Постанова 4824 № 754/4862/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/3995/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 березня 2021 року місто Київ справа № 754/4862/17 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року про заміну сторони правонаступником, постановлену під головуванням судді Таран Н.Г., у справі за заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну сторони її правонаступником в справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В: У квітні 2017 року заявник ПАТ «Київенерго» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з заявою, в якій просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за: спожиту електроенергію у розмірі 4001,15 грн.; необліковану електричну енергію у розмірі 3781,62 грн.; надані послуги з центрального опалення у розмірі 13941,29 грн.; постачання гарячої води у розмірі 17546,32 грн.; 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 7547,76 грн., а також 800 грн. судового збору. 25 квітня 2017 року Деснянським районним судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 4001,15 грн.; необліковану електричну енергію у розмірі 3781,62 грн.; надані послуги з центрального опалення у розмірі 13941,29 грн.; постачання гарячої води у розмірі 17546,32 грн.; 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 7547,76 грн. та 800 грн. судового збору. У травні 2019 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача, посилаючись на те, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено договори про відступлення права вимоги (цесії) №603-18 та №602-18, відповідно до умов яких КП «Київтеплоенерго» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 . Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року заяву КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну сторони її правонаступником в справі за заявою ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задоволено. Стягувача ПАТ«Київенерго» у справі за заявою ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 замінено на КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просило ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити заяву КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №754/4862/17 для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалося на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги умови договору від 11 жовтня 2018 року про відступлення права вимоги (цесії) №603-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго». Вказувало, що загальними зборами акціонерів ПАТ «Київенерго» від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі». Зазначало, що 28 лютого 2018 року між ПАТ «Київенерго» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було складено акт приймання-передачі судових рішень (судових наказів, виконавчих документів тощо) про стягнення заборгованості, де ПАТ «Київенерго» є стягувачем, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за: спожиту електроенергію у розмірі 4001,15 грн., необліковану електричну енергію у розмірі 3781,62 грн., 3% річних та інфляційна складова боргу у сумі 913,36 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн. згідно судового наказу Деснянського районного суду міста Києва від 25.04.2017 року №754/4862/17 було передано від ПАТ «Київенерго» до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Посилалося на те, що між КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та ПАТ «Київенерго» було складено відповідні акти приймання-передавання, відповідно до яких заборгованість ОСОБА_1 в частині стягнення боргу за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води було передано до КП «Київтеплоенерго», а заборгованість в частині стягнення боргу за спожиту та необліковану електроенергію, а також судовий збір було передано до ПрАТ «ДТЕККиївські електромережі». Вказував, що у зв`язку з тим, що судом першої інстанції фактично не було вказано на те, що КП «Київтеплоенерго» є правонаступником ПАТ «Київенерго» лише в частині стягнення заборгованості за послуги надані з центрального опалення та постачання гарячої води, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» позбавлено права на стягнення грошових коштів, належних товариству, чим порушуються його права. Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло. В судовому засіданні апеляційного суду представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Представники КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не заперечували проти задоволення апеляційної скарги в частині, що стосується заміни сторони про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за централізоване опалення, постачання гарячої води, інфляційної складової в розмірі 801,87 грн. та 3% річних в розмірі 111,49 грн. Стягувач ПАТ «Київенерго» та боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом. Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини). Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві. Так, відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. З аналізу наведеної статті вбачається, що особи, які не брали участь у справі, мають право на апеляційне оскарження лише за умови, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. Задовольняючи заяву КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що у звязку із заміною особи у правовідносинах стягувач ПАТ «Київенерго» повинен бути замінений його правонаступником КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». Проте, колегія суддів не погоджується в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Згідно з ч.ч.1, 2, 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на корись чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. Пунктами 1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України визначено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження й її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2017 року Деснянським районним судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 4001,15 грн.; необліковану електричну енергію у розмірі 3781,62 грн.; надані послуги з центрального опалення у розмірі 13941,29 грн.; постачання гарячої води у розмірі 17546,32 грн.; 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 7547,76 грн. та 800 грн. судового збору. 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено договори про відступлення права вимоги (цесії) №603-18 та №602-18, відповідно до яких ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги, у тому числі, до ОСОБА_1 з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів), а також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (штраф та/або пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, витрати, пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), в тому числі, що підтверджені рішеннями суду. Звертаючись із заявою КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» просило замінити стягувача з ПАТ «Київенерго» на КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», посилаючись на те, що КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є правонаступником ПАТ «Київенерго» на підставі договорів про відступлення права вимоги (цесії) №603-18 та №602-18 від 11 жовтня 2018 року. Згідно з п.1.2 договору №603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року перелік споживачів та склад вимог (неустойка (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) у вже розпочатих судових спорах та/або рішеннях суду та/або виконавчих провадженнях зазначаються у Додатках №1, №2, №3 та №4 до цього Договору. Відповідно до витягу з переліку боржників, вимоги до яких визнані рішенням суду, який є Додатком договору №603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, який був наданий заявником до заяви про заміну стягувача, ПАТ «Київенерго» передало КП «Київтеплоенерго» боргові зобов`язання відносно боржника ОСОБА_1 за судовим наказом, виданим Деснянським районним судом міста Києва 25 квітня 2017 року в загальному розмірі 39270,38 грн., інфляційну складову у розмірі 801,87 грн., 3% річних у розмірі 111,49 грн. Доказів про те, що до КП «Київтеплоенерго» за судовим наказом Деснянського районного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року перейшло право вимоги також і щодо заборгованості за спожиту електроенергію, не обліковану електроенергію, інфляційну складову у розмірі саме 5684,98 грн., 3% річних у розмірі саме 949,43 грн. та судові витрати у розмірі 800 грн. заявником до суду не надано. При зверненні до суду із заявою про заміну стягувача КП «Київтеплоенерго» не вказувало, що він є правонаступником ПАТ «Київенерго» лише в частині вимог, та просило замінити стягувача за судовим наказом в повному обсязі. Звертаючись з апеляційною скаргою, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» вказувало на те, що судом першої інстанції не було перевірено, чи перейшло до КП «Київтеплоенерго» право вимоги до ОСОБА_1 у повному обсязі та вказував, що він є правонаступником стягувача за вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 4001,15 грн.; необліковану електричну енергію у розмірі 3781,62 грн.; 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 913,36 грн. та 800 грн. судового збору. Як вбачається з додатків, які долучені до апеляційної скарги, загальними зборами акціонерів ПАТ «Київенерго» від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі». Згідно акту приймання-передачі судових рішень (судових наказів, виконавчих документів тощо) про стягнення заборгованості (де ПАТ «Київенерго» є стягував), підписаного 28 лютого 2018 року між ПАТ «Київенерго» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» перейшло право вимоги відносно боржника ОСОБА_1 за судовим наказом, виданим Деснянським районним судом міста Києва 25 квітня 2017 року щодо заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 4001,15 грн.; необліковану електричну енергію (акт порушення, збитки) у розмірі 3781,62 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 913,36 грн. та 800 грн. судового збору. Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, задовольняючи заяву не взяв до уваги норми ст.442 ЦПК України, ст.ст.512, 514 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну стягувача в повному обсязі. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну стягувача. Крім того, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з КП «Київтеплоенерго» на користь ПрАТ «Київські електромережі» судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 672,64 грн. пропорційно до задоволеної частини апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - задовольнити частково. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року - скасувати та постановити нову. Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну сторони стягувача - задовольнити частково. Замінити стягувача у справі №754/4862/17 за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу в частині вирішення вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за централізоване опалення в розмірі 13941 грн. 29 коп., постачання гарячої води в розмірі 17546 грн. 32 коп., інфляційної складової в розмірі 801 грн. 87 коп. та 3% річних в розмірі 111 грн. 49 коп. з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (код ЄДРПОУ 00131305) на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421). В іншій частині вимог заяви відмовити. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго, місцезнаходження: місто Київ, вул. Велика Житомирська, 15-А, код ЄДРПОУ 40538421 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», місцезнаходження: місто Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 672 грн. 64 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 11 березня 2021 року. Головуючий: Судді: