Постанова Харківський апеляційний суд № 2-10303/10
від 16.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 16 червня 2021 року м. Харків справа №2-10303/10 провадження № 22-ц/818/2957/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого Пилипчук Н.П., суддів Кругової С.С., Тичкової О.Ю. за участю секретаря Гармаш К.В. учасники справи: позивач: АТ «Райффайзен Банк Аваль» відповідач: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-10303/10 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2019 року, постановлену суддею Шишкіним О.В., В С Т А Н О В И В : У жовтні 2019 року до суду надійшло клопотання представника ТОВ "Вердикт капітал" про залучення їх до справи у якості правонаступника стягувача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль». Обґрунтовуючи заяву посилався на те, що 02.08.2019 року між ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-16, відповідно до якого ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 014/0257/73/100491. 02.08.2019 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «ОКСІ БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 014/0257/73/100491. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2019 року заяву представника ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» - задоволено. Замінено у справі № 2-10303/10, провадження № 6/638/121/19 за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-10303/10 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявника Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на правонастпника Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про заміну заявника АТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал». Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в даному випадку заміна особи у правовідносинах, щодо яких виник спір відбулась на підставі Договорів відступлення права вимоги, укладених 02.08.2019р. спочатку між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ«ОКСІ БАНК», відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило, а ПАТ «ОКСІ БАНК» набуло права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 014/0257/73/100491, а потім між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», відповідно до якого ПАТ «ОКСІ БАНК» відступило, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 014/0257/73/100491. Вказує, що після укладення договорів відступлення права вимоги від 02.08.2019р. AT «Райффайзен Банк Аваль», а потім ПАТ «ОКСІ БАНК» необхідно було звернутись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступника ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», оскільки саме останнє з 02.08.2019р. набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 014/0257/73/100491. Таким чином, саме з 02.08.2019р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» передало (через угоду з ПАТ «ОКСІ БАНК»), а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 014/0257/73/100491. Тобто, у відповідності до чинного цивільно-процесуального законодавства України після 02.08.2019р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не мала відповідних повноважень на звернення до суду із заявою в поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, а в цьому випадку для ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» процесуально передбачено лише можливість подати заяву про заміну сторони її правонаступником, чим ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не скористалась та в матеріалах справи №2-10303/10 така заява відсутня. Також відсутня така заява і від заінтересованої особи (в даному випадку - це було б ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»), що свідчить про порушення встановленого процесуального порядку заміни сторони виконавчого провадження при її вибутті. Зазначає, що після встановлення судом 17.10.2019р. факту, що права стягувача у спірних правовідносинах до моменту звернення до суду набула інша особа - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», суду необхідно було визнати подання заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» зловживанням процесуальними правами та залишити її без розгляду або повернути дану заяву та закрити провадження № 6/638/121/19 (розпочате на підставі вказаної заяви), а також з наведених вище підстав відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про залучення їх до участі у справі у якості правонаступника стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» в рамках вказаного провадження (щодо розгляду заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-10303/10 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання). У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріали справи містять дані про те, що у жовтні 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 березня 2020 року, яка постановою Харківського апеляційного суду від 27.01.2021 року залишена без змін, заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі № 2-10303/10 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Видано дублікат виконавчого листа № 2-10303/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у розмірі 297 712 грн. 17 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання представника ТОВ "Вердикт капітал" про залучення їх до справи у якості правонаступника стягувача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль». Так, 02.08.2019 року між ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-16, відповідно до якого ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 014/0257/73/100491. 02.08.2019 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «ОКСІ БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 014/0257/73/100491. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Статтею 55 ЦПК Українивизначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до частини першої, другої статті 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦК Українита статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29). Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). Викладені в апеляційній скарзі доводи, на думку колегії суддів, є такими що не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді С.С. Кругова О.Ю. Тичкова