Постанова Західний апеляційний господарський суд № 909/61/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" червня 2021 р. Справа №909/61/20 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді О.С. Скрипчук суддів Г.Г. Якімець В.М. Гриців Секретар судового засідання Лагутін В.Б. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» вих№427-05 від 04.02.2021 (вх.№ 01-05/527/21 від 08.02.2021) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2020 (повний текст рішення складено 12.01.2021, суддя М.А. Шіляк), у справі №909/61/20 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок», м.Надвірна, Івано-Франківська область, до відповідача: Надвірнянської міської ради, м.Надвірна, Івано-Франківська область, про визнання недійсним абзацу 2 пункту 2 Додаткової угоди від 10.11.2016 № 3 до Договору оренди цілісного майнового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010 за участю представників: від позивача: не зявився; від відповідача: Дем`янчук Я.Б. - представник згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Струмок» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Надвірнянської міської рада про визнання недійсним абзацу 2 пункту 2 Додаткової угоди від 10.11.2016 № 3 до Договору оренди цілісного майнового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010 щодо встановлення з 01.11.2016 орендної плати у розмірі 26 794,50 грн (з ПДВ) за користування цілісним майновим комплексом опалювальної котельні на вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що абзац 2 пункту 2 додаткової угоди від 10.11.2016 № 3 до договору оренди цілісного майнового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010 суперечить ч. 2 ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав на професійну оціночну діяльність в Україні", ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», положенням Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженою постановою КМУ від 10.08.1995 № 629, положенням Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 10.04.1995 № 786, а тому відповідно до ст. 215 ЦК України наявні підстави для визнання частини (абзацу) даного правочину недійсним. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2020 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено підстав для визнання недійсним абзацу 2 пункту 2 Додаткової угоди від 10.11.2016 № 3 до Договору оренди цілісного майнового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010. Не погоджуючись з даним рішенням суду ТзОВ «Струмок» подало апеляційну скаргу вих№427-05 від 04.02.2021, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме, скаржник стверджує, що без внесення змін до п. 4.1. договору оренди сторони не мають права укладати додаткові договори щодо збільшення орендної плати. Водночас, апелянт зазначає, що абз. 2 п. 2 додаткової угоди від 10.11.2016 № 3 до договору оренди цілісного майнового комплексу визначено орендну плату без належної оцінки вартості цілісного майнового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9у м. Надвірна та за відсутності наказу Надвірнянської міської ради про оцінку об`єкта оренди. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу № 227/04-22/09 від 09.03.2021, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2020 залишити без змін. Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновки місцевого господарського суду не спростовує. Позивач (апелянт) явку уповноваженого представника у судові засідання (12.05.2021 та 15.16.2021) не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце, дату розгляду справи був повідомлений. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом. Згідно ч. 3 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень" для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язоком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Отже, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду відомої йому справі. Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2010 на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 08.07.2010 № 3277-47/2010 та за результатами проведеного конкурсу, між Надвірнянською міською радою та ТОВ «Струмо», укладено договір оренди цілісного майнового комплексу (ЦМК) котельні по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна, для надання послуг теплопостачання споживачам центральної частини міста Надвірна (далі договір оренди ЦМК). На підставі Акту приймання-передачі від 16.08.2010 Надвірнянська міська рада передала, а ТОВ «Струмок» прийняв у користування цілісний майновий комплекс опалювальної котельні з устаткуванням і тепловими мережами (теплотрасами). Термін дії договору оренди ЦМК у первісній редакції (п. 12.1) визначено з 16.08.2010 до 31.12.2010 включно, з правом подальшої пролонгації у порядку, що визначений пунктом 12.4 договору оренди. Дія договору оренди продовжувалась відповідно до рішень Надвірнянської міської ради від 23.12.2010 № 35-3/2010 та від 10.11.2011 № 543-16/2011, про що укладались додаткові угоди до договору оренди ЦМК, а саме: додаткова угода від 31.12.2011 № 1 (термін 1 рік, до 31.12.2011) та Додаткова угода від 30.12.2011 № 2 (термін 3 роки, до 31.12.2014). На підставі рішення Надвірнянської міської ради від 01.04.2016 № 140-6/2016 «Про розгляд заяви ТОВ «Струмок» щодо продовження дії договору оренди цілісного майнового комплексу опалювальної котельні (ЦМК) по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна» між Надвірнянською міською радою та ТОВ «Струмок» укладено додаткову угоду від 10.11.2016 № 3 Договору оренди. Додатковою угодою № 3 сторони за взаємною згодою домовились про продовження договору оренди з 01.01.2015 до 30.04.2018 (3 роки 4 місяці). Пунктом 2 додаткової угоди № 3 сторони погодили, що орендна плата за користування цілісного майнового комплексу котельні сплачується у такому порядку: з 01.01.2015 - 8 388,00 грн за перший місяць оренди, в т.ч. ПДВ, за перший місяць оренди (січень 2015). Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. З 01.11.2016 - 26 794,50 грн за перший місяць оренди, в т.ч. ПДВ, (листопад 2016). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Додаткова угода № 3 підписана та скріплена печатками сторін. Невід`ємним додатком до Додаткової угоди № 3 є розрахунок нової орендної плати, що визначена на підставі незалежної експертної оцінки об`єкту оренди, проведеної 30.09.2016. Позивач звертаючись до суду першої інстанції просить визнати недійсним абз. 2 п. 2 додаткової угоди від 10.11.2016 № 3 до договору оренди цілісного майнового комплексу, з тих підстав, що зазначений абзац додаткової угоди суперечить нормам права, оскільки орендна плата визначена без належної оцінки вартості цілісного майнового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9у м. Надвірна та за відсутності наказу Надвірнянської міської ради про оцінку об`єкта оренди. При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (станом на час укладення Додаткової угоди від 10.11.2016 № 3) оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди. Частиною 2 статті 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" якщо законодавством передбачена обов`язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством. Укладенню Додаткової угоди № 3 передувала незалежна експертна оцінка об`єкта оренди та проведений Надвірнянською міською радою конкурс із визначення суб`єкта оціночної діяльності, що підтверджується Протоколом № 2 засідання конкурсної комісії з відбору оцінювачів, які будуть залучені до проведення оцінки об`єктів нерухомості комунальної власності від 15.08.2016, а також інвентаризація об`єкта оренди, яка проведена 09.09.2016. Інвентаризаційний опис необоротних активів об`єкта оренди скріплений підписами представників ТОВ «Струмок». За результатами конкурсу, оцінювачем орендованого цілісного майданового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна визначено ТОВ «Ека-Захід». Так, між Надвірнянською міською радою та ТОВ «Ека-Захід» укладено договір від 27.10.2016 № 248/е на проведення оцінки ЦМК котельні для визначення орендної плати при продовженні договору оренди ЦМК. Звіт про незалежну оцінку майнового комплексу опалювальної котельні, виготовлений ТОВ Експертно-консалтингова фірма «Ека-Захід» станом на 30.09.2016. ТОВ Експертно-консалтингова фірма «Ека-Захід» 02.11.2016 завершила складання звіту про оцінку майна ЦМК котельні, а 08.11.2016 Прикарпатською універсальною товарною біржею виготовлено Рецензію № 33/Р на вказаний Звіт. Розпорядженням міського голови від 09.11.2016 № 197/р затверджено звіт про оцінку приміщень, споруд та обладнання, що входять до складу цілісного майданового комплексу опалювальної котельні на вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна. Як вбачається з матеріалів справи експертний звіт не оскаржувався та був чинним на час укладення додаткової угоди від 10.11.2016 №

3. Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частинами 1 та 3 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Отже, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Надавши оцінку наведеним обставинам та зібраним у справі доказам у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено підстав передбачених ст. 215 ЦК України для визнання недійсним абзацу 2 пункту 2 додаткової угоди від 10.11.2016 № 3 до договору оренди цілісного майнового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010. А відтак, судом першої інстанції підставно відмовлено в позові. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що додатковою угодою № 3 до договору оренди продовжено дію договору з 01.01.2015 до 30.04.2018 (3 роки 4 місяці). Відповідно до частини першої статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Приписами статті 793 ЦК України (у редакції, чинній на дату укладення Додаткової угоди № 3) передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Частиною першою статті 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що нікчемний правочин не породжує для його сторін правових наслідків, крім тих, що пов`язані з нікчемністю правочину. Суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що дійсність додаткової угоди № 3 була предметом розгляду в суді. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/609/20 від 11.11.2020, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, відмовлено в позові ТОВ «Струмок» до Надвірнянської міської ради про визнання дійсною додаткової угоди від 10.11.2016 № 3 до договору оренди цілісного майнового комплексу котельні по вул. Княгині Ольги, 9 у м. Надвірна від 16.08.2010, укладеною між сторонами у справі. Рішення набрало законної сили. За таких обставин, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2020 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника висновків місцевого господарського суду не спростовують. Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника. П О С Т А Н О В И В : 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2020 у справі № 909/61/20 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Повний текст постанови складено 23.06.2021. Головуючий суддя О.С. Скрипчук Суддя Г.Г. Якімець Суддя В.М. Гриців