LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд750/8540/20

від 25.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 25 червня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/8540/20 Головуючий у першій інстанції Карапута Л. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/344/21 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого судді - Губар В.С., суддів: Скрипки А.А., Онищенко О.І. Позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» Відповідач ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, місце ухвалення судового рішення м. Чернігів ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.12.2017 року у розмірі 30940 грн. 38 коп. В обгрунтування позовних вимог посилалось, що у жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк" запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Вказує, що 06.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 06.12.2017 року, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Вважає, що підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 16000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Стверджує, що АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу, відповідач, всупереч чинному законодавству та умовам договору, свої обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Станом на 17.07.2020 року за відповідачем по укладеному з АТ "Універсал Банк" договору про надання банківських послуг "Monobank" від 06.12.2017 року наявна заборгованість по тілу кредиту на загальну суму 30940,38 грн, яку і просив стягнути з ОСОБА_1 . Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2020 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.12.2017 року у розмірі 30940 грн. 38 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Переверзєв О.О. просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення 15884 грн. 11 коп., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що про факт отримання кредиту свідчить лише анкета-заява від 06.12.2017 року, проте не можна вважати, що відповідач погодився з Умовами, Тарифами, Таблицею вартості обчислення кредиту та Паспортом споживчого кредиту, оскільки вони не підписані та заперечуються відповідачем. Вважає, що наданий позивачем розрахунок не є належним доказом у справі та не доводить обгрунтованість вимог щодо наявності заборгованості за кредитним договором. Також наголошує, що згідно наявної у матеріалах справи виписки відповідач отримав 6500 грн. кредитного ліміту, який в подальшому не збільшувався, а тому вважає, що позивачем не надано належних і допустимих документальних доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30940,38 грн. Вказує, що з виписки по рахунку відповідача убачається нарахування банком відсотків у розмірі 15884,11 грн., стягнення яких з відповідачем не погоджено і ці відсотки відповідач заперечує. Зазначає, що позивачем не підтверджено доведення умов договору до відповідача та не підтверджено, що на час укладення договору діяли саме ті Умови, які долучені до позовної заяви. Вважає, що надані позивачем Умови та тарифи не є належними доказами щодо двостороннього волевиявлення сторін при визначенні умов договору. За доводами апеляційної скарги, судом першої інстанції необгрунтовано не застосовано до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно включено до тіла кредиту нараховані відсотки у розмірі 15884,11 грн. У встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» не подавався. Згідно із частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з наведеним, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи позовні вимоги АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов кредитного договору та положень ст.ст. 509, 526, 1054 ЦПК України відповідач зобов`язання за договором не виконав всупереч приписам ст. 629 ЦК України. Проте, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може, враховуючи наступне. Судом встановлено, що 09.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" для отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 43). Із змісту Анкети-заяви убачається, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 6500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача станом на 17.07.2020 року складає 30940,38 грн., з яких: 30940,38 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с. 39-42). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що анкета-заява, підписана ОСОБА_1 06.12.2017 року, містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана анкета-заява не містить жодної інформації про розмір виданого і отриманого відповідачем кредиту, не містить умов і строків повернення кредиту, не містить інформації про встановлений кредитний ліміт, про розмір відсотків за користування кредитом, які б були погоджені сторонами. Не вказано також, коли конкретно відповідачем кредит був отриманий і у якому розмірі. Окрім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято Банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також нема доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06.12.2017 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку ресурс: Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms як невід`ємні частини спірного договору. Умовами та правилами надання банківських послуг в Універсал банку, що розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких, зокрема, визначено дію договору (до повного виконання), та інші умови (а.с. 11-38). Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила та тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту позивача належним доказом не може бути, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження№ 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Колегія суддів апеляційного суду знаходить, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, міг змінюватись самим банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин ( 06 грудня 2017 року ) до моменту звернення до суду із вказаним позовом ( 25 вересня 2020 року ), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу ОСОБА_1 . Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ «Універсал Банк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом. Окрім того, перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом також встановлено, що паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною договору про надання банківських послуг, не підписаний споживачем ОСОБА_1 і матеріали справи не містять належних і допустимих документальних доказів, які б достовірно і безсумнівно підтвердили, що ОСОБА_1 ознайомлений та погодився із змістом та умовами цього паспорту. (а.с.36-37) Разом з тим, ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитом, суд першої інстанції не врахував, що відповідач заперечував про отримання від банку вказаної позивачем суми коштів. Так, у позовній заяві банк зазначає про отримання відповідачем кредиту у розмірі 16500 грн. (а.с.3-10), в той час як згідно виписки по рахунку відповідача убачається, що кредитний ліміт був встановлений у розмірі 6500 грн. Також відповідач в апеляційній скарзі не заперечує про отримання ним від банку кредит у розмірі 6500 грн. Як убачається з виписки по рахунку відповідача (а.с. 73-92) та розрахунку заборгованості за договором (а.с. 39-42), а саме колонки «Сума погашення за наданим кредитом, за період користування кредитною карткою ОСОБА_1 вніс на рахунок 49140,77 грн., а фактично отримав від банку 6500 грн. готівки. Враховуючи, що сторонами не було узгоджено сплату відповідачем відсотків, пені та комісії за користування кредитними коштами та беручи до уваги, що ОСОБА_1 повернув кошти, які фактично отримала від банку, що вбачається з виписки по рахунку, позовні вимоги банку є безпідставними та задоволенню не підлягають. Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1, 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції зазначених обставин не врахував та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк». За таких обставин, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк». Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України з АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за апеляційний розгляд справи у розмірі 3153 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 грудня 2020 року скасувати. В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114, ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за апеляційний розгляд справи у розмірі 3153 грн. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»