Постанова 4854 № 420/9527/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9527/20 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ТЕХНОЛОГІЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ТОВ (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ДПС), Державної податкової служби України, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 23 червня 2020 року №1662955/37421552 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 травня 2020 року № 21; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 23 червня 2020 року №1662952/37421552 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26 травня 2020 року №25; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 23 червня 2020 року №1662954/37421552 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27 травня 2020 року №28; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 23 червня 2020 року №1662953/37421552 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28 травня 2020 року №29; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 13 серпня 2020 року №1835199/37421552 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24 червня 2020 року №3; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 13 серпня 2020 року №1835198/37421552 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 червня 2020 року №4; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 13 серпня 2020 року №1835197/37421552 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01 липня 2020 року №1; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ (код ЄДРПОУ 37421552) від 25 травня 2020 року №21, від 26 травня 2020 року №25, від 27 травня 2020 року №28, від 28 травня 2020 року №29, від 24 травня 2020 року №3, від 25 червня 2020 року №4, від 01 липня 2020 року №1. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду ДПС подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю. З огляду на неприбуття у судове засідання 23 червня 2021 року сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Повне рішення складене 24 червня 2021 року. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що в зв`язку з виконанням сторонами умов договору поставки №2057 від 18 травня 2020 р., ТОВ було складено податкові накладні №21 від 25 травня 2020 р., №25 від 26 травня 2020 р., №28 від 27 травня 2020 р., №29 від 28 травня 2020 року, котрі позивачем, з урахуванням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, у зв`язку з виконанням сторонами умов договору поставки №ОТ01192 від 16 січня 2019 р., ТОВ складено податкові накладні: №3 від 24 червня 2020 р., №4 від 25 червня 2020 р., №1 від 01 липня 2020 року, які також були направлені на реєстрацію. За результатами розгляду вказаних податкових накладних контролюючим органом надіслано ТОВ квитанції щодо зупинення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №21 від 25 травня 2020 р., №25 від 26 травня 2020 р., №28 від 27 травня 2020 р., №29 від 28 травня 2020 р., №3 від 24 червня 2020 р., №4 від 25 червня 2020 р., №1 від 01 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ на адресу контролюючого органу було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, у яких зазначено, що 18 травня 2020р. ТОВ було укладено договір №2057 з ТОВ «ПРОМТРЕЙД ТЕХНОЛОДЖІ» (покупець) на реалізацію папера для друку, за наслідками реалізації якого були складені ПН №21 від 25 травня 2020 р., №25 від 26 травня 2020 р., №28 від 27 травня 2020 р., №29 від 28 травня 2020 року. Також було зазначено, що 16 січня 2019 р. ТОВ (код за ЄДРПОУ 37421552) укладено договір №ОТ01192 з ТОВ "ЕНОГРУП" (покупець) на поставку товару, за наслідками реалізації якого були складені ПН №3 від 24 червня 2020 р., №4 від 25 червня 2020 р., №1 від 01 липня 2020 року. Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23 червня 2020 року №1662955/37421552, №1662952/37421552, №1662954/37421552, №1662953/37421552, від 13 серпня 2020 року №1835199/37421552, №1835198/37421552, №1835197/37421552, оскільки платником податків не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що кожна господарська операція має власну специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не підкреслено у відповідних графах яких саме документів позивачем не надано. Отже, суд вважав, що на виконання вимог ч.2 ст.7 КАС України, суб`єктами владних повноважень не доведено правомірність винесення спірних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23 червня 2020 року №1662955/37421552, №1662952/37421552, №1662954/37421552, №1662953/37421552, від 13 серпня 2020 року №1835199/37421552, №1835198/37421552, №1835197/37421552, адже, як слідує із системного аналізу змісту такої відмови, податковим органом здійснено її суто формально. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 було затверджено порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Крім того, вказаним порядком затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), одним з яких передбачено наступний критерій (8): «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Згідно з п.6. Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. Як було зазначено вище, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена контролюючим органом оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Разом з тим, зупиняючи реєстрацію спірних ПН, податковий орган жодним чином не зазначив, яка саме податкова інформація є в наявності у відповідача, що стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, в результаті аналізу якої відповідач дійшов висновку про ризиковість здійснення господарських операцій позивачем, рівно як і не зазначено відносно якої саме господарської операції відповідач зробив висновок щодо її ризиковості. Також, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Зазначений принцип на думку суду передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності». Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). Колегія суддів наголошує, що відсутність факту зазначення податкової інформаці, що стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, в результаті аналізу якої відповідач дійшов висновку про ризиковість здійснення господарської операції позивачем, (тим більше з огляду на не наведення її в майбутньому), з огляду на яку ДПС дійшло висновку про ризиковість платника податку, свідчить про не дотримання обов`язку ДПС діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб, запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність дій ДПС, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності. Поряд з цим колегія суддів зазначає, що положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ст.4 вказаного бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Так, з матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2020 року між ТОВ (Постачальник) та ТОВ «ПРОМТРЕЙД ТЕХНОЛОДЖІ» (Покупець) укладено договір поставки №2057, за умовами якого Постачальник зобов`язується (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість і асортимент яких зазначені у специфікаціях, що складають невід`ємну частину Договору. Згідно специфікації № 1 від 18 травня 2020р. до договору поставки №2057 від 18 травня 2020р., позивач зобов`язувався поставити покупцю папір для друку в рулонах в кількості 474 одиниць за ціною 2080 грн. за одиницю без ПДВ на загальну суму 1183104,00 грн. (в т.ч. ПДВ 197184,00 грн.) На підтвердження реальності виконання ТОВ умов вказаного договору, позивачем до матеріалів адміністративного позову додано належним чином засвідчені копії відповідних документів, а саме: рахунків на оплату №205254 від 25 травня 2020р., №205269 від 26 травня 2020р., №205271 від 27 травня 2020р., №205281 від 28 травня 2020р.; видаткових накладних №205254 від 25 травня 2020р, №205269 від 26 травня 2020р., №205271 від 27 травня 2020р., №205281 від 28 травня 2020р.; товарно-транспортних накладних №Р205254 від 25 травня 2020р., №Р205269 від 26 травня 2020р., №Р205271 від 27 травня 2020р., №Р205281 від 28 травня 2020р. З матеріалів справи також вбачається, що у зв`язку з виконанням сторонами умов договору поставки №2057 від 18 травня 2020р., ТОВ складено податкові накладні №21 від 25 травня 2020р., №25 від 26 травня 2020р., №28 від 27 травня 2020р., №29 від 28 травня 2020р., котрі позивачем, з урахуванням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. 16 січня 2019р. між ТОВ (Постачальник) та ТОВ «ЕНОГРУП» (Покупець) також було укладено договір поставки №ОТ01192, за умовами якого Постачальник зобов`язується (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість і асортимент яких зазначені у специфікаціях, що складають невід`ємну частину цього Договору. Згідно специфікації №18 від 05 червня 2020р. до вказаного договору, позивач зобов`язувався поставити покупцю пробки коркові, визначені у переліку. Відповідно до специфікації №19 від 10 червня 2020р. до договору, позивач зобов`язувався поставити покупцю машини для виробництва вина, що використовується у домашньому господарстві, та обладнання для наповнення пляшок, що використовується у харчовій промисловості. Згідно специфікації №20 від 24 червня 2020р. до договору поставки №ОТ01192 від 16 січня 2019р., позивач зобов`язувався поставити покупцю глибинні пліссірованні картриджі з поліпропілену та фільтр-мембрани на загальну суму 144861,44 грн. (в т.ч. ПДВ 24143,57 грн.). На підтвердження реальності виконання ТОВ умов вказаного договору позивачем до матеріалів адміністративного позову додано належним чином засвідчені копії відповідних документів, а саме: рахунків на оплату №20624 від 24 червня 2020р., № 206251 від 25 червня 2020р., №20711 від 01 липня 2020р.; виписок АТ «Перший український міжнародний банк» за 17 червня 2020р. та за 23 червня 2020р.; платіжних доручень №507 від 17 червня 2020р., № 545 від 23 червня 2020р.; видаткових накладних №20624 від 24 червня 2020р., №206251 від 25 червня 2020р., №20711 від 01 липня 2020р., товарно-транспортної накладної №Р20624 від 24 червня 2020р. Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом, а тому податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації вказаних податкових накладних. З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги про скасування рішень та зобов`язання зареєструвати ПН за датою їх подання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.