Ухвала КАС ВС № 175/856/20 (2-а/175/21/20)

УХВАЛА 24 червня 2021 року м. Київ справа № 175/856/20 (2-а/175/21/20) адміністративне провадження № К/9901/16811/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №175/856/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області інспектора старшого сержанта поліції Пещида Дмитра Андрійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області інспектора старшого сержанта поліції Пещида Дмитра Андрійовича, Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року у справі №175/856/20(2-а/175/21/20) адміністративний позов задоволено. Відповідач - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, не погодившись з вищезазначеним рішенням, подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року у справі №175/856/20 (2-а/175/21/20) поновлено Управлінню патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року у справі №175/856/20 (2-а/175/21/20), апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року у справі №175/856/20 (2-а/175/21/20) залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк десять днів з дати отримання копії ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: - надання суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1260 грн. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Управлінню патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року у справі №175/856/20 (2-а/175/21/20) Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року у справі №175/856/20 (2-а/175/21/20) повернуто заявнику, у зв`язку з тим, що відповідач у повному обсязі не усунув недоліки апеляційної скарги. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку з відсутності документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. 07 червня 2021 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник вказую, що Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку було надано довідку щодо відсутності проведення платежів за платіжними дорученнями за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету. Також заявник вказує, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року», внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та зокрема доповнено розділ VІ «Прикінцеві положення» пунктом З, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Також скаржник посилається на ряд Постанов Кабінету Міністрів України, якими продовжувався строк дії карантину. Тому, на думку заявника, він має право на продовження строку усунення недоліків касаційної скарги на час запровадження в Україні карантину, у разі подання відповідної заяви. Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке. Щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину Верховний Суд зазначає наступне. 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, серед іншого, внесені зміни до п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" КАС України, та яким, зокрема, встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Таким чином, відповідно до вищезазначених змін, Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року закінчилися 06 серпня 2020 року. Відповідно до частини третьої статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для продовження строку, встановленого судом та зважаючи на відсутність об`єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку усунення недоліків. Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення такої сплати. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов`язком відповідача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати є неприпустимим. Отже, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху. Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху. Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 132, 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Відмовити Управлінню патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №175/856/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області інспектора старшого сержанта поліції Пещида Дмитра Андрійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська