Постанова 4824 № 756/3391/21

Головуючий у суді першої інстанції: Касьян А.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа №756/3391/21 провадження №33/824/2433/2021 4 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Харченка Сергія Вікторовича розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Харченком Сергієм Вікторовичем, на постанову судді Оболонського районного суду м.Києва від 13 квітня 2021 року,- В С Т А Н О В И В: Постановою судді Оболонського районного суду м.Києва від 13 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави. Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 1 лютого 2021 року о 12 год. 20 хв. в м.Києві по вул. Луговій, 2-а керував транспортним засобом марки Peugeot 206 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С.В. зазначає про те, що суд неповно з`ясував обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам. Так, матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. Не містять пояснень свідків та/або відео, що підтверджують факт керування автомобілем. Фактично автомобіль ОСОБА_1 знаходився на парковці АЗС, де до водія підійшли працівники поліції. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся. Обвинувачення в протоколі є нечітким і незрозумілим. Оскільки в протоколі не сформульовано, який огляд та у який спосіб (на місці із застосуванням спеціальних заходів чи в найближчому закладі охорони здоров`я) ОСОБА_1 має пройти огляд на вимогу поліцейського, правопорушник не має можливості надати однозначну відповідь (погоджується чи відмовляється). Невірне і нечітке формулювання суті правопорушення позбавляє водія права на захист, адже обвинувачення йому незрозумілим. Звинувачення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення складається з двох частин: 1)керував з ознаками наркотичного сп`яніння; 2) відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Таким чином протокол відносно ОСОБА_1 є безпідставним та незаконним. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння , у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . Згідно з протоколом відносно ОСОБА_1 жодної ознаки наркотичного сп`яніння у нього виявлено не було. На відео, що долучено до матеріалів справи також відсутні ознаки наркотичного сп`яніння. Крім того у протоколі суть порушення сформульована незрозуміло та не зазначено, який порядок проходження такого огляду було запропоновано. Формулювання "у встановленому законом порядку" не розкриває суті порушення з огляду на положення ст.. 266 КУпАП. В матеріалах справи відсутнє направлення на огляд у лікаря нарколога, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. У зв`язку ситуацією яка склалась, ОСОБА_1 3 лютого 2021 року здав аналізи на наркотики. Слідів наркотичних речовин у ОСОБА_1 не виявлено. Однак суд першої інстанції цей доказ до уваги не прийняв. У протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими, а також те, що останній відмовився від проходження такого огляду. Працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду та не роз`яснили в чому саме він обвинувачується та яка відповідальність наступає у відповідності до ст.. 130 КУпАП, а також не дали змоги скористатися юридичною допомогою. Таким чином, працівниками поліції було проігноровано проведення процедури огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 . Показання свідків не узгоджується з протоколом, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів. Так, у своїх письмових поясненнях свідки вказують, що в їх присутності водій відмовився від проходження тесту на встановлення стану сп`янінні як алкогольного так і наркотичного. В той же час протокол не містить даного факту. Пояснення свідків суперечить протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що ставить під сумнів показання цих свідків, у зв`язку з чим надані пояснення свідків не можна вважати достатнім і достовірним доказом. Крім того, показання свідків складені ними не власноручно, а на бланках та з виправленнями одним почерком. Матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем,а тому дії працівників поліції не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Харченко С.В. доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просили апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, постанову суду першої інстанції просили скасувати, провадження у справі закрити. Переглянувши справу за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв`язку з наступним. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З огляду на положення ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладаючи на нього адміністративне стягнення, виходив з наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи,яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103. Згідно з ч.ч.1-3, 5 ст.266 КУпАП є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з Порядком №1103 від 17 грудня 2008 року огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Пунктами 2 та 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року №1452/735 визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до п.п.6, 7 розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з п.п.15, 16 Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Водночас, за змістом п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності. З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №020518 від 1 лютого 2021 року, ОСОБА_1 1 лютого 2020 року о 12 годині 20 хвилин по вул. Луговій 2-А в м. Києві керував транспортним засобом марки Peugeot 206 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. ОСОБА_1 від пояснень та підпису в протоколі відмовився в присутності двох свідків. Судом правильно не прийняті до уваги доводи ОСОБА_1 , що він не перебував у стані наркотичного сп`яніння, про що свідчить проходження ним 3 лютого 2021 лабораторних досліджень на наявність наркотичних речовин у його організмі на вимогу його роботодавця, оскільки протокол стосовно ОСОБА_1 складено за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння (пункт 2.5 Правил дорожнього руху), проти чого не заперечував в судовому засіданні ОСОБА_1 , а не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння (підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху), що свідчить про безпідставність таких тверджень. Протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою на те особою - командиром роти 2 батальйону 1 УПП в м. Києві капітаном поліції Погорільським М.В., дії якої ОСОБА_1 оскаржені не були. Обставини вчиненого правопорушення, що викладені в протоколі, засвідчили своїми поясненнями свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 2). З пояснень свідків вбачається, що водій ОСОБА_1 , на пропозицію працівника поліції пройти перевірку для визначення стану сп`яніння на місці та в найближчому закладі охорони здоров`я, відмовився. Доводи апелянта про недопустимість, як доказів пояснень свідків через те, що вони викладені на бланку, а не написані власноруч, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки вказані пояснення були прочитані свідками та підписані власноручно, а також містять всі необхідні реквізити. Зазначені обставини також підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, який було досліджено судом при підготовці справи до розгляду, а також оглянутий в судовому засіданні. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що останній відмовився в присутності двох свідків, пояснивши, що він поспішає на роботу (а.с.3). Дотримання прав передбачених ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 було забезпечено шляхом виклику його як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції. В суді першої інстанції ОСОБА_1 був присутнім при розгляді справи, права йому були роз`яснені, клопотань не заявляв, свою вину у відмові від проходження огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння визнав, про що зазначено в постанові. Суд апеляційної інстанції надав йому можливості бути присутнім в суді, надавати пояснення і користуватися передбаченими ст.268 КУпАП правами. При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів апеляційний суд не вбачає. Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Оболонського районного суду м.Києва від 13 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Харченком Сергієм Вікторовичем,залишити без задоволення. Постанову судді Оболонського районного суду Київської області від 13 квітня 2021 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О.І. Шкоріна