Ухвала КАС ВС № 640/21854/18

УХВАЛА 24 червня 2021 року Київ справа №640/21854/18 адміністративне провадження №Зі/9901/62/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А., у справі №640/21854/18 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, за участю третіх осіб - Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 - про визнання протиправними і скасування рішень, УСТАНОВИВ: 25 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року в справі №640/21854/18. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року в справі №640/21854/18. 22 червня 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року визнано необґрунтованим заявлений відвід колегії суддів, у зв`язку з чим таку заяву передано на розгляд іншим суддям Верховного Суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. у справі №640/21854/18 передано для вирішення судді Мельник-Томенко Ж.М. Судом установлено, що в обґрунтування поданої заяви скаржник зазначає, що на розгляді у Вищій раді правосуддя перебувають дві дисциплінарні скарги стосовно суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. у зв`язку з розглядом адміністративної справи №640/21854/18. Хоча зміст зазначених скарг заявникові невідомий, він все ж уважає, що такими діями на зазначених суддів чиниться тиск з метою ухвалення того чи іншого рішення, а тому в нього є сумніви в їхній неупередженості. Перевіривши доводи заяви суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу суддів з огляду на таке. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно вимоги, визначеної у пункті 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності. Так, Суд наголошує, що надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. При об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді («Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних («Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96). Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Наведені заявником ОСОБА_1 у заяві доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів, мають суб`єктивний характер, оскільки жодних доказів вчинення суддями Верховного Суду дій, які б свідчили про їх упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність суддів не наведено. Отже, посилання заявника на упередженість колегії суддів Верховного Суду у складі головуючої судді Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А. не є об`єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодними доказами. Інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. і викликали необхідність їх відводу, у заяві відсутні. З урахуванням зазначеного, вважаю, що обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає, а отже в її задоволенні слід відмовити. Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Відповідно до частини десятої статті 40 КАС України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. у справі №640/21854/18 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, за участю третіх осіб - Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 - про визнання протиправними і скасування рішень. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Суддя Верховного Суду