Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/4715/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4715/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Вінокурової І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року за клопотанням ОСОБА_1 про розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення суду та накладення штрафу на керівника Головного управління ПФУ в Черкаській області,- У С Т А Н О В И Л А: 06.05.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 у порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України в якому останній просить ухвалити рішення про встановлення нового десятиденного строку для подання звіту про виконання судового рішення у справі №580/4715/20 та накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області штраф у розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, половину якого стягнути на користь позивача. Відповідно до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подане ним клопотання повністю. 15 червня 2021 року та 17 червня 2021 року на електронну адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшли клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проте колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення та залишає вказані клопотання без розгляду, оскільки вони не засвідчені ЕЦП, що суперечить нормам чинного законодавства. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/4715/20 від 26.11.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення з 01.01.2016 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% до 70% грошового забезпечення для її перерахунку. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів. Відповідно до ухвали суду від 29.03.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 від 18.03.2021 (вх.№9169/21 від 19.03.2021) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 в адміністративній справі №580/4715/20. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 в адміністративній справі №580/4715/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. На виконання вказаної ухвали відповідач 30.04.2021 подав суду звіт від 29.04.2021 №2300-0802-7/26207 про виконання рішення суду, в якому зазначив, що на виконання вказаного вище рішення суду позивачу здійснено перерахунок пенсії та за період січень 2016 року січень 2021 року нараховано доплату в сумі 70803,31 грн. Зазначена перерахована сума була включена у реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, згідно з яким станом на 21.04.2021 загальна сума заборгованості за рішеннями судів становить 83923279,75 грн. Станом на 21.04.2021 погашено заборгованість за судовими рішеннями, які надійшли Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області до 26.06.2019. Згідно з бюджетом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на 2021 рік за програмою КПКВК 2506080 Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду виділено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в сумі 5573,3 тис грн. Також у звіті зазначено, що виплата позивачу вищевказаних коштів буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат у порядку черговості за відповідного фінансування з Державного бюджету України. Вважаючи, що рішення суду відповідачем не виконується протиправно, позивач звернувся до суду з зазначеним клопотанням. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Стаття 382 КАС України визначає, що з метою забезпечення виконання судового рішення передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з положеннями ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України). Вирішуючи клопотання позивача, суд врахував висновки Верховного Суду в постанові від 3 квітня 2019 року у справі №820/4261/18 відповідно до яких необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. У зв`язку з цим, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору мають дослідити характер правовідносин, що виникли між сторонами та звертати увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення. Порушенням норм процесуального права є незастосування спеціальних правових норм, передбачених у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд першої інстанції вірно встановив, що з урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, практики правозастосування, що складалася з приводу спорів цієї категорії, поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області звіт від 29.04.2021 №2300-0802-7/26207 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/4715/20 від 26.11.2020 є таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на момент розгляду поданого відповідачем звіту виплати перерахованої суми пенсії позивача у розмірі 70803,31 грн, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснено не було. Однак, невиконання рішення суду в частині виплати перерахованої суми, не свідчить про протиправність дій відповідача щодол невиконання рішення суду, оскільки виконання рішення здійснюється у спосіб, визначений чинним законодаством України. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Підпунктами 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, визначено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством. Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 (далі Порядок №649). Відповідно до пункту 1 Порядку №649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Згідно з пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Пунктами 4, 5 Порядку №649 передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: - документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; - розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Відповідно до пункту 10 Порядку №649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження. Стаття 113 Конституції встановлює, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Відповідно до статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності. Приписи статті 117 Конституції України визначають, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Відповідно до ч.1 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови та розпорядження. Отже, Порядок №649, розроблений та затверджений Кабінетом Міністрів України на виконання своїх конституційних повноважень для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, є обов`язковим для виконання всіма органами та посадовими особами, включаючи органи Пенсійного фонду України. Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання рішення суду позивачу здійснено перерахунок пенсії та за період січень 2016 року січень 2021 року нараховано доплату в сумі 70803,31 грн, яку 04.01.2021 включено за №84106 до Реєстру судових рішень, виконання яких буде проведено у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року. Отже, Головне управління ПФУ в Черкаській області в особі керівника Головного управління вжив конкретні заходи з метою виконання вказаного вище рішення Черкаського окружного адміністративного суду. У даному випадку, фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання відповідача встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19. Окрім того, колегія суддів зазначає, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. З огляду на вищевикладене, суд першої інстнації дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області штрафу, оскільки відповідачем вчинено всі залежні від нього заходи для виконання рішення суду, у тому числі, здійснено перерахунок пенсії та включено суму заборгованості у реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Таким чином, оскільки Головне управління Пенсійного фонду у Черкаській області виконало всі необхідні заходи, спрямовані на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду, дотримуючись Порядку №649, підстави для задоволення клопотання відсутні. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2021 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І. Постанову виготовлено: 22 червня 2021 року.