Постанова 4811 № 448/1637/19

Справа № 448/1637/19 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю.Б. Провадження № 22-ц/811/5/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Левика Я.А.,Савуляка Р.В. при секретарі: Бадівської О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 14 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу за договором позики, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 14 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу за договором позики залишено без розгляду. Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач не був належним чином повідомлений про судові засідання та винесення оскаржуваної ухвали. Звертає увагу на те, що відомостей щодо надсилання судової повістки у порядку, передбаченому ст.ст.129,130 ЦПК України на 12.12.2019, 10.02.2020, 02.03.2020,30.03.2020 та 14.04.2020 у матеріалах справи відсутні. Так само відсутні розписки представника позивача про його ознайомлення про час та місце розгляду справи. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано. Сторони в судове засідання не зявилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, тому розгляд справи проводиться без їхньої участі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не повністю відповідає. Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 12.11.2019 відкрито провадження у даній справі. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу за договором позики, суд першої інстанції виходив з того, що належно повідомлений позивач та його представник повторно не з`явилися в судові засідання і не подали заяву про розгляд справи за їх відсутністю. Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна. Як убачається з матеріалів справи судове засідання було призначено на 30.03.2020 о 10 год 30 хв та на 14.04.2020 о 12 год 30 хв. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є його одночасно належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Згідно з вимогами процесуального закону, повторною визнається неявка позивача в судове засідання два рази поспіль. Однак у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача на 30.03.2020, що в свою чергу суперечить висновку суду першої інстанції про належне повідомлення позивача та його представника та їхню повторну неявку в судове засідання. Правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутністю. З огляду на те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що обставина належного повідомлення позивача та його представника в судове засідання призначене на 30 березня 2020 року не підтверджена належними доказами, тому висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду є передчасними. У зв`язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм процесуального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 14 квітня 2020 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено 22 червня 2021 року. Головуючий Судді