Постанова 4812 № 490/8869/17

18.06.21 22-ц/812/1157/21 Провадження № 22-ц/812/1157/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року м. Миколаїв справа № 490/8869/17 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Тищук Н. О., суддів Колосовського І.В., Лівінського І. В., із секретарем Біляєвою В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва, постановлену 14 квітня 2021 року суддею Гуденко О.А. в приміщенні цього ж суду, (повний текст ухвали складено цього ж дня), у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» треті особи публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Рутекс», про визнання права на стягнення коштів, У С Т А Н О В И В: У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права на стягнення коштів. Позивачка зазначала, що 29 жовтня 2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Фірма «Рутекс» укладено кредитний договір на 130 000 грн. Цього ж дня, на забезпечення виконання ТОВ «Фірма «Рутекс» за кредитним договором між нею та банком укладено договір застави, за яким вона передала у заставу банку 1 439 132, 66 грн., що знаходились на її рахунку у цьому ж банку. Посилаючись на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанку» та на те, що 1 439 132, 66 грн. не є майном, яке забезпечує зобов`язання ТОВ «Фірма «Рутекс» за кредитним договором, внаслідок чого у неї виникає право на отримання гарантованих ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" грошових коштів у розмірі 200 000 грн., проте Фонд неправомірно відмовляє їй у заяві про включення до складу акцептованих кредиторів та у виплаті їй гарантованої суми, ОСОБА_1 просила визнати за нею право на стягнення цих коштів. До участі у справі як третіх осіб залучено ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Фірма «Рутекс». Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 року визначено головуючим у справі суддю Чулупа О.С. Ухвалою від 13.10.2017 відкрито провадження по справі. У жовтні 2018 року на адресу суду надійшло клопотання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим спором і не є спором у зв`язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, з посиланням на Постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 820/11591/15 від 12.04.2018 року. У зв`язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_2 , проведено повторний автоматизований розподіл справи та головуючою суддею визначено суддю Гуденко О.А. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.12.2020 року суддя Гуденко О.А. прийняла справу до свого провадження. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2021 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилалась на порушення її права на доступ до правосуддя, оскільки ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року їй відмовлено у відкритті провадження за цим позовом з посиланням на те, що спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що спір стосується права позивача на отримання грошових коштів на підставі укладеного з ПАТ "Брокбізнесбанк" договору банківського строкового вкладу (депозиту) від 29.10.2013 року та пред`явлений фактично до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв`язку з віднесенням ПАТ "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних та запровадженням тимчасової адміністрації. Тобто спірними є правовідносини, що фактично виникли між Фондом і позивачем як вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду. Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. За правилами пункту 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями, він є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 р. у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 р. у справі № 820/3770/16 та від 23 січня 2019 р. у справі № 285/489/18-ц, а також у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 462/4059/16-ц від 20 червня 2019 року, у Постанові від 10 червня 2020 року у справі № 463/2482/17 (провадження № 61-21274св19). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 761/29213/18 (провадження № 14-541цс19) дійшла висновку, що правовідносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми, складаються без участі банку-боржника та мають управлінський характер. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Позивачу роз`яснено її право звернутись за судовим захистом порушеного права в порядку адміністративного судочинства. Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування судового рішення. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Н.О.Тищук Судді: С.Ю.Колосовський І.В.Лівінський --------------------------------- Повну постанову складено 18 червня 2021 року