Постанова 4852 № 280/9252/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/9252/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року (суддя Батрак І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непоновлення та невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 07.10.2009 по 16.01.2020. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити та виплати ОСОБА_1 пенсію за період з 07.10.2009 по 16.01.2020 відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. В іншій частині позовних вимог відмовити. Відповідачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, позивач перед виїздом за кордон проживав за адресою: АДРЕСА_1 . У 1999 році виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Позивач через представника, який діє на підставі завіреної нотаріально довіреності 15 січня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про поновлення пенсії. До заяви було додано наступні документи: довіреність представника (оригінал); посвідчення особи від 09.09.1999 (засвідчена копія); ІПН; довідка про знаходження на пенсійному обліку (засвідчена копія); заява з реквізитами банку (оригінал); апостильована особиста заява про поновлення пенсії (оригінал). Також, позивач через представника, 16 березня 2020 року надіслав до відповідача додаткові документи для поновлення пенсії, а саме належним чином засвідчений лист УДМС в Запорізькій області від 06.06.2020 №2301.2.4-1322/23.2-20. Рішенням від 04.02.2020 №0800-0205-8/1307 ГУ ПФУ в Запорізькій області відмовило ОСОБА_1 у поновленні пенсії у зв`язку з відсутністю підстав для її поновлення. Вказані обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі №280/1864/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області при вирішенні питання про поновлення пенсії позивачу протиправною; визнано протиправним та скасоване рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу від 22.03.2019 №591/03.10-36; зобов`язано ГУ ПФУ в Запорізькій області вирішити питання про поновлення виплати пенсії позивачу у встановленому законом порядку з врахуванням позиції викладеної у рішенні суду. У листопаді 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про добровільне виконання судового рішення та надання розрахунків. Рішенням відповідача від 26.11.2020 позивачу було поновлено виплату пенсії з 17 січня 2020 року. Листом від 30.11.2020 № 0800-0207-8/63716 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомив представнику позивача, що виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено з вересня 1998 року у зв`язку з виїздом за кордон. За даними відділу з питань перерахунків пенсій №3 управління застосування пенсійного законодавства на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі №280/1864/20, яке набрало чинності 07.10.2020 згідно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду, позивачу поновлено виплату пенсії з 17.01.2020 у розмірі 59,86 грн., за матеріалами архівної справи, пенсію нараховано до виплати на грудень 2020 року. Позивач звернувся до суду. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Згідно з ст.1 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Статтею 51 Закону №1058-IV визначено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Міжнародні договори між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалися. Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 у справі №25-рп/2009 п. 2 ч. 1 ст. 49, друге речення ст. 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Відповідно до ст. 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Судом першої інстанції вірно було зазначено про відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів, а відновлення виплати пенсії має проводитися з дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 07.10.2009 у справі № 25-рп/2009 без обмеження її виплати жодними строками. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо непоновлення та виплати позивачу пенсії за період з 07.10.2009 по 16.01.2020 є протиправними. Тому слід зобов`язати відповідача поновити та виплатити позивачу пенсію за період з 07.10.2009 по 16.01.2020 відповідно до норм Закону №1058-IV. Щодо компенсації втрати частини доходів. Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 та ст. 46 цього Закону. Частиною 2 ст. 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-III передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Статтею 3 Закону № 2050-III встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі й пенсії. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовна вимога в частині виплати компенсації частини доходів також підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 24 червня 2021 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш