Постанова 4823 № 750/11670/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 14 травня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/11670/20 Головуючий у першій інстанції Карапута Л. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/585/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бечка Є.М., суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 січня 2021 року у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, дата складання повного тексту рішення 27 січня 2021 року, місце його ухвалення м. Чернігів, В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року АТ «Універсал Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 26.04.2018 року в сумі 119744,11 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що в жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк" запустило новий проект "monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки "monobank". Після перевірки кредитної історії на платіжних картках "monobank" за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки, після верифікації фізичної особи, здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. 26.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.04.2018 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських. Підписавши Анкету-заяву, Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у сумі 25 200 грн у вигляді кредитного ліміту на поточних рахунок, спеціальними платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Вказує, що відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим станом на 17.03.2020 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 119 744,11 грн, в тому числі: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) 62 211 грн. 05 коп., заборгованість за пенею та комісією 57 533 грн 06 коп., яку банк і просив стягнути з відповідача в судовому порядку. Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 січня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26.04.2018 року у сумі119744 грн. 11 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суми заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що звертаючись з позовом, позивач посилався на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з Тарифів за карткою Monobank, як невід`ємну частину договору. Проте, позивачем не надано належних доказів того, що Умови обслуговування рахунків фізичної особи та Витяг з Тарифів за карткою Monobank надіслані відповідачу у вказаній редакції та підписані відповідачем. Вказував, що в підписаній анкеті-заяві про приєднання до умов і правил обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо відкритих карткових рахунків, які не підписані відповідачем, не зазначено кредитний ліміт, процентна ставка та умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за прострочення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичних особі АТ «Універсал Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді пені та комісії за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що суду не надано доказів, що кредитні кошти за спірним кредитним договором були надані позичальнику та отримані ним, тобто позивач не міг довести належними та допустимим доказами, навіть сам факт отримання відповідачем кредитних коштів, їх подальшого використання, зняття із відповідного банківського рахунку. Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України, справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 січня 2021 року, розглядається судом апеляційної інстанції без виклику учасників справи. Учасники справи повідомлялись про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін, у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Даним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій зазначено, що на підставі цієї заяви відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 та встановлено кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу. Підтверджує і засвідчує, що вся інформація та/або документи, надані ним банку, в тому числі через мобільний додаток, є повною і достатньою у всіх відношеннях, і він зобов`язується повідомляти банк про будь-які зміни в цій інформації, що можуть статися, не пізніше, ніж через 3 банківські дні від настання таких змін (а.с. 11). До позовної заяви банк додав витяг з Умов та правил обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених рішенням Правління ПАТ "Універсал Банк", протокол № 33 від 27.09.2017 року. Також, банком надано розрахунок заборгованості за договором №б/н від 26.04.2018 року укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 згідно якого станом на 17.03.2020 року заборгованість складає 119 744,11 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданих кредитом (тілом кредиту) 62211,05, загальний залишок заборгованості за пенею та комісією - 57533,06 грн. Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Приписами ч.2. ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Статтею 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ « Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Апеляційний суд зауважує, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед Банком та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи № 200/5647/18 в постанові від 16 вересня 2020 року. В матеріалах даної справи виписка по картковому рахунку відсутня. Посилання банку на наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором, як на підставу задоволення позовних вимог, є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок, умови кредитування, тощо, є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи надавались кошти взагалі, чи видавалася кредитна картка та на який строк, правильність нарахування, чи встановлено кредитний ліміт, а тому, за відсутністю належних та допустимих доказів, зробити висновок, що ця заборгованість має місце, що вона виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору неможливо, як і неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за пенею та комісією. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 26.04.2018, посилався на Витяг з Умов обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://www.Monobank.ua/terms, як невід`ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою «Monobank». При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки саме у зазначених в документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах. Крім того, надані Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку, розміщені на сайті https://www.Monobank.ua/terms, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26.04.2018 шляхом підписання Анкети-заяви. Оскільки при розгляді справи, яка переглядається, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, як-то виписки з карткового рахунку, тощо та, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, та штрафних санкцій відповідачу не вбачається можливим, оскільки розрахунок заборгованості та анкета-заява, які додані до позову не містять жодних даних щодо підтвердження користування відповідачем кредитними коштами у зазначених Банком розмірах, апеляційний суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття доводів апеляційної скарги, її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.ч.1,2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Так, у матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 15 лютого 2021 року, який укладений між адвокатом Кравченком В.В. та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 4.1. вказаного договору клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар в розмірі та строки обумовлені сторонами. Однак, з огляду на те, що вартість наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, як це передбачено ст. 137 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність відмови у стягненні витрат на правничу допомогу. Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати понесені на сплату судового збору при зверненні до суду апеляційної інстанції в сумі 3153 грн. Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 січня 2021 року скасувати. В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором б/н від 26.04.2018 року у сумі119 744 грн. 11 коп. відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору при зверненні до суду апеляційної інстанції в сумі 3153 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий: Судді: