Постанова 4824 № 757/22936/19-ц

Єдиний унікальний номер справи 757/22936/19-ц Апеляційне провадження №22-ц/824/7315/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2021 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., за участю секретаря Сас Ю.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: У травні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування заподіяної внаслідок ДТП шкоди. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 15 лютого 2018 року о 12 год. 45 хвилин на перехресті бульвару Лесі Українки та вулиці Генерала Алмазова у м. Києві відбулося зіткнення автомобіля Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2019 року постанову Печерського районного суду від 25 вересня 2018 року відносно ОСОБА_1 , якою її визнано винною за ст. 124 КУпАП та закрито провадження за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, залишено без змін. Внаслідок ДТП, що сталося з вини відповідача ОСОБА_1 , автомобілю Тойота. д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності позивачу, спричинено механічні ушкодження, чим власнику було завдано значних матеріальних збитків. Відповідно Звіту № 1009/02/18Н про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ від 12 березня 2018 року, вартість матеріального збитку складає 377 570, 24 грн. У зв`язку із тим, що власник автомобілю Лексус, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП не мав страхового полісу, Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодувало позивачу 100 000,00 грн. Оскільки вказана сума не покриває увесь розмір спричиненої позивачу шкоди, вона просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь в рахунок відшкодування завданих позивачу матеріальних збитків: - розмір відшкодування завданого збитку, за пошкоджений автомобіль - 277 570, 24 грн. - вартість послуг евакуатора - 700 грн.; - вартість послуг проведення оцінки вартості майнової шкоди - 1500 грн.; - витрати на проведення експертного дослідження № 0289 згідно рахунку фактури № СФ-0258 - 5880 грн.; - витрати на отримання довідки від КП «Центр організації дорожнього руху» згідно рахунку фактури № СФ-00059 - 636 грн.97 коп.; - витрати на правничу допомогу, що надавалася адвокатами Н.А. Скрицькою та А.К. Скрицьким , - 20 000 грн. 00 коп. Також, у позовній заяві ОСОБА_2 зазначала, що внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди їй завдано моральну шкоди, яка полягає у душевних стражданнях та нервовому стресі, у хвилюваннях за життя та здоров`я сина, який перебував за кермом авто під час ДТП. Вказувала, що її звичний ритм та спосіб життя були порушені, оскільки вона була позбавлена можливості користуватися власним авто, що спричинило додаткові труднощі в пересуванні до місця роботи і додому, тому позивач просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., а також судові витрати у розмірі 24 983 грн. 82 коп. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2021 року вищевказаний позов задоволено частково; з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 277 570, 24 грн., вартість послуг евакуатора - 700 грн., вартість послуг проведення оцінки вартості майнової шкоди - 1500 грн., судові витрати в розмірі 3566,10 грн., а також моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. В іншій частині вимог було відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач направив апеляційну скаргу, оскаржуване рішення вважає незаконним, та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн. за завдану моральну шкоду, в задоволені решти позовних вимог - відмовити. 21 квітня 2021 року до Київського апеляційного суду від МТСБУ надійшли пояснення, в яких третя особа просить долучити пояснення до матеріалів справи та постановити рішення згідно чинного законодавства. 27 квітня 2021 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення - залишити без змін. Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне: В ході розгляду справи судом було встановлено, що 15 лютого 2018 року о 12 год. 45 хвилин на перехресті бульвару Лесі Українки та вулиці Генерала Алмазова у м. Києві відбулося зіткнення автомобіля Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить на праві приватної власності позивачу, та автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2019 року постанову Печерського районного суду від 25 вересня 2018 року відносно ОСОБА_1 , якою її було визнано винною за ст. 124 КУпАП, а провадження закрите за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, - залишено без змін. В результаті ДТП автомобілю Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності позивачу, були спричинені механічні ушкодження. Оскільки власник автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодувало позивачу 100 000,00 грн. Задовольняючи позов в частині стягнення різниці між спричиненою внаслідок ДТП шкодою та розміром виплаченого МТСБУ відшкодування, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем розміру такої спричиненої йому шкоди. В той же час в цій частині колегія суддів апеляційного суду з позицією суду першої інстанції погодитися не може. Свою позицію щодо розміру спричиненої їй шкоди позивач обґрунтовувала тим, що визначена спеціалістом у звіті від 12 березня 2018 року № 1009/02/18Н про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику КТЗ, вартість відновлювального ремонту пошкодженого авто перевищувала дійсну ринкову вартість такого авто на час ДТП. За таких умов відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів розмір спричиненої шкоди було прийнято у розмірі ринкової вартості такого авто на час ДТП, що склало 377 570, 24 грн. Таким чином позивач вважала (з чим погодився й суд першої інстанції), що на її користь має бути стягнута з відповідача різниця між вартістю автомобіля до пошкодження та сумою відшкодування, яка була сплачена МТСБУ. Під час розгляду справи відповідач не заперечувала ні факту спричинення шкоди позивачу, ні визначеного експертом розміру вартості автомобіля до пошкодження транспортного засобу (377 570, 24 грн.). Оскільки такі обставини окрім визнання відповідачем підтверджуються ще й іншими матеріалами справи, підстави для критичного відношення до них у суду відсутні. В той же час, відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. З врахуванням зазначеної норми, на підтвердження своєї вимоги до відповідача позивачем мали б бути представлені до суду не тільки докази дійсної вартості авто до ДТП, але й вартість такого авто після пригоди. Довівши розмір вартості транспортного засобу до ДТП, позивач тим не менш не представила до суду жодного доказу з приводу вартості авто після ДТП, хоча саме з цих двох обставин й визначається розмір відшкодування, за отриманням якого позивач звернулася до суду. Як вбачається з наданих до справи документів, зокрема відповіді Головного сервісного центру МВС від 09.08.2019 р. № 31/667аз на адвокатський запит представника відповідача, станом на 08.08.2019 року власника автомобіля позивача було змінено. Таким чином, станом на зазначену дату позивач здійснила відчуження транспортного засобу, пошкодженням якого вона й обґрунтовувала свої вимоги. Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим. Зважаючи на наведені норми та положення ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач, заявляючи вимоги про відшкодування спричиненої ДТП шкоди, мала б представити до суду як доказ вартість свого автомобіля до ДТП (що було зроблено) так і доказ вартості залишків автомобіля після ДТП (чого зроблено позивачем не було). Зазначене позбавляє суд можливості встановити належну суму відшкодування шкоди, відтак призводить до констатації факту недоведеності позивачем своїх вимог. При цьому суд критично відноситься до твердження позивача, що дану обставину мала доводити відповідач. Після ДТП пошкоджений автомобіль залишився у позивача, саме позивач здійснила відчуження такого пошкодженого автомобіля сторонній особі, саме позивач заявила вимогу про стягнення суми відшкодування, для визначення розміру якого і має значення вартість авто після ДТП. За таких умов обов`язок доказування даної обставини має бути покладено саме на позивача. У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Окрім того, згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, позивач має відшкодувати відповідачу 4 176, 89 грн. судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної скарги. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2021 року в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 277 570 (двісті сімдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 20 коп. та судового збору скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальних збитків. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 ) 4 176 (чотири тисячі сто сімдесят шість) гривень 89 коп. судового збору. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько