Постанова 4818 № 626/2450/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «22» червня 2021 року м. Харків справа № 626/2450/14-ц провадження № 22ц/818/4078/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б. за участю секретаря Дмитренко А.Ю. учасники справи: позивач Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», представниця позивача Шахова О. І., відповідач ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Красноградського районного суду Харківської області від 28 квітня 2021 року в складі судді Рибальченка І.Г. в с т а н о в и в: У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 542 від 07 березня 2008 року, яка станом на 23 жовтня 2014 року складає 1 678 963,35 грн, та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн. Заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 27 січня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на його користь заборгованість 1 678 963,35 грн та судові витрати у розмірі 3654,00 грн. 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 через представника подав заяву про перегляд заочного рішення Красноградського районного суду Харківської області від 27 січня 2015 року та клопотання про поновлення строку, мотивоване тим, що копію заочного рішення суду отримав лише 14 вересня 2017 року та не був повідомлений про розгляд справи. Вказав, що його попередню заяву про перегляд заочного рішення належним чином не розглянуто. Підпис на поштових відправленнях про отримання кореспонденції йому не належить. Він позбавлений можливості апеляційного перегляду заочного рішення. Ухвалою судді Красноградського районного суду Харківської області від 28 квітня 2021 року відмовлено у прийнятті заяви представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 27 січня 2015 року. Не погоджуючись з ухвалою судді Гамелуш М.М. через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що відмова у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення законом не передбачена. Суд мав залишити таку заяву без задоволення або скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Постановлення оскаржуваної ухвали перешкоджає подальшому апеляційному перегляду заочного рішення суду. 16 червня 2021 року до суду апеляційної інстанції від Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому банк вважав судове рішення законним, а апеляційну скаргу необгрунтованою. При цьому посилався на зловживання з боку відповідача процесуальними правами. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу судді скасувати. Ухвала судді суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач вже двічі подавав заяви про перегляд заочного рішення суду, які залишено без розгляду, тому у прийнятті заяви представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 27 січня 2015 року слід відмовити. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у провадженні суду першої інстанції перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 27 січня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на його користь заборгованість 1 678 963,35 грн та судові витрати у розмірі 3654,00 грн. Копію вказаного заочного рішення суду ОСОБА_1 отримав 10 лютого 2015 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 36 том 1). 22 вересня 2017 року ОСОБА_1 через представника подав заяву про перегляд заочного рішення суду, мотивовану тим, що він не отримував копію позовної заяви з додатками, судових повісток, та копію заочного рішення суду отримав лише 14 вересня 2017 року (а. с. 1-2 том 2). Ухвалою судді Красноградського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2017 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року та постановою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року, заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без розгляду (а. с. 4-5, 58-60, 114-116 том 2). У липні 2018 року ОСОБА_1 через представника вдруге подав заяву про перегляд заочного рішення суду та клопотання про поновлення строку на подання заяви, мотивоване тим, що копію заочного рішення суду отримано ним лише 14 вересня 2017 року, та протягом розгляду справи він не отримував ані копії позовної заяви з додатками, ані судових повісток. Вказав, що заява про перегляд заочного рішення, подана ним 22 вересня 2017 року, належним чином не розглянута, що унеможливлює апеляційний перегляд заочного рішення суду (а.с. 187-228 том 1). Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 05 березня 2020 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року та постановою Верховного Суду від 16 березня 2021 року, відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Красноградського районного суду Харківської області від 27 січня 2015 року; заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишено без розгляду (а. с. 132-136 том 2, а. с. 25-29, 120-124 том 3). 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 через представника втретє подав заяву про перегляд заочного рішення суду та клопотання про поновлення строку на подання заяви з аналогічних підстав. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 13 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до положень статті 228 ЦПК України (в редакції 2004 року, яка діяла на момент ухвалення рішення) заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. За правилами частини другої статті 72 ЦПК України в редакції 2004 року документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням відповідача у разі його пропущення з поважних причин, у порядку передбаченому статтею 73 ЦПК України в редакції 2004 року. Аналогічні норми містяться у ЦПК України в чинній редакції. Так, згідно із статтею 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Оскільки главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення, слід керуватися положеннями частини другої статті 126 ЦПК України, за якими документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що заява про перегляд заочного рішення Красноградського районного суду Харківської області від 27 січня 2015 року подана представником відповідача з пропуском строку, встановленого ЦПК України. Відмовляючи у прийнятті заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення суд першої інстанції виходив з того, що питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та питання про перегляд заочного рішення вже вирішувалось судом. Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вже двічі були подані заяви про перегляд заочного рішення, які залишені без розгляду ухвалою судді Красноградського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2017 року та ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 05 березня 2020 року, які є чинними. Проте, залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із відповідною заявою. Отже, судом першої інстанції помилково застосовано до виниклих правовідносин пункт 2 частини 1 статті 186 ЦПК України, згідно якого суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. Застосування цієї норми за аналогією до заяви про перегляд заочного рішення суду у даному разі не допускається. При цьому, судом першої інстанції постановлено ухвалу про відмову у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення, постановлення якої положеннями глави 11 ЦПК України взагалі не передбачено. Встановивши відсутність підстав для поновлення строку суд першої інстанції мав повноваження для залишення заяви без розгляду, а не для відмови у її прийнятті. Судова колегія також звертає увагу на те, що пунктом 1 частини 2 статті 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Водночас, у разі визнання подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи також має право залишити таку заяву без розгляду або повернути її, а не відмовляти у її прийнятті. Таким чином, оскільки залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із відповідною заявою, та нормами ЦПК України не передбачена відмова в прийнятті заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права. За таких умов, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Красноградського районного суду Харківської області від 28 квітня 2021 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді О.М. Хорошевський В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 23 червня 2021 року.