Постанова 4812 № 489/705/21

25.06.21 22-ц/812/1222/21 Провадження № 22-ц/812/1222/21 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 року м. Миколаїв справа № 489/705/21 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Данилової О.О., суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О., переглянувши в апеляційному порядку без повідомлення сторін у письмовому провадженні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 28 квітня 2021 року суддею Рум`янцевою Н.О. в приміщенні цього ж суду (повне рішення складено 28 квітня 2021 року), У С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позивач зазначав, що 8 липня 2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підтвердивши своїм підписом, що підписана ним заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає договір про надання банківських послуг (далі - Договір). За умовами договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 10000 грн. та користувався кредитними коштами. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору станом на 30 листопада 2020 року у нього виникла заборгованість у розмірі 18 691, 13 грн., з яких 14 907,88 грн. заборгованості за простроченим кредитом (тілом) та 3 783,25 грн. заборгованості за відсотками, які банк просив стягнути з боржника. Відповідач ОСОБА_1 своєї позиції щодо позову суду не повідомив. Справу розглянуто за правилами спрощеного провадження. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2021 року у задоволенні позову КБ «ПриватБанк» відмовлено у зв`язку з недоведеністю виникнення кредитних відносин між сторонами. В апеляційній скарзі представник КБ «ПриватБанк» просив рішення скасувати та задовольнити позов. Апелянт посилався на те, що суд першої інстанції дав неналежну оцінку наданих доказів, а саме безпідставно дійшов висновку про недоведеність укладення кредитного договору. Суд не звернув належної уваги на особливості отримання кредитних коштів з застосування платіжних карт, надані банком первинні банківські документи (витяг з особового рахунку), не дав оцінку частковому виконанню відповідачем кредитних зобов`язань за договором тощо. До того ж ОСОБА_1 не заперечував своїх обов`язків та не оспорював загальної заборгованості. Правом відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 , повідомлений про апеляційний розгляд справи в порядку частини 1 статті 128 ЦПК, не скористався. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК апеляційна скарга розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи, які повідомлені про розгляд справи належним чином (а.с. 101). Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надана банком анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не містить волевиявлення ОСОБА_1 на отримання кредитних коштів; докази отримання ОСОБА_1 картки «Універсальна» відсутні; надані Умови та Правила надання банківських послуг підпису позичальника не містить; строки дії картки та строки видачі кредиту не зазначені тощо. Зазначені обставини свідчать про недоведеність позивачем факту укладення в письмовому вигляді кредитного договору, відкриття рахунку, видачі картки «Універсальна» на умовах, зазначених у позовній заяві. Проте не х усіма висновками суду можна погодитись. Так, згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У відповідності зі статтею 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК). Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до статті 624 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад.»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Особливістю карткового рахунку є те, що операції за таким рахунком можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів - платіжних карток, які є електронним платіжним засобом у вигляді емітованої банком пластикової картки. Кредитною карткою є платіжна картка зі встановленим кредитним лімітом (пункти 1.1.1.62 Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, далі Умови та Правила). Платіжні картки випускаються на строк, визначений банком для відповідного типу картки та категорії клієнта. Строк дії платіжної картки зазначається на самій картці, яка є дійсною до останнього дня зазначеного на ній місяця відповідного року включно. Враховуючи ці особливості кредитування шляхом відкриття карткового рахунку з встановленням ліміту на платіжну картку, можна дійти висновку що строк дії кредитного договору залежить від строку дії платіжної картки або/та строку кредитного ліміту. За таким договором обов`язок повернення кредиту в повному обсязі виникає зі спливом останнього дня місяця дії картки. Виписки з банківського рахунку містять інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача баланс станом на дату укладення кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції) Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року №578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і податкових документах, віднесені, зокрема, виписки банків. У постанові НБУ №705, зокрема, вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використанні під час урегулювання спірних питань. Судом встановлено, що 8 липня 2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 16). В заяві, поряд з іншим, також зазначено, що позичальник згоден з тим, що його заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає договір про надання банківських послуг (далі - Договір) (а.с.16). Крім того, з наданих банком документів вбачається, що кредитні відносини між ОСОБА_1 та банком виникли раніше. В порядку актуалізації анкетних даних впродовж користування послугами ПриватБанку відповідач підписував анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил 6 грудня 2006 року, 8 липня 2019 року та 3 січня 2020 року. При цьому анкети-заяви містять посилання на послугу кредитування, базову проценту ставку (36% річних) та інші умови надання кредитних коштів (а.с.106, 108). Позивач надав суду і витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містять умови кредитування, а також витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", які деталізують умови кредитування за кредитними картами, в тому числі карткою «Універсальна». Діючі на той час Тарифи за карткою «Універсальна» передбачали базову процент у ставку 3% (2,5%) на місяць, за тратами, здійсненими з 1 вересня 2014 року 2,9% на місяць, з 1 квітня 2015 року 3,6% на місяць. Тарифами також передбачені умови відповідальності позичальника у вигляді неустойки (пені та штрафу). Кредитний ліміт ОСОБА_1 неодноразово змінювався з 10 000 грн. до 13 236, 06 грн. (а.с.15). Протягом 2006-2020 року відповідач неодноразово отримував кредитні картки. Остання кредитна картка видана відповідачу 3 січня 2020 року зі строком дії до грудня 2023 року (а.с.14). Суду також надано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , який свідчить про те, що позичальник приймав зміни кредитного ліміту, активно користувався кредитними коштами та здійснював платежі на погашення боргу (а.с.52-63). Отже, суд вважає встановленим факт кредитних відносин, що виникли між ОСОБА_1 та банком з 2006 року, зміст яких визначається підписаними відповідачем анкетами-заявами, в тому числі і заявою від 8 липня 2010 року та Умовами та Тарифами. Будь-яких заперечень ОСОБА_1 щодо виникнення кредитних правовідносин з банком, узгодження умов кредитування з застосуванням діючих процентних ставок та умов відповідальності до суду не надходило. За даними особового рахунку ОСОБА_1 останнє фактичне використання ним кредитних коштів мало місце у січні 2018 року (а.с.53 зворот). Останнє поповнення рахунку (у незначному розмірі) здійснено у березні 2020 року (а.с.52). За розрахунком, наданим банком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 30 листопада 2020 року складає 18 691,13 грн., в тому числі 14 907,88 грн. заборгованості за простроченим кредитом (тілом) та 3 783,25 грн. заборгованості за відсотками. Визначену у такий спосіб заборгованість відповідач ОСОБА_1 , обізнаний щодо розгляду судом вимог до нього про стягнення боргу (а.с.80), не оспорював. На підставі викладеного апеляційний суд вважає встановленим факт неналежного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, виникнення заборгованості в загальному розмірі 18 691,13 грн., яка підлягає стягненню з відповідача відповідно до статей 526, 1048,1054 ЦК. Оскільки суд першої інстанції не звернув належну увагу на надані позивачем докази на підтвердження характеру правовідносин, що виникли та діяли між сторонами у період 2010-2020 років, а висновки про недоведеність кредитних зобов`язань ОСОБА_1 обгрунтував лише позначкою «дебетова особиста картка» в анкеті-заяві від 8 липня 2010 року, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову. Відповідно до статті 141 ЦПК з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені банком при поданні позовної заяви (2102 грн. судового збору) та поданні апеляційної скарги (3405 грн. судового збору). Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 8 липня 2010 року станом на 30 листопада 2020 року в розмірі 18 691,13 грн. та 2102 грн. судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 3405 грн. судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.О.Данилова Судді: В.В.Коломієць Н.О.Шаманська ………………… повну постанову складено 25 червня 2021 року