Постанова 4824 № 758/4097/21
від 18.06.2021 ·КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/4097/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8944/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2021року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню дитину, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ковбасюк О.О., - встановив: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названою заявою. Просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року відмовлено у видачі судового наказу. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявницею одночасно заявлено дві різні вимоги про стягнення аліментів: у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, та про стягнення аліментів у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що не відповідає положенням ч. 1 ст. 161, ст.163 ЦПК України. Висновки суду відповідають вимогам закону та матеріалам справи. Встановлено, що у заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Статтею 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вимоги щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначені статтею 163 ЦПК України. Згідно п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу. Вбачається, що ОСОБА_1 фактично заявлено вимогу, яка не передбачена ст. 161 ЦПК України, оскільки заявниця просить одночасно стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, та у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини. Пунктом 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Пункт 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачає видачу судового наказу у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розглядаючи подану заяву, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у видачі судового наказу, оскільки ОСОБА_1 не заявлено вимогу, яка передбачена ст. 161 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що зазначення у прохальній частині заяви мінімального розміру аліментів, не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу, оскільки статтею 182 СК України передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, колегія суддів оцінює критично, оскільки наказне провадження передбачає чітко визначені умови, за яких суд видає судовий наказ. У випадку, якщо заявниця має намір отримувати аліменти в такому розмірі вона може звернутися до суду з відповідним позовом. Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції не вмотивована, колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції зазначені підстави для відмови у видачі судового наказу, а саме: заявлення вимог, які не відповідають ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 19 квітня 2021 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2021 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко В.І. Олійник