Постанова 4812 № 487/5130/18

25.06.21 22-ц/812/1191/21 Провадження № 22-ц/812/1191/21 П О С Т А Н О В А іменем України 22 червня 2021 року м. Миколаїв справа № 487/5130/18 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Лівінського І.В., суддів: Тищук Н.О., Шаманської Н.О., із секретарем судового засідання Колосовою О.М., учасники справи: представник заявника адвокат Бараненко Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва, постановлену 11 травня 2021 року під головуванням судді Бобрової І.В., в приміщенні цього ж суду, повне судове рішення складено того ж дня, за заявою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Союз» про стягнення моральної шкоди, в с т а н о в и в: У лютому 2021 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що державним виконавцем Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стамат І.В. було відкрито виконавче провадження №54370874 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 20 січня 2021 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 60 000 грн. Посилаючись на те, що сума, яка підлягає до стягнення, а саме 60 000 грнвже була виплачена ОСОБА_1 в добровільному порядку під час судового розгляду, що неодноразово підтверджувала під час судових засідань сторона позивача, а також те, що подання ОСОБА_3 виконавчого документа на виконання, є зловживанням позивачем своїми правами з метою збагачення та отримання безпідставної вигоди з ОСОБА_1 , просив суд визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню та витребувати виконавчий лист з Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що будь-яких доказів того, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди було виконано останнім у добровільному порядку на стадії виконавчого провадження або доказів на підтвердження відсутності у боржника обов`язку щодо сплати шкоди за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року, суду не надано. Інших передбачених частиною 2 статті 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявником не зазначено. Посилання адвоката Бараненка Д.В. на те, що ОСОБА_1 раніше вже було сплачено 60 000 грн ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд визнав необґрунтованими, оскільки питання про стягнення саме моральної шкоди вирішувалось в судовому порядку та було ухвалено відповідне рішення, яке набрало законної сили та на теперішній час боржником не виконано. В апеляційній скарзі заявник просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що при постановленні ухвали, суд першої інстанції не дослідив належним чином докази, які містяться в матеріалах справи та передчасно зробив висновок про відмову у задоволенні заяви. Оскільки, доказом того, що ОСОБА_1 у добровільному порядку виконав рішення суду про стягнення моральної шкоди в розмірі 60 000 грн на стадії виконавчого провадження, є той факт, що ОСОБА_3 підтвердила це усно під час судового засідання в Миколаївському апеляційному суді. Водночас, ОСОБА_3 безпідставно заявила, що їй було надано ОСОБА_1 60 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди (а саме на одяг, поховання, обіди, тощо). Також, в судовому засіданні ОСОБА_3 не надала жодних доказів того, що кошти, які їй сплатив ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, вона потратила на поховання та все, що з ним пов`язано. Вважає, що вимоги стягувача є безпідставними, а виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий без достатніх правових підстав. Відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом, від стягувача до апеляційного суду не надійшов. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена з таких підстав. Так, судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року, залишеним без зміни постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ПАТ "Європейський Страховий Союз" про стягнення моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 60 000 грн. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишено без змін. На виконання вказаного судового рішення 29 січня 2021 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист № 2/487/336/19. За вказаним виконавчим листом державним виконавцем Корабельного відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №54370874 про примусове виконання рішення суду та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 . Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, адвокат Бараненко Д.В. посилався на те, що ОСОБА_1 вже виплатив ОСОБА_3 суму, яка підлягає до стягнення, а саме 60 000 грн, ще до ухвалення рішення суду, що остання і підтвердила усно під час судового засідання в Миколаївському апеляційному суді. У зв`язку з чим, вважає, що вимоги стягувача є безпідставними, а виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Як вбачається з постанови Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, якою рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 60000 грн. моральної шкоди залишено без змін, судом встановлено, що відповідачем були передані позивачці 60000 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої ДТП. Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, вказаною постановою апеляційного суду встановлено отримання позивачкою ОСОБА_3 від ОСОБА_1 60000 грн. на відшкодування саме матеріальної шкоди, а тому ці обставини не доказуються при розгляді даної заяви. За такого, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що зобов`язання за вказаним виконавчим листом про стягнення на користь позивачки моральної шкоди боржником не виконані, а тому підстави, на які посилається заявник, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Доводи апеляційної скарги про те, що сплачені позивачці 60000 грн., є відшкодуванням моральної шкоди, необґрунтовані та суперечать обставинам, встановленим постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року. Отже, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому ухвала підлягає залишенню без зміни відповідно до положень статті 375 ЦПК України. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. ГоловуючийІ.В. Лівінський Судді Н.О. Тищук Н.О. Шаманська Повне судове рішення складено 25 червня 2021 року.