Постанова 4854 № 400/8190/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/8190/21 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Єщенка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-ТЕП" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-ТЕП" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУДПС) та Державної податкової служби України (далі ДПС) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУДПС від 03.08.2021 року № 2934089/42180404; зобов`язати ДПС зареєструвати податкові накладні ТОВ від 22.07.2021 № 35 в ЄРПН. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ГУДПС подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що позивач виписав на користь ОСОБА_1 податкову накладну від 22.07.2021 року №35 на суму 164300 грн. з ПДВ, яка була направлена на реєстрацію до ЄРПН 28.07.2021. У той саме день (28.07.2021 року) Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС, за результатами обробки податкової накладної, були сформовані квитанції про зупинення її реєстрації на підставі відповідності платника податків пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Позивач, скориставшись своїм правом на надання пояснень, направив відповідачу пояснення від 30.07.2021 року №52/07-ДПС, до яких додав копії документів на їх підтвердження. За результатами розгляду поданих документів, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН ГУДПС прийняла рішення від 03.08.2021 року №2934089/42180404 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.07.2021року № 35, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд зазначив, що відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачі не довели суду існування обставин, якими обґрунтовано оскаржуване позивачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.08.2021 року № 2934089/42180404. Висновок контролюючого органу про ризиковість господарської операції став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, проте не міг бути достатньою підставою для відмови в їх реєстрації. Повідомлена відповідачами інформація про результати документальної перевірки позивача, за результатами якої було встановлено порушення позивачем обов`язку реєстрації податкових накладних, жодним чином не доводить правомірність рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 було затверджено порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі Порядок), п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Крім того, вказаним Порядком затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), одним з яких передбачено наступний критерій (8): «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Згідно з п.6. Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; - інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Як було зазначено, спірну ПН податковим органом було прийнято, однак її реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Сутність вказаного пункту полягає у тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в податкових накладних. Разом з тим, ні у вказаній квитанції, ні під час відмови в реєстрації ПН податковим органом жодним чином не зазначено, яка саме податкова інформація в наявності у відповідача, що стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, в результаті аналізу якої відповідач дійшов висновку про ризиковість здійснення господарської операції позивачем, рівно як і не зазначено відносно якої саме господарської операції відповідач зробив висновок щодо її ризиковості та з яким саме контрагентом. Наведені обставини мають ґрунтовне значення, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Окремо колегія суддів зазначає, що зупинення реєстрації ПН з вказаних підстав повинно передувати здійснення підприємством конкретної ризикової господарської операції (інформації про яку станом до звернення до суду ДПС не надано), а не загальна інформація податкового органу щодо суб`єкта господарської діяльності. Також, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Зазначений принцип на думку суду передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності». Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). Колегія суддів наголошує, що відсутність факту зазначення податковим органом належної інформації, з огляду на яку він дійшов висновку про ризиковість платника податку, свідчить про не дотримання ним обов`язку діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб, запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність дій ГУДПС, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності. Крім того, ТОВ було зазначено та з матеріалів справи вбачається, що з метою реєстрації спірних ПН ним було надано ГУДПС пояснення з відповідними документами, які містяться в справі, а саме: контракт від 29.12.2020 № 21/20-CA/BZ, інвойс від 19.04.2021 № 210419.110-CAU/BZTP, митна декларація від 22.04.2021 № UA 305160/2021/025093, договір купівлі-продажу транспортного засобу від 21.07.2021 № 573/21, видаткова накладна від 23.07.2021 № 1080, акт прийняття-передачі від 23.07.2021 № 573/21, довіреність від 23.07.2021 № 1, платіжне доручення від 22.07.2021 № 2794, оборотно-сальдова відомість за 361 рахунком. Колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи, також не може погодитись з правомірністю спірної відмови в реєстрації податковим органом з підстави ненадання платником податків копій документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів, оскільки матеріали справи містять повний та належний перелік первинної документації, складеної за результатом здійснення господарської діяльності позивача з контрагентом, якої (документації) достатньо для реєстрації ПН. При цьому, відсутність документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів жодним чином не може бути підставою для відмови в реєстрації ПН з огляду на хронологію етапів постачання транспортних засобів позивачем покупцю, а саме в контексті відсутності значного часового проміжку між подією ввезення ТОВ транспортного засобу на територію України та його продажу покупцеві, що виключає необхідність зберігання (гаражування) транспортних засобів. Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом (іншого в ході розгляду справи відповідачами не доведено), а тому податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації ПН та винесення такого рішення з цього приводу. З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати ПН є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно спірних правовідносин. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Єщенко О.В.