Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/10819/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10819/20 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єва-Білдінг" про надання дозволу на погашення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В : Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єва-Білдінг" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №810/2882/18 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єва-Білдінг" на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 94712,57 грн. На виконання вказаного судового рішення позивачем були сформовані інкасові доручення, які надіслані до ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Альфа-Банк", в яких у відповідача відкриті рахунки, для виконання, проте були повернуті без виконання у зв`язку з неналежним оформленням інкасових доручень (розпоряджень) на примусове списання коштів. Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято рішення №63 про опис майна у податкову заставу від 19.01.2018. 17.05.2018 на підставі вказаного рішення посадовою особою Головного управління ДФС у Київській області Рубейкіним В.А. було здійснено опис майна, про що складено акт опису майна №23, в якому зазначено, що у податкову заставу віднесено наступне майно: плитка "Старе Місто" 4 см (Персик) - 14212,80 грн.; плитка "Старе Місто" 4 см. (Олива) - 5685,12 грн.; поребрик 50х20х6 (Персик) - 13184,00 грн.; бордюр 100х30х15 - 14960,00 грн.; плитка "Старе Місто" 4 см (Персик) - 15206,40 грн.; плітка "Старе Місто" 4 см. (Коричневий) - 15206,40 грн.; поребрик 50х20х6 (сірий) -7233,33 грн.; плитка "Старе Місто" 2,5 см (Коричневий) - 11727,60 грн., що загалом встановить 97415,65 грн. 17.05.2018 на підставі акта про опис майна державним реєстратором у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було внесено запис про податкову заставу майна, перелік якого наведено в акті про опис майна від 17.05.2018 №63, що підтверджується витягом №55729646 від 17.05.2018 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Вищевказані заходи, вжиті позивачем виявились неефективними, у зв`язку з чим податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідно до пункту 59.1статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Пункт 89.3 статті 89 ПК України передбачає, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею. Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Положенням пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачають, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до пункту 20.1.34 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Із змісту наведених законодавчих положень вбачається, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. В даному випадку рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №810/2882/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єва-Білдінг" на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 94712,57 грн. З метою виконання рішення суду та стягнення податкового боргу, податковим органом надсилались до банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача інкасові доручення, а саме: - інкасове доручення №879 від 30.07.2019 (рахунок № НОМЕР_1 ), яке повернуто Київським ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" позивачеві без виконання на підставі пунктів 2.5,5.5 Постанови Правління НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 №22 у зв`язку з тим, що у реквізиті "Призначення платежу" інкасового доручення стягувач не зазначив назву, дату видачі, номер (який не присвоєний) виконавчого документа; -інкасове доручення №791 від 17.07.2019 (рахунок № НОМЕР_1 ), яке повернуто Київським ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" позивачеві без виконання на підставі пунктів 2.5,5.5 Постанови Правління НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 №22 у зв`язку з тим, що у реквізиті "Призначення платежу" дата видачі виконавчого документа вказана некоректно; - інкасові доручення №587 від 03.06.2019 (рахунок № НОМЕР_2 ), від 19.06.2019 №680 (рахунок № НОМЕР_2 ), від 17.07.2019 №792 (рахунок № НОМЕР_2 ), від 22.08.2019 №902 (рахунок № НОМЕР_2 ), від 05.09.2019 №933 (рахунок № НОМЕР_2 ), від 04.11.2019 №1117 (рахунок № НОМЕР_3 ), від 25.03.2019 №215 (рахунок № НОМЕР_2 ) та від 22.08.2019 №903 (рахунок № НОМЕР_4 ), які також повернуті АТ "Альфа-Банк" позивачеві без виконання на підставі пунктів 9.7, 11.7 та 11.11 Постанови Правління НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 №22 у зв`язку з оформленням інкасових доручень (розпоряджень) на примусове списання коштів за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів. На думку податкового органу вказані інкасові доручення належним чином підтверджують факт відсутності у підприємства грошових коштів та як наслідок обґрунтовує можливість стягнення податкового боргу за рахунок майна платника. Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою Головного управління ДПС у Київській області станом на 13.04.2020 у ТОВ "Єва-Білдінг" наявні наступні відкриті банківські рахунки: № НОМЕР_5 (980-українська гривня), відкритий в Київському ГРУ АТ КБ "Приватбанк"(МФО банку: 312842); № НОМЕР_6 (980-українська гривня), відкритий в Київському ГРУ АТ КБ "Приватбанк"(МФО банку: 312842); № НОМЕР_7 (980-українська гривня), відкритий в АТ "Альфа-Банк" у м.Києві (МФО банку: 300346); № НОМЕР_3 (980-українська гривня), відкритий в АТ "Альфа-Банк" у м.Києві (МФО банку: 300346). Проте, як установлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, інкасові доручення надсилались податковим органом не до всіх банківських установ, в яких відкриті розрахункові рахунки підприємства. Зокрема у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення ГРУ АТ КБ "Приватбанк" касового доручення про стягнення грошових коштів з рахунку позивача за № НОМЕР_6 . Інші надіслані до банківських установ інкасові доручення були повернуті у зв`язку з неналежним оформленням останніх. На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом не вжито всіх заходів для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та не надано доказів відсутності коштів на усіх рахунках платника податків у банках, обслуговуючих ТОВ "Єва-Білдінг". При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені судом першої інстанції обставини відсутності належних та допустимих доказів вжиття заходів щодо стягнення заборгованості за вказаною сумою новоствореного податкового боргу з рахунків боржника, чим порушено правило черговості стягнення податкового боргу, встановлене статті 95 ПК України. Ураховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов А.Ю. Коротких