Постанова 4820 № 686/24295/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/24295/20 Провадження № 22-ц/4820/981/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 686/24295/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2021 року (суддя Чевилюк З.А.). Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У вересні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначалось, що 31.03.2014 між сторонами був укладений договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, за яким позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Позивач вказував, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. В порушення норм чинного законодавства та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 09.09.2020 утворилась заборгованість в розмірі 37549,71 грн, з яких: 0,00 грн заборгованість за поточним тілом кредиту; 26078,76 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 11470,95 грн заборгованість за простроченими процентами. Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь банку борг за договором у сумі 37549,71 грн та судові витрати по справі в сумі 2102 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 18 000 грн заборгованості за укладеним договором від 31.03.2014 та судові витрати в сумі 1008 грн. Не погоджуючись з вказаним вище рішенням суду в частині задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в цій частині та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю. Посилається на те, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням судом норм матеріального права. Зазначає, що висновки викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються відповідними доказами. Вказує, що ним була погашена заборгованість перед банком повністю. За змістом апеляційної скарги рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення прострочених відсотків відповідачем не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2014 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підпив анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. На підставі поданої відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку позивач надав відповідачеві в користування грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином умов кредитного договору станом на 09.09.2020 утворилась заборгованість в розмірі 37549,71 грн, з яких: 0,00 грн заборгованість за поточним тілом кредиту; 26078,76 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту, 11470,95 грн заборгованість за простроченими процентами. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України). Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту. На обґрунтування права вимоги в цій частині, в тому числі щодо розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, надав копію анкети-заяви б/н від 31.03.2014, підписану ОСОБА_1 , витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: www.privatbank.ua, як невід`ємну частину спірного договору (а.с. 16, 17, 18-45). При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів і Умови та Правила розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Суд першої інстанції правильно встановив, що надані банком витяг з Тарифів і Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем договору, оскільки не підписані нею. Надані позивачем витяг з Тарифів і Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання Банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у справі - в анкеті-заяві позичальника, які безпосередньо підписані відповідачем ОСОБА_1 і лише цей факт може свідчити про прийняття ним запропонованих умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд першої інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, правильно враховував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення тіла кредиту. Разом з тим, при визначенні суми заборгованості за кредитом (тілом кредиту) суд першої інстанції припустився помилки. Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Фактичне отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується випискою по особовому рахунку, з якого вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами та здійснював погашення кредиту. Загальна сума фактично отриманих відповідачем коштів (згідно виписки по особовому рахунку) склала 64987,91 грн. При цьому, загальна сума погашень у підрахунку склала 47837,55 грн. Таким чином, станом на дату звернення до суду у позичальника перед банком виникла заборгованість з фактично отриманих ним та неповернутих коштів у загальному розмірі 17150,36 грн. (64987,91-47837,55), яка підлягає стягненню на користь позивача. Відповідно, частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для зменшення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та вирішення питання про розподіл судового збору підлягає зміні, шляхом зменшення стягнутої з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором до 17150 грн 36 коп, та відповідно, зменшення суми судового збору до 959 грн 98 коп пропорційно розміру задоволених позовних вимог (45,67%). Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2021 року в частині задоволення позову змінити, зменшивши суму заборгованості за кредитним договором до 17150 грн 36 коп та судового збору до 959 грн 98 коп. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 22 червня 2021 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай