Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/1684/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/1684/21 пров. № А/857/10002/21 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12.04.2021 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Радченка В.Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,- ВСТАНОВИЛА: У березні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови відповідача № 0114/20900/21 від 23.02.2021 року. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Просив позов задоволити. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12.04.2021 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову в справі про порушення митних правил від 23 лютого 2021 року № 0114/20900/21, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 36 554, 98 грн. Провадження у справі про порушення митних правил - закрито. Рішення суду першої інстанції оскаржила Галицька митниця Держмитслужби Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що легковий автомобіль «TOYOTA», модель «AVENSIS», універсал, що використовувався, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 1998 см. куб, синього кольору був ввезений ОСОБА_2 на митну територію України в березні 2020 року, декларування проводила митний брокер ОСОБА_3 03.03.2020 року для здійснення митного оформлення товару «легковий автомобіль «TOYOTA», модель «AVENSIS», універсал, що використовувався, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 1998 см. куб, синього кольору» декларантом в особі ОСОБА_3 подано до митного оформлення електронну митну декларацію ІМ40ДЕ № UА209180/2020/015055 разом з товаросупровідними документами: рахунок-фактура б/н від 22.02.2020 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , видане 07.10.2008 року компетентними органами Королівства Нідерланди, Акт митного огляду, сертифікат відповідності, висновок судово-товарознавчої експертизи № 5186 від 04.03.2020 року. Відповідно до поданих документів ОСОБА_2 , придбав у нідерландської компанії «AiranNeplenBroek» транспортний засіб «TOYOTA», модель «AVENSIS», універсал, що використовувався, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за 1100 Євро. Відтак, фактурна вартість становила 1100 євро, заявлена митна вартість 30454,16 грн. 17.12.2020 року на адресу Галицької митниці ДМС надійшов лист Державної фіскальної служби України № 08-01/20-02-01-01/7.4/17181, в якому зазначено, що нідерландська компанія «AutobedriifNeplenbroek» здійснила продаж автомобіля «TOYOTA», модель «AVENSIS», універсал, що використовувався, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за 2 475 Євро. До листа митних органів Королівства Нідерланди від 21.10.2020 року долучено копії рахунку-фактури № 20200167 від 25.02.2020 року, фото касової книги та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Згідно даних копій документів нідерландською компанією «AutobedriifNeplenbroek» було продано вказаний автомобіль ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) за ціною 2475 євро (згідно курсу НБУ станом на 04.03.2020 року вартість становить 68521, 86 грн.). З огляду на різницю вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення, стосовно інформації отриманої від нідерландської сторони різниця розміру митних платежів становить 12 181, 60 гривень. 23.02.2021 року Галицькою митницею ДМС винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0114/20900/21, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 36 554, 98 грн. Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України (частина перша статті 51 Митного кодексу України). Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документи, які підтверджують митну вартість, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 для митного оформлення транспортного засобу було подано рахунок-фактуру б/н від 22.02.2020 року, згідно з яким вартість транспортного засобу становила 1100 євро, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , видане 07.10.2008 року компетентними органами Королівства Нідерланди, Акт митного огляду, сертифікат відповідності, висновок судово-товарознавчої експертизи № 5186 від 04.03.2020 року. Такі документи не містять будь-яких розбіжностей, ознак підробки та у них наявні всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Доказів наявності у позивача інших документів, ніж ті, які подані до митного органу, відповідачем не надано і такі відсутні в матеріалах справи про порушення митних правил. При цьому, відповідачем не доведено, що одержані від митних органів Королівства Нідерландів документи мають переважне доказове значення порівняно з документами, поданими позивачем для митного оформлення згаданого вище транспортного засобу, відтак, не є беззаперечним доказом вини особи у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не перевірив обставин завершення експорту транспортного засобу, не направив запиту компанії, яка фігурує відправником товару згідно з документами, наданих митними органами Королівства Нідерландів та документами, поданими до митного оформлення позивачем. При цьому дії позивача щодо проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу, з якої сплачені митні платежі, вказують на відсутність волі позивача щодо ухилення від сплати митних платежів у повному розмірі. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що невідповідність між документами, поданими позивачем та наданими митним органом Королівства Нідерландів без належних доказів умисного подання позивачем недостовірних документів та відомостей не може бути підставою для прийняття рішення щодо визнання її винною у вчиненні порушення митних правил. При цьому колегія суддів враховує, що декларування зазначеного автомобіля безпосередньо здійснювала митний брокер ОСОБА_3 . Разом з тим, доказів взаємодії з нею позивача в процесі придбання та розмитнення автомобіля, зокрема, доказів їх протиправної змови на незаконне зменшення розміру митних платежів відповідачем не встановлено. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів. З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові про порушення митних правил, фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 12.04.2021 року у справі № 461/1684/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 23.06.2021