.03.2021 № 11, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 47-52). За умовами пункту 3.1 цього договору клієнт зобов`язаний відшкодувати Адвокату фактичні витати, необхідні для виконання угоди; своєчасно та в повному обсязі оплачувати гонорар адвоката, фактичних витрат, пов`язаних з виконанням адвокатом угоди. Відповідно до п. 4.10 порядок оплати та механізм надання послуг адвоката встановлюється Додатковим договором, який є невід`ємною частиною основного договору. П.6.5 додаткові угоди та додатки до цього договору є невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами. Так, представник позивача у поданій заяві стверджує, що витрати позивача у цій справі склали 5800,00 грн. За фактом надання правової допомоги сторонами договору складені та підписані: Додаткова угода від 24.04.2021 року та Акт № 1 виконаних робіт (надання послуг) від 26.04.2021 року. З Додаткової угоди від 24.04.2021 року та Акту № 1 виконаних робіт (надання послуг) від 26.04.2021 року вбачається, що витрати на правничу допомоги склали: - складання адвокатського запиту до ДВС 550 грн.; - складання адвокатського запиту до ГУПФУ 550 грн.; - вивчення та ознайомлення адвоката з наданими відповідями на адвокатські запити; - надання консультації та роз`яснень юридичного змісту щодо можливих варіантів здійснення представництва адвоката інтересів клієнта 500 грн.; - складання позовної заяви 3000 грн.; - складання клопотання про звільнення від сплати судового збору 200 грн.; - складання клопотання про поновлення процесуального строку 200 грн.; - складання заперечення на клопотання про закриття провадження у справі 800 грн., Всього 5800 грн. В п. 1 Акта № 1 виконаних робіт (надання послуг) від 26.04.2021 року визначено, що оплата послуг адвоката здійснюється на умовах відстрочення платежу. Підписанням даного договору сторони дійшли згоди та порозуміння, що клієнт зобов`язаний сплатити (в готівковій або безготівковій формі) вартість послуг адвоката протягом 10-ти днів з дня, наступного за днем прийняття суддею рішення у справі (рішенням вважаються рішення, ухвали суду І інстанції). Отже, з матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи, зазначені в Додатковій угоді від 24.04.2021 року та Акті № 1 виконаних робіт (надання послуг) від 26.04.2021 року, підписані адвокатом Лютянською Н.С., що є підтвердженням надання таких послуг саме адвокатом Лютянською Н.С. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню на користь позивача в сумі 5800,00 грн. ( за складання процесуальних документів). Частиною 7 статті 139 КАС України обумовлено: розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 за № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Боттацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд апеляційної інстанції вважає необхідним стосовно зменшити розмір на професійну правничу допомогу з огляду на наступне. Предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує складних правових досліджень, вивчення обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним. Крім того, представником відповідача було подано до суду клопотання про закриття провадження у справі та провадження у справі було закрито. Ухвала про закриття провадження у справі позивачем не оскаржена. Тобто, справа вирішена не на користь позивача. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 5800 грн. є неспівмірними зі складністю справи. З урахуванням наведеного, суд вважає підтвердженими сплату позивачем адвокату витрат на суму 2000 грн. за надання професійної правничої допомоги у цій справі, оскільки такі витрати є співмірними зі складністю цієї справи, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Крім того, суд зазначає, що відповідно до Положення про Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 74/В від 27.12.2019 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є територіальним органом державної виконавчої служби, входить до системи органів Міністерства юстиції України як структурний підрозділ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою, органом державної влади. Згідно з відомостями Єдиного реєстру розпорядником бюджетних коштів та одержувачів коштів Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) є розпорядником бюджетних коштів. Таким чином судові витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути саме зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 р. задовольнити частково. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 р. у справі № 200/4546/21 - скасувати. Прийняти нову постанову. Заяву позивача про витрати на професійну правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 43315445, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., місто Харків, вул. Ярослава Мудрого, будинок 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу на суму 2000 (дві тисячі грн.). Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 25 червня 2021 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Сіваченко Е.Г. Казначеєв