Постанова 4814 № 554/619/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/619/21 Номер провадження 22-ц/814/1297/21Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М., при секретарі судового засідання: Ряднині І.В., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 березня 2021 року (ухвалене суддею Бугрій В.М., повний текст виготовлено суддею 19 березня 2021 року) у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсними результатів конкурсу на посаду керівника макрорегіонального управління АТ КБ «Приватбанк», який проведено з 30 жовтня 2020 року по 15 грудня 2020 року та про зобов`язання провести конкурс на посаду керівника макрорегіонального управління АТ КБ «Приватбанк» із дотриманням вимог Положення про підбір та відбір персоналу,- В С Т А Н О В И В : У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому прохав визнати недійсними результати конкурсу на зайняття вакантної посади керівника макрорегіонального управління «Центральне», який був проведений акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк». В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він є директором Полтавського головного регіонального управління Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»). 09 жовтня 2020 року в програмному комплексі Путівник, що використовується для інформування співробітників банку про новини та суттєві події, він отримав гаряче повідомлення про те, що в банку буде проведена реорганізація регіональної мережі, яка передбачає створення макрорегіональних управлінь замість існуючих у регіонах філій та управлінь. Після цього 30 жовтня 2020 року він отримав гаряче повідомлення про те, що оголошений конкурс на зайняття новостворених вакантних посад керівників макрорегіональних управлінь та вирішив взяти участь у цьому конкурсі, оскільки він відповідає всім вимогам до кандидатів на посади. Відповідно до п. 1.1. Положення про підбір та відбір персоналу, яке є внутрішнім документом банку та затверджено рішенням Правління АТ КБ «Приватбанк» від 05 травня 2020 року (протокол №26) (надалі - Положення) це положення «визначає порядок пошуку і проведення відбору кандидатів, їх оцінки, терміни виконання процедур при підборі та відборі персоналу Банку». Відповідно до п. 18 Статуту АТ КБ «Приватбанк» банк у своїй діяльності керується внутрішніми документами банку. Отже, під час підбору співробітника на вакантну посаду банк має керуватися саме цим положенням. Відповідно до умов конкурсів, що були вказані у гарячому повідомленні від 30 жовтня 2020 року, документи для участі у конкурсі необхідно було направити на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10 листопада 2020 року він направив на вказану адресу своє резюме та мотиваційний лист, вказавши, що претендує на посаду керівника макрорегіонального управління «Центральне». Після цього йому на електронну пошту надійшло повідомлення про те, що документи отримані, а ще пізніше - повідомлення про участь у другому етапі конкурсу із запрошенням на співбесіду з компанією «Odgers Berndtson» (яка була залучена Відповідачем для проведення конкурсів) через відео конференцію у додатку ZOOM та з повідомленням про необхідність пройти тести з аналізу вміння працювати із числовою інформацією та здібностей до системного мислення. Співбесіда відбулась 20 листопада о 15:30 у додатку ZOOM з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач зазначив, що він не отримав інформації про те, що вони дійсно є працівниками компанії «Odgers Berndtson», а тому вирішив перевірити інформацію на офіційному сайті компанії. Але в розділі «офіс в Україні» зазначених осіб не має в списку консультантів, а тому в нього є підстави вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є працівниками компанії «Odgers Berndtson». Із цього, він зрозумів, що рішення про результати конкурсу приймали особи, які не були уповноважені на це. Після співбесіди він отримав лист на електронну пошту з інструкцією щодо проходження вказаних тестів. Виконавши необхідні інструкції, він пройшов тест. 29 листопада 2020 року о 14:20 він приймав участь у третьому етапі конкурсу з проходженням центру оцінки у додатку ZOOM, який він також пройшов. 7 грудня 2020 року було надіслано повідомлення, що його кандидатура погоджена до фінального етапу конкурсу на посаду Керівника Макрорегіонального управління. 23 грудня 2020 року відбувся фінальний етап вищезазначеного конкурсу, в якому приймали участь ОСОБА_6 - Член Правління банку з питань мережі та проблемної заборгованості, ОСОБА_7 - Керівник Дирекції з HR та корпоративного управління ГО, ОСОБА_8 - Керівник Дирекції малого та середнього бізнесу ГО, ОСОБА_9 - Керівник Дирекції роздрібного бізнесу ГО, Самаріна Ганна Юріївна - Заступник Голови Правління банку з питань фінансів, ОСОБА_10 - Член Правління банку з питань управління ризиками, ОСОБА_11 - Незалежний Член Наглядової Ради. Вказував, що попри велику кількість керівників Банку, які брали участь у фінальному етапі конкурсу, Відповідачем було порушено Положення, а саме п.9.4., який передбачає що: «кандидати на будь-яку посаду в Банку повинні пройти співбесіду з їх лінійним керівником безпосереднім керівником останнього та представником Дирекції з HR та корпоративного управління, в залежності від рівня посади». Порушення вищезазначеного Положення полягає в тому, що безпосереднім керівником є ОСОБА_12 - голова Правління AT КБ «Приватбанк», який не приймав участь у жодному етапі проходження конкурсу на посаду Керівника Макрорегіонального управління. Окрім того, співбесіду з ним на другому етапі проводила комісія з підбору не в повному складі, адже згідно п. 9.2 Положення ця комісія складається щонайменше із трьох осіб: представника Департаменту з підбору та оцінки персоналу, керівника, та лінійного керівника, якому підзвітний Керівник, спільно або окремо. Проте, співбесіда, що була проведена з ним на другому етапі відбору, як вказувалось вище, проходила лише за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які можливо навіть не є співробітниками компанії «Odgers Berndtson». 28 грудня 2020 року він отримав на електронну пошту лист із повідомленням, що «...Відбірковою комісією були обрані інші кандидати для проходження третього етапу конкурсу». При цьому жодного результату його тестувань та результату його відбору він не отримав, що суперечить п.15.7 Положення: «Повідомлення про результати відбору неуспішним кандидатам здійснюється Департаментом з підбору та оцінки персоналу шляхом письмової чи усної комунікації у ввічливій формі». Крім того, відповідно до п.12.1 Положення «Після проведення співбесід «віч-на-віч» (прийнятні також інші формати співбесіди, наприклад, Zoom, Skype тощо), усі учасники співбесіди повинні надати відгуки про кандидатів для подальшого прийняття остаточного рішення. Відгуки про офіційну співбесіду повинні бути обговорені комісією з відбору шляхом перегляду заповнених індивідуальних бланків оцінювання кандидатів (Додаток В - Бланк оцінювання кандидата).» У відповідності до п.12.2. Положення Бланк оцінювання кандидатів зберігається у Департаменті з підбору та оцінки персоналу у відповідній базі. Отже, результати відбору є у відповідача, але в порушення Положення він не надає їх кандидатам. У відповідь на вищезазначений лист Банку 28 грудня 2020 року він подав звернення до Полтавського ГРУ Банку, в якому просив повідомити: Скільки всього було кандидатів на початковому етапі, скільки проходило на кожному із етапів відбору і скільки всього залишилось на фінальному етапі? Надати йому результати по кожному з тестів, які він проходив, а також його місце по тестуванню серед інших кандидатів. Ким або яким органом було прийняте рішення про те, що він не пройшов конкурс, по яким критеріям та причинам йому було відмовлено. Надати повноваження осіб або органу, які йому відмовили та прийняти рішення, що він не відповідає даній вакантній посаді - керівника макрорегіону. Відповідь на це звернення відповідач не надав, чим також порушив ст. 22 КЗпП України, якою передбачено, що «Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або не прямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності , статті, мови політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Варто зазначити, що згідно п.3.5. Положення: процес підбору та відбору персоналу Банку повинен бути справедливим, об`єктивним, неупередженим, прозорим та проводитися професійно, своєчасно, ефективно та у відповідності до чинного трудового законодавства. Беручи до уваги вищезазначений пункт Положення, позивач вважає, що обґрунтованими є сумніви в об`єктивності та неупередженості організаторів відбору. Таким чином, під час проведення конкурсу на посаду керівника макрорегіонального управління «Центральне» АТ КБ Приватбанк були допущені наступні порушення: співбесіду на другому етапі проводили особи, що не уповноважені на це; не була проведена співбесіда із безпосереднім керівником - Головою Правління АТ КБ «Приватбанк» Петром Крумханзлом; має місце обмеження прав при зміні трудового договору. Отже, внаслідок цих протиправних дій були порушені його права, оскільки він був безпосереднім учасником вказаного конкурсу та має законний інтерес у його справедливому, об`єктивному, неупередженому та прозорому проведенні відповідно до внутрішніх документів банку. В зв?язку з чим, просив суд визнати недійсними результати конкурсу на зайняття вакантної посади керівника макрорегіонального управління «Центральне», який був проведений акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк». Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсними результатів конкурсу на посаду керівника макрорегіонального управління АТ КБ «Приватбанк», який проведено з 30 жовтня 2020 року по 15 грудня 2020 року та про зобов`язання провести конкурс на посаду керівника макрорегіонального управління АТ КБ «Приватбанк» із дотриманням вимог Положення про підбір та відбір персоналу - задоволено. Визнано недійсними результати конкурсу на зайняття вакантної посади керівника макрорегіонального управління «Центральне», який був проведений акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк». З вказаним рішенням суду не погодився АТ КБ «Приватбанк» та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 березня 2021 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим, а також таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Посилається на те, що судом не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що рішення суду прийнято з посиланням на докази, які відсутні в матеріалах справи. Зокрема вказує, що при аналізі змісту Положення про відбір Судом проігноровано розділ 10 внаслідок чого помилково визначено процедуру, методи відбору кандидатів та дійсний зміст процедури співбесіди. Також, судом не проведено належний аналіз пунктів 9.2, 9.4 та як наслідок помилково визначено роль членів Комісії. Посилається на те, що особиста присутність кожного члена Комісії під час проведення інтерв?ю не є необхідною, одже за умов зазделегідь визначених стандартизованих питань до кандидатів, особа модератора не відіграє значної ролі та жодним чином не впливає на процес оцінки членами Комісії відповідей кандидатів. Найважливішою функцією комісії та кожного з її членів є ознайомлення із відповідями, отриманими під час співбесіди та надання їм відповідної оцінки. Також, судом проігноровано зміст п.12.1 Положення про відбір, адже співбесіда може бути проведена у будь-якому форматі, та не обмежується виключно форматом «віч-на-віч». Вважає, що висновок суду про те, що участь у співбесіді модератора - представника компанії «Телент Едвайзор» порушує вимоги щодо проведення співбесіди «віч-на-віч» є безпідставними. Посилається на те, що позивача було попереджено про те, що співбесіда буде здійснюватися під відеозапис з метою забезпечення можливості ознайомлення із ним інших членів Комісії, на що Позивачем надано згоду та не висловлено будь-яких заперечень. Вказує, що судом протиправно проігноровано, те що згідно розшифрування відеозапису розмови між позивачем, модератором та складом Комісії, вбачається, що Позивача було попереджено про те, що під час опитування були присутні 4 із 7 членів Комісії, що є достатнім для формування кворуму, а також те, що проведення співбесіди проводитиметься під відеозапис саме з тою метою, щоб інші члени Комісії могли з нею ознайомитись та провести оцінку наданих відповідей (про що Позивач надав свою згоду). Посилається на те, що судом проігноровано зміст витягу з Додатку 1.1 (Результати оцінки фіналістів) щодо позивача, відповідно до яких відповіді Позивача були оцінені всіма членами Комісії. Також, судом проігноровано те, що результати Конкурсу були затверджені на засіданні Комісії шляхом одноголосного голосування, що свідчить про відсутність будь-яких заперечень у будь-кого з членів Комісії. Крім того, Суд аналізуючи на посадову інструкцію Позивача, помилково зробив висновок про те, що лінійним керівником вакантної посади є ОСОБА_6 , а безпосереднім ОСОБА_12 . Вказує, що судом помилково встановлено факт не ознайомлення ОСОБА_12 із відеозаписом інтерв?ю із Позивачем. Також, судом не досліджено, як зазначені судом процедурні порушення під час Конкурсу могли вплинути на те, що за результатами співбесіди перевагу було надано іншому кандидату. Посилається на те, що судом порушено положення ЦПК України щодо доказів та доказування у їх системному взаємозвязку з положеннями ст. 189 ЦПК України. Вказує, що в оскаржуваному судовому рішенні суд посилається на посадову інструкцію Позивача, хоча остання сторонами не подавалася та Судом не могла бути досліджена в принципі. Крім того, посилається на те, що судом безпідставно розглянуто даний спір в порядку спрощеного провадження, незважаючи на наявність заперечень з боку відповідача, а також те, що вказаний спір не є трудовим спором та Банк у своїх запереченнях зазначав вижливість розгляду справи у порядку загального позовного провадення з огляду на її специфіку та важливість для нормальної діяльності системоутворюючого банку України, чим було порушено положення ст. 19 та ст. 274 ЦПК України. Також судом в порушення норм процесуального права не вирішено питання щодо клопотання Позивача про виклик Голови правління АТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_12, як свідка по справі. Крім того, судом прийнято рішення, яке впливає на права та інтереси переможця конкурсу без його залучення до участі у справі. Від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній спростовуючи доводи апеляційної скарги, та підтримуючи рішення суду першої інстанції, прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні представники сторін, інші особи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи в судове засідання не з?явилися. Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з`явилися, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_1 є директором Полтавського головного регіонального управління Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк». 9 жовтня 2020 року в програмному комплексі Путівник, що використовується для інформування співробітників банку про новини та суттєві події, Позивач отримав гаряче повідомлення про те, що в банку буде проведена реорганізація регіональної мережі, яка передбачає створення макрорегіональних управлінь замість існуючих у регіонах філій та управлінь. 30 жовтня 2020 року Позивач отримав гаряче повідомлення про те, що оголошений конкурс на зайняття новостворених вакантних посад керівників макрорегіональних управлінь та вирішив взяти участь у цьому конкурсі. Документи для участі у конкурсі необхідно було направити на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 . Конкурс проводився в період з 30.10.2020 до 18.12.2020. 10 листопада 2020 року позивач направив на вказану адресу своє резюме та мотиваційний лист. 17 листопада 2020 року Позивач отримав повідомлення про участь у другому етапі конкурсу із запрошенням на співбесіду з компанією «OdgersBerndtson» через відео конференцію у додатку ZOOM. Співбесіда відбулась 20 листопада о 15:30 у додатку ZOOM з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В подальшому позивач взяв участь у центрі оцінки за допомогою відео конференції у додатку ZOOM. 28 грудня 2020 року позивач отримав на електронну пошту лист із повідомленням, що за результатами конкурсу були відібрані інші кандидати. Того ж дня він подав звернення до Полтавського ГРУ Банку, в якому просив повідомити скільки всього було кандидатів на початковому етапі, скільки проходило на кожному із етапів відбору і скільки всього залишилось на фінальному етапі ? Надати йому результати по кожному з тестів, які він проходив, а також його місце по тестуванню серед інших кандидатів. Ким або яким органом було прийняте рішення про те, що він не пройшов конкурс, по яким критеріям та причинам йому було відмовлено. Надати повноваження осіб або органу, які йому відмовили та прийняти рішення, що він не відповідає даній вакантній посаді - керівника макрорегіону. Відповідь на це звернення відповідач не надав. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні конкурсу на зайняття вакантної посади керівника макрорегіонального управління АТ КБ «Приватбанк» відповідачем були порушені умови його проведення, а саме Положення про підбір та відбір персоналу, яке є внутрішнім документом Відповідача та затверджено рішенням Правління АТ КБ «Приватбанк» від 05 травня 2020 року (протокол №26), в зв`язку з чим результати проведеного конкурсу повинні бути визнані недійсними, що відповідає способу захисту прав Позивача, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відповідно до ст.ст. 3-4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Особливості праці членів кооперативів та їх об`єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, осіб з інвалідністю надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Згідно п.18 Статуту АТ КБ «Приватбанк» Банк у своїй діяльності керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про національний банк України», «Про акціонерні товариства», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», іншими законами України, нормативно-правовими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Націольного банку та державних органів, прийнятими відповідно до визначеної законом їх компетенції щодо контролю за діяльністю Банку як суб`єкта господарювання та суб`єктів режимно-секретної діяльності, положеннями цього Статуту, а також внутрішніми нормативними документами Банку. Розділом 1 Положення про підбір та відбір персоналу, яке є внутрішнім документом банку та затверджено рішенням Правління АТ КБ «Приватбанк» від 05 травня 2020 року, передбачено, що дане Положення розроблено відповідно до Кодексу законів про працю України та Статуту АТ КБ «Приватбанк». Організація підбору персоналу здійснюється у відповідності до чинного законодавства, а також вимог цього Положення, які є обовязковими для виконання всіма працівниками Банку. Виходячи зі змісту позовної заяви та викладених вище положень, предмет спору стосується питань трудових правовідносин, які регулюються, в тому числі внутрішнім документом відповідача, а саме вказаним Положенням. Відповідно до розділів 2, 3 Положення головною метою даного внутрішнього документа є забезпечення послідовності, прозорості, рівних можливостей, стандартного підходу, ясності та дотримання трудового законодавства України у процесі комплектації Банку працюючим персоналом. Процес підбору та відбору персоналу повинен бути справедливим, об`єктивним, неупередженим, прозорим та проводитися професійно, своєчасно, ефективно та у відповідності до чинного трудового законодавства. Згідно п. 9.2 Положення співбесіду з кандидатами проводить комісія з підбору складається щонайменше із трьох осіб: представника Департаменту з підбору та оцінки персоналу, керівника, та лінійного керівника, якому підзвітний Керівник, спільно або окремо. На підставі п.9.4. Положення «кандидати на будь-яку посаду в Банку повинні пройти співбесіду з їх лінійним керівником, безпосереднім керівником останнього та представником Дирекції з HRта корпоративного управління, в залежності від рівня посади». Як вбачається з матералів справи відповідачем був створений наступний склад комісії: Ольга Томаш - член Наглядової Ради банку, Голова Комітету з корпоративного управління, винагород та призначень; ОСОБА_11 - член Наглядової Ради банку, заступник Голови Комітету з корпоративного управління, винагород та призначень; Петр Крумханзл - Голова Правління Банку; ОСОБА_6 - член Правління з питань мережі та проблемної заборгованості; ОСОБА_10 - Член Правління банку з питань управління ризиками; ОСОБА_8 - Керівник Дирекції малого та середнього бізнесу ГО; Редько Світлана Григорівна - Керівник Дирекції з HR та корпоративного управління ГО. Для з`ясування відповідності складу комісії вимогам п. 9.4 Положення судом досліджено посадову інструкцію Позивача як Директора Полтавського головного регіонального управління Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» та витяг із протоколу засідання Наглядової ради АТ КБ «Приватбанк» № 11/20 від 19.03.2020. Згідно п.1.2. Посадової інструкції Позивача він лінійно підпорядковується Голові Правління банку, яким на момент проведення конкурсу був ОСОБА_12 . Дана інструкція мається в матеріалах справи на арш. 41-49 т.1, а тому доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими. Натомість відповідно до п.12.1.4 рішення Наглядової ради Банку від 19.03.2020, оформленого вказаним протоколом№11/20, поточна посада Позивача, посада на яку проводився конкурс, підпорядковуються члену Правління Банку ОСОБА_6 , безпосереднім керівником якого є ОСОБА_12 . Отже, відповідно до п.9.4. Положення на співбесіді з Позивачем повинен бути присутній як ОСОБА_6 , як лінійний керівник Позивача, так і ОСОБА_12 як безпосередній керівник ОСОБА_6 . Входження до комісії з підбору персоналу представників рекрутингових компаній, вказаними положеннями не передбачено. Як встановлено з наданих Відповідачем доказів, ОСОБА_6 був присутнім на всіх етапах проходження конкурсу. Але ОСОБА_12 , був відсутній на засіданні Відбіркової комісії з питань проведення конкурсу з пошуку та відбору кандидатів на посади Керівників макрорегіональних управлінь АТ КБ «Приватбанк» 04.12.2020 року. Про це свідчить витяг із протоколу засідання відбіркової комісії з питань проведення конкурсу з пошуку та відбору кандидатів на посади керівника макрорегіональних управлінь АТ КБ «Приватбанк» від 04.12.2020 та розшифровка до відеозапису розмови між ОСОБА_1 , модератором та складом комісії. З останньої вбачається, що: по-перше співбесіду із позивачем проводили ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , тобто не всі члени комісії, по-друге: ОСОБА_12 не був присутній ані на співбесіді, ані на перегляді її відео-запису. Доводи відповідача в апеляційній скарзі, щодо неврахування судом першої інстанції умов передбачених розділами 10-13 Положення, є не повністю обґрунтованими виходячи з наступного: по перше тлумачення змісту пунктів вказаних розділів відповідачем проведено довільно та є неправильною, оскільки розділ 10 передбачає узгодження членами комісії не питань, які ставляться кандидатам, а змісту прийнятних відповідей, які повинні оцінюватися заздалегідь узгодженою шкалою. Питання на співбесіди готують члени комісії, при цьому останні повинні самостійно оцінювати відповіді кандидатів та вести особисті нотатки, які в подальшому зберігаються в базі даних; по друге доводи відповідача, що умови проведення конкурсу не вимагають особистої присутності членів комісії та не виключають участі у етапах відбору модераторів, також є неправильними, оскільки умови Положення передбачають другорядну (допоміжну) роль вказаних осіб, яка полягає в організаційній допомозі працівникам Департаменту з підбору та оцінки персоналу у проведенні етапів конкурсу та не допускають заміни вказаними особами участі, у даному процесі, безпосередньо членів комісії; по третє суд першої інстанції при надані оцінці умов передбачених розділом 12 Положення не вказував на неможливість проведення співбесід у режимі іншого формату ніж наживо «віч на віч», а лише зауважив, що навіть за таких умов співбесіда повинна проводитися членами комісії безпосередньо, які повинні самостійно оцінювати відповіді та вести нотатки щодо шкали оцінювання кожного кандидата, а не узгоджувати бланки оцінювання надані модераторами, заздалегідь затвердженими питаннями. За таких обставин, колегія суддів погоджкється з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не дотримано вимог п.9.2. та п.9.4 Положення, оскільки не всі члени комісії, які входили до її складу брали безпосередню участь у співбесіді із кандидатами, в тому числі з позивачем. Крім того, етап відбору у виді співбесіди, проводився не безпосередньо членами комісії, що в свою чергу, поставило під сумнів об`єктивність оцінювання результатів опитування, оскільки воно проведено за загальними ознаками без врахування суб`єктивної оцінки кожного із членів, яка можлива лише при безпосередньому спілкуванні та відображенні особистого враження в нотатках, з подальшим спільним обговорення даних результатів. Недотримання вказаних умов проведення конкурсу, на думку колегії суддів не відповідає загальним принципам підбору та відбору персоналу, які закріплені в Положенні, а тому висновки суду першої інстанції є обґрунтованими. З урахуванням викладеного, при проведенні конкурсу на зайняття вакантної посади керівника макрорегіонального управління АТ КБ «Приватбанк» відповідачем були порушені умови його проведення, а саме Положення про підбір та відбір персоналу, яке є внутрішнім документом Відповідача та затверджено рішенням Правління АТ КБ «Приватбанк» від 05 травня 2020 року (протокол №26), в зв`язку з чим результати проведеного конкурсу повинні бути визнані недійсними, що відповідає способу захисту прав Позивача, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України. Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача щодо порушення судом процесуальних норм, є необґрунтованими, оскільки положеннями ст. 274 ЦПК України передбачено можливість розгляду у порядку спрощеного провадження справ що виникають з трудових правовідносин. Правильність віднесення судом першої інстанції, предмету спору до трудового, підтверджується вищенаведеними нормами закону та положеннями внутрішніх документів відповідача. Обсяг доказів, які подає сторона визначається нею безпосередньо, а тому вказівка на те, що суд не забезпечив допит Голови Правління АТ КБ «Приватбанк», є необґрунтованою, оскільки суд розглядає лише клопотання, які підтримуються стороною і лише на її прохання. Доводи про те, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутність переможця конкурсу, хоча прийняте рішення стосується його прав та обов`язків, не приймаються колегією суддів, до уваги, оскільки відповідач приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та відповідно не заявляв клопотань з даного приводу. Клопотання щодо залучення даної особи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, не заявлено сторонами і стадії апеляційного перегляду рішення. Оскільки відповідач, не уповноважений на висловлення позиції від імені вказаної особи, а сама особа не позбавлена можливості в подальшому оскаржити рішення суду першої інстанції в передбаченому порядку, колегія суддів не знаходить підстав, для врахування вказаних доводів при перегляді оскаржуваного рішення. Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно братидо уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу. За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають. Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили. Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2021 року. Головуючий суддя : ___________________ Г.Л. Карпушин Судді: ________________ С.А. Гальонкін _________________ Л.М. Хіль