Постанова 4816 № 592/10260/16-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року м.Суми Справа №592/10260/16-ц Номер провадження 22-ц/816/900/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Філонової Ю. О. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М., у присутності : позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Кондратенко Світлани Юріївни представника ОСОБА_2 адвоката Мирославського Сергія Володимировича , розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 березня 2018 року, ухваленого у складі судді Костенка В.Г., у м. Суми, повний текст судового рішення складено 26 березня 2018 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ-ЦЕНТР», Приватне підприємство «Мегаполіс», Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області, Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради,про скасування рішення, в с т а н о в и в : У листопаді 2016 року ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним позовом, уточнивши свої позовні вимоги (т. 1, а.с. 118-122), просив визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради шостого скликання від 27 березня 2013 року № 2239-МР про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам, а саме п. 14 додатку № 2 до рішення, в частині передачі у спільну часткову власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової забудови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136600:13:003:0034, та в частині передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової забудови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 площею 0,0413 га, кадастровий номер 5910136600:13:003:0035. Свої вимоги мотивує тим, що йому та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить по 1/4 частині житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . З метою подальшої приватизації земельної ділянки, ПП «Мегаполіс» у 2015 році було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Проте, у приватизації земельної ділянки за адресою місця реєстрації нерухомого майна їм було відмовлено, з підстав невідповідності поданих документів вимогам законодавства, а саме: перетин із земельними ділянками з кадастровими номерами 5910136600:13:003:0003, 5910136600:13:003:00034, 5910136600:13:003:00035. Земельні ділянки з кадастровими номерами 5910136600:13:003:00034, 5910136600:13:003:00035 перебувають у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вважає, що технічна документація, яка була виконана ТОВ «ЗЕМ-ЦЕНТР» на замовлення ОСОБА_2 була виготовлена з порушенням вимог чинного законодавства. Він та інші співвласники домоволодіння АДРЕСА_1 фактично позбавлені права на приватизацію земельної ділянки. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 березня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Сумської міської ради від 27 березня 2013 року № 2239-МР «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» у частині, в саме п. 14 додатку № 2 щодо передачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельних ділянок у власність по АДРЕСА_1 площею 0,1 га кадастровий номер 5910136600:13:003:0034 та в оренду площею 0,0413 га кадастровий номер 5910136600:13:003:0035. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 відшкодування судових витрат у сумі 5303 грн 20 коп., тобто по 2651 грн 60 коп. з кожного. Постановою Сумського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 березня 2018 року в даній справі залишено без зміни. Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , підписану адвокатом Мирославським С.В., задоволено частково, постанову Сумського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року скасована, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 . Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції не було наведено достатніх підстав для позбавлення відповідачів їх права власності та користування земельної ділянкою, які набуті ними з дотриманням норм чинного законодавства. Вважає, що позивачем не надано жодного доказу порушення його прав оскарженим рішенням Сумської міської ради від 27 березня 2013. Звертає увагу на те, що належна йому на праві спільної часткової власності земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,1 га кадастровий номер 5910136600:13:003:0034 не межує з домоволодінням позивача і не порушує його прав. На переконання відповідача, суд першої інстанції досліджуючи питання фактичного користування спірними земельними ділянками, вийшов за межі підстав позову. Вказує на те, що межі земельної ділянки за кадастровим номером 5910136600:13:003:0041 не були погоджені між власниками суміжних земельних ділянок та судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наданих сторонами актам погодження меж. Крім того зазначає, що при призначенні експертизи експерту було поставлено питання щодо фактичного користування спірними земельними ділянками, що не входить до предмету доказування. Експерт, зазначивши про невідповідність фактичного просторового розташування, конфігурації, лінійних промірів та площ, меж земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 . Суми нормативно-правовим актам з питань землеустрою та землекористування, зробив висновок у сфері права, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 102 ЦПК України. Посилається також і на те, що судом першої інстанції не було з`ясовано питання, коли саме позивач довідався про порушення свого права, адже погодження меж відбулося ще у 2012 році, а дружина позивача ОСОБА_1 своїм підписом в акті зафіксувала свою обізнаність про розробку відповідачами технічної документації на землю. Від позивача ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення суду без змін. Від відповідача Сумської міської ради також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта адвоката Мирославського С.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Кондратенко С.Ю., дослідивши матеріали цивільної справи та інвентарні справи на домоволодіння , перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У справі, що переглядається встановлено, що двоквартирні будинки АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями Генерального плану садибних ділянок від 26.03.1951 року та Свідоцтвом про право власності на будівлю від 20 травня 1951 року ( інвентарна справа № 61503 а.с.12). Вподальшому , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 набули право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 і дана обставина підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 21.02.2001 року. ( т.4 а.с.22) Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.01.2012 року № 26 надано дозвіл ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на переведення належного їм на праві власності будинку квартирного типу за адресою: АДРЕСА_3 в будинок садибного типу (а. с. 30 т. 1). 06.10.2014 року ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності згідно якого їм належить по 1/4 частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 на неприватизованій земельній ділянці (а. с. 31-34, т. 1). З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлено станом на 22.11.2012 року вбачається, що на земельній ділянці загальною площею 1163 кв.м. м розташовані житловий будинок А-1, житлова прибудова А1-1, прибудова А2-1, прибудова а6 , тамбур а7 , навіси а8, а9, с1, В1,Ц, погріб п/г, підвал п/д, сараї С, Ж, Х, убиральні Е,З, літній душ Ф, гараж М, вольєри Н, Т, альтанка Ю, колодязь питний І, місцева очисна споруда ІІ, вимощення ІІІ, огорожа № 3-6 ( т.4 а.с.24). З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлено станом на 11.07.2014 року на ім`я співвласників ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 вбачається, що на земельній ділянці загальною площею 652 кв.м. м розташовані житловий будинок А-1, погріб п/г, гараж М, підвал п/д, сарай С, навіс с-1, вольєр Т, вбиральня Е, душ Ф, яма вигрібна І (а. с. 26, т. 1). Відповідно до договору купівлі-продажу від 19 березня 2001 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 придбали у власність квартиру АДРЕСА_4 (аркуш 35 інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 , т.4 а.с.25). Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.01.2012 року № 26 надано дозвіл ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на переведення належного їм на праві власності будинку квартирного типу за адресою: АДРЕСА_5 в будинок садибного типу (аркуш 62 інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 ). В той же час, з матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 також вбачається, що вказане рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.01.2012 року № 26 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не було реалізовано та право власності на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 за ними у встановленому порядку не зареєстровано. Згідно генерального плану садибної ділянки АДРЕСА_1 площа земельної ділянки станом на 15.05.1954 року з будівлями, власником яких був на той час Сумський машинобудівний завод ім. Фрунзе, складала 1215,20 кв. м. (аркуш 4 інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 ). Відповідно до плану присадибної ділянки (викопірований з плану забудівлі кварталу) по АДРЕСА_1 площа земельної ділянки складає 1306 кв. м (аркуш 69 інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 ). У 2012 році ТОВ «ЗЕМ-ЦЕНТР» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної часткової власності та право оренди за земельну ділянку ОСОБА_2 (85/200), ОСОБА_3 (85/200) та Сумської міської ради (15/100) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . За результати робіт по розробці технічної документації загальна площа земельної ділянки визначена у розмірі 0,1413 га (а. с. 9-19, т. 2). Рішенням Сумської міської ради шостого скликання від 27 березня 2013 року № 2239-МР «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам» затверджено технічну документацію із землеустрою та передано громадянам у власність (оренду) земельні ділянки, надані раніше в користування. Згідно пункту 14 додатку № 2 до вказаного рішення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передано у власність по 85/200 від 0,1000 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5910136600:13:003:0034, а також передано їм в оренду по 85/200 від 0,0413 га земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:13:003:0035, а всього від загальної площі 0,1413 га (а.с.201-202, т. 1). Право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1 га кадастровий номер 5910136600:13:003:0034, зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 9492408 від 17 вересня 2013 року. 04 липня 2013 року на підставі вказаного рішення Сумської міської ради від 27 березня 2013 року, між Сумською міською радою з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з іншої, укладено договір оренди вільної від забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 85/200 частин від 0,0413 га та 85/200 частин від 0,0413 га, кадастровий номер 5910136600:13:003:0035. Земельна ділянка була надана в оренду для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, строком до 27 березня 2038 року. Зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №2515494 від 17 вересня 2013 року (а.с.171-231, т. 1). У 2015 році за зверненням позивача ПП «Мегаполіс» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5910136600:13:003:0041. За результатами геодезичних робіт визначено ділянку площею 0,661 га (а. с. 22-25, т. 1). Проте, розроблену технічну документацію не було погоджено у Державному земельному кадастрі. Рішенням державного кадастрового реєстратора від 05 березня 2015 року №РВ-5900026432015 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки подані документи не відповідають вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядку ведення Державного земельного кадастру. Так мається перетин з ділянкою 5910136600:13:003:0003, площа співпадає на 0,4911% ( АДРЕСА_6 ), перетин з ділянкою 5910136600:13:003:0034, площа співпадає на 3,0694 % ( АДРЕСА_1 ), з ділянкою 5910136600:13:003:0035, площа співпадає на 21,6697 % ( АДРЕСА_1 ) (а. с. 28, Т. 1). Згідно висновку судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 1326/1334/2130/2131 від 14 грудня 2017 року фактичне просторове розташування, конфігурація, лінійні проміри та площа меж земельних ділянок з кадастровими номерами 5910136600:13:003:0034 та 5910136600:13:003:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає даним правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки: 1) 5910136600:13:003:0034: - рішенню Сумської міської ради VI скликання XXVIII сесії № 2239-МР від 27 березня 2013 року «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам»; - поземельній книзі 5910136600130030034 від 03 червня 2013 року; 2) 5910136600:13:003:0035: -договору оренди земельної ділянки від 04 липня 2013 року (вчинено запис в Державному реєстрі прав 17 вересня 2013 року за № 2515494); - витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 9492408 від 17 вересня 2013 року; - рішенню Сумської міської ради VI скликання XXVIII сесії № 2239-МР від 27 березня 2013 року «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам»; - поземельній книзі 5910136600130030035 від 21 червня 2013 року (ст. 79, ст. 91, ст.125, ст.126 Земельного кодексу України) (а. с. 109-128, т. 2). Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при приватизації земельної ділянки відповідачами порушені права позивача. Фактично відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приватизували та взяли в оренду частину земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача, що суперечить вимогам закону, а тому права позивача підлягають захисту. Колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п. а ч. 3 ст. 116 ЗК України (в редакції станом на дату прийняття рішення Сумської міської ради від 27 березня 2013 року), безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян. Громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування. Згідно ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара. Згідно ст. ст. 16, 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. З матеріалів цивільної справи та матеріалів інвентарних справ на будинки вбачається, що будівництво двоквартирних будинків здійснювалось заводом ім.Фрунзе у 1950-х роках і розташовувались вони на земельних ділянках , зокрема: буд. АДРЕСА_6 на площі розміром 1163,9 кв.м., а буд. АДРЕСА_1 на площі 1215,2 кв.м. Також забудовником на території цих земельних ділянок були побудовані надвірні будівлі: сараї, погріби, вбиральні тощо. Вподальшому , наймачі квартир здійснювали добудови до квартир, а також будівництво надвірних будівель та, за погодженням між собою, користувались земельними ділянками . Після набуття сторонами права власності на квартири у даних будинках, вони продовжували фактично користуватись земельними ділянками без оформлення права власності або права користування ними відповідно до погоджених між собою меж і конфліктів щодо меж користування між ними не виникало і не виникає на даний час. Після набуття сім`єю позивача права спільної часткової власності на житловий будинок із господарськими будівлями по АДРЕСА_6 , а отже і набуття ними права користування на частину земельної ділянки, як це передбачено ст.120 ЗК України , останні виготовили технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і звернулись з відповідною заявою про приватизацію земельної ділянки за адресою місця реєстрації нерухомого майна . В той же час, в задоволенні їх заяви їм було відмовлено, оскільки було встановлено перетин земельної ділянки , яка перебуває в їх користуванні із земельними ділянками , які передані у власність в порядку приватизації та передані в оренду відповідачам у справі. Також судом було встановлено, що земельні ділянки не лише частково перетинаються, але і на земельних ділянках, які передані у власність та користування відповідачам у справі, вже на час прийняття Сумською міською радою оскаржуваного рішення ( 27.03.2013 року) розташовувались надвірні будівлі, зокрема: сарай М, убиральня Е, душ Ф, сарай С та вольєр Т, які перебували у користування позивача у справі і ці будівлі не були визнані самочинними, що підтверджується Схематичним планом присадибної ділянки, виготовленим станом на 22.11.2012 року. Таким чином, оскаржуваним рішенням Сумської міської ради було передано відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користування та у власність земельні ділянки які не були вільними від забудови і на них знаходились надвірні будівлі належні позивачу у справі, а отже і порушені його законні права та інтереси. Також, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що відповідно до п.1 оскаржуваного рішення Сумської міської ради було затверджено технічні документації із землеустрою та передано громадянам у власність ( оренду), в тому числі і відповідачам ОСОБА_8 , земельні ділянки, надані раніше у користування, але як вже було встановлено судом, останні не набули право користування земельними ділянками в порядку передбаченому ст.120 ЗК України, оскільки не скористались наданим їм рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.01.2012 року № 26 дозволом на переведенння належного їм на праві власності будинку квартирного типу за адресою: АДРЕСА_5 в будинок садибного типу, а отже залишились співвласниками лише квартири у зазначеному будинку. Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оспорюваним рішенням Сумської міської ради від 27 березня 2013 року № 2239-МРпро передачу відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у власність та користування земельних ділянок, порушуються права позивача на приватизацію земельної ділянки для обслуговування належного йому жилого будинку, господарських будівель і споруд. Також колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що наявність акту погодження меж земельної ділянки не спростовує встановлені обставини. Сам акт не містить даних про дійсні погоджені межі, чи характеристики таких меж. Визначення меж земельної ділянки згідно відомостей Державного земельного кадастру потребує спеціальних знань без яких на місцевості неможливо визначити відповідність даних кадастру фактичному порядку користування. Наявність даного акту та підпис у ньому дружини померлого ОСОБА_4 ОСОБА_1 не спростовує факту невідповідності фактичного землекористування відповідачів правовстановлюючим документам. Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що суд, вирішуючи спір, вийшов за межі підстав та предмету позову, оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовує свої вимоги саме неможливістю здійснити приватизацію земельної ділянки для обслуговування належного йому будинку, господарських будівель і споруд у зв`язку із наданням відповідачам у власність земельних ділянок на підставі помилкової та виготовленої з порушенням вимог чинного законодавства технічної документації. З наведених підстав є помилковими і доводи апеляційної скарги про те, що питання щодо фактичного користування спірними земельними ділянками, яке було поставлено судом на вирішення експертизи, не входить до предмету доказування. Також, висновком будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою та рішенням державного кадастрового реєстратора від 05.03.2015 року, спростовуються і доводи апеляційної скарги про те, що земельна ділянка площею 0,1 га кадастровий номер 5910136600:13:003:0034, надана у власність відповідачам не межує із земельною ділянкою, якою користується позивач та не порушує його права. Не є підставою для відмови у задоволенні позову і та обставина, що позивач є співвласником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами згідно свідоцтва про право власності, виданого у 2014 році, а спірне рішення Сумської міської ради було прийнято ще у 2013 році, оскільки як вже було встановлено судом, вже на час ухвалення даного рішення позивач та члени його сім`ї вже були власниками квартири за адресою АДРЕСА_6 і на земельних ділянках переданих у власність та користування відповідачам вже розташовувались надвірні будівлі та споруди належні позивачу у справі, які самочинними не визнавались . З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 березня 2018 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складене 22 червня 2021 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: О.Ю. Кононенко Ю.О.Філонова