Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/1245/20
від 24.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2021 року м. Чернівці справа № 727/1245/20 провадження №22-з/822/44/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіна Н. Ю. суддів: Владичана А.І., Кулянди М.І. секретаря Перепелюк А.І. учасники справи позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_2 про постановлення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири ВСТАНОВИВ:
Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 у лютому 2020 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири. Зазначала, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 . ОСОБА_2 є свекрухою. Набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 довічного утримання, посвідченого державним нотаріусом Першої Чернівецької державної ноатріальної контори Скутар С.В. 24 червня 1997 року. ОСОБА_2 було запропоновано об`єднати квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_1 , здійснивши реконструкцію, створити право спільної власності на будинок АДРЕСА_3 . Тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко А.В. 26 грудня 2000 року. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23 січня 2007 року №31/1 затверджено акт державної приймальної комісії від 19 грудня 2006 року на квартиру АДРЕСА_4 житловою площею 87 кв.м, загальною площею 132,4 кв.м ОСОБА_2 Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 24 вересня 2001 року видано ОСОБА_2 свідоцтво про право приватної власності на квартиру АДРЕСА_4 . ОСОБА_2 після проведення реконструкції жилого приміщення не проживає у квартирі АДРЕСА_4 . Посилалася на досягнення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовленості про здійснення ОСОБА_2 дарування ОСОБА_1 Ѕ частини реконструйованої квартири АДРЕСА_4 . Вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично вчинено договір дарування частини квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 передано ОСОБА_1 нерухоме майно, ОСОБА_1 відкрито та добросовісно володіє майном більше десяти років, ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального оформлення правочину. Просила визнати право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 загальною площею 132,4 кв.м, житловою площею 87 кв.м. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2021 року скасовано. У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири відмовлено. Короткий зміст вимог наведених у заяві про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_2 у червні 2021 року звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Посилався на те, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в апеляційній інстанції.
Мотивувальна частина Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови Постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 червня 2021 року не вирішено питання про розподіл судових витрат. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. На підставі п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України). Відповідно до п.41 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК. Згідно частин 1, 6 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У відповідності до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 червня 2021 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири відмовлено. За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 згідно квитанції №254210004 від 20 квітня 2021 року сплачено 7350 грн.(а.с.235). Висновки апеляційного суду за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення Отже, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 7350 грн. Керуючись п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати з сплати судового збору в сумі 7350 грн. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 24 червня 2021 року. Головуючий Н.Ю. Половінкіна Судді А.І. Владичан М.І. Кулянда