Постанова 4824 № 753/11201/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2023 року м. Київ Справа № 753/11201/21 Провадження № 22-ц/824/4975/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У червні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 04 січня 2007 року. У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. У зв?язку зі невиконанням взятих на себе зобов?язань щодо погашення заборгованості, станом на 12 травня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 27 457,36 грн. АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг станом на 12 травня 2021 року у розмірі 27 457,36 грн, яка складається з: 23 055,84 грн - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 17 089,41 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 5 966,43 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 082,34 грн- заборгованість за нарахованими відсотками; 3 319,18 грн - заборгованість за простроченими відсотками; судові витрати у розмірі 2 270,00 грн - судовий збір. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання по справі. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року узадоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зробив висновок про те, що кредитна заборгованість виникла внаслідок списання коштів з особового рахунку відповідача у результаті шахрайських дій третіх осіб. Позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт. Врахував наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами. 30 грудня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» через засоби поштового зв?язку подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30вересня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв?язку із чим підписала заяву № б/н від 04 січня 2007 року. До судубула надана копія заяви, в якій відповідачка особистим підписом засвідчила, те що, заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ОСОБА_1 та банком договір про надання банківських послуг та самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. З моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку частини першої статті 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування). На підставі вищенаведеної заяви відповідачці було відкрито картковий рахунок. З виписки чітко вбачається, що відповідачка користувалась грошовими коштами. Платежі були ініційовані клієнтом через інтернет, а саме шляхом введення інформації, яка надає змогу ініціювати платежі, а саме - даних картки та одноразових паролів, тобто з проходженням успішної авторизації. Саме відповідач несе повну відповідальність за операції проведені з карткою. З боку Банку жодних порушень умов договору та норм закону не було. Сам факт звернення до правоохоронних органів та наявність кримінального провадження не може свідчити, в силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно відповідача до ухвалення вироку. В разі встановлення обставин кримінального правопорушення та винної особи, відповідачка має право звернутися до такої особи з цивільним позовом про відшкодування завданих збитків. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2023 року справу передано судді-доповідачу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 січня 2023 року клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Витребувано з Дарницького районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 753/11201/21 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 31 січня 2023 року матеріали цивільної справи № 753/11201/21 надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 27 457,36 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн). А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. 02 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року залишити без змін. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що 15 березня 2007 року ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття картки і обслуговування платіжної картки з фіксованим кредитним лімітом 1 000,00 грн. При цьому позивач в позовній заяві, як на підставу виникнення правовідносин посилається на договір від 04 січня 2007 року, але не надає вказаного договору та у матеріалах справи він відсутній. У подальшому, 27 листопада 2020 року відповідач звернулась із заявою до відділення АТ КБ «ПриватБанк» в м. Києві на вул. Мішуги, 9-А, в якій виклала обставини, які стали їй відомі, а саме збільшення без її участі і відома ліміту її кредитної картки та списання коштів з її кредитної картки № НОМЕР_1 , а 01 грудня 2020 року до цього ж відділення була подана її нова заява щодо фактичних подій, наслідком яких стало списання кредитних коштів, на які вона отримала листи, які по суті її заяв та скарги не містить належної відповіді щодо її вимог, а отже носять формальний характер відписки, причому їх зміст є фактично ідентичним. 29 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, у зв`язку з тим, що невідомими їй особами, був здійснений несанкціонований доступ до її онлайн банкінгу з використанням її персонального комп`ютера, в результаті чого по її кредитній картці № НОМЕР_1 спочатку 16 листопада 2020 року була здійснена оплата шляхом списання коштів з зазначеної кредитної картки без її відома в розмірі 3 036,24 грн на ігрових сайтах Dax Exchange, Tallin, потім 18 листопада 2020 року був збільшений кредитний ліміт до 25 000,00 грн, а у подальшому, повторно проведені декілька транзакцій, наслідком чого стало списання коштів без згоди власниці картки і в той же день невідомими особами була здійснена оплата на ігрових сайтах Dax Exchange, Tallin на суми 2 451,18 грн та 17 508,42 грн, що фактично підтверджуються позивачем у наданих ним додатках. ОСОБА_1 не володіла до написання заяви в поліцію інформацією про спосіб несанкціонованого доступу до її банкінгу, механізму збільшення кредитного ліміту та методу списання коштів. Згідно Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні 12021100020003691 від 02 грудня 2021 року, в якому зазначено, що в період часу з 16 листопада 2020 року по 18 листопада 2021 року невстановлені досудовим розслідуванням особи, ввівши в оману ОСОБА_1 , шахрайським шляхом заволоділи її грошовими коштами в загальній сумі 22 985,00 грн, попередня кваліфікація кримінального правопорушення частина третя стаття 190 КК України - шахрайство. В даному кримінальному провадження ОСОБА_1 визнано потерпілою. В матеріалах справи міститься лист Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29 серпня 2022 року, в якому між іншим зазначено, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100020003691, в якому ОСОБА_3 дійсно визнана потерпілою та їй завдано збитків у розмірі 22 985,84 грн. Також у вказаному листі зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2020 року, ОСОБА_1 з метою отримання додаткового заробітку зареєструвалась на сайті Quantum Sistem, а на її мобільний телефон надійшов вхідний виклик з номеру НОМЕР_2 від невідомої особи, яка запропонувала їй роботу на дому для якої необхідно встановити комп`ютерну програму Any Desk, яка в подальшому надала можливість невстановленим особам отримати віддалений доступ до ноутбуку, що в подальшому призвело спочатку до збільшення кредитного ліміту на картці №4149629313538340, а 18 листопада 2021 року та 19 листопада 20221 року до списання коштів з її кредитної картки. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Звертаючись до суду з дійсним позовом, АТ КБ «ПриватБанк» як на підставу заявлених вимог посилалось на те, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв?язку із чим підписала Заяву від 04 січня 2007 року № б/н. Аналогічні аргументи АТ КБ «ПриватБанк» наведені і в апеляційній скарзі. Проте вказаної заяви від 04 січня 2007 року № б/н АТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви не додано, в матеріалах справи така відсутня, що позбавляє суд встановити дійсні обставини справи та справжню природу правовідносин, які виникли між сторонами. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували те, що саме 04 січня 2007 року між ОСОБА_1 , та АТ КБ «ПриватБанк» виникли кредитні зобов?язання які і стали підставою для звернення до суду з дійсним позовом, Київський апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв?язку із їх недоведеністю. Оскільки суд першої інстанції по суті вирішення спору дійшов правильного висновку про відмову у його задоволенні, Київський апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правозалишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Дарницького районного судуміста Києва від 30 вересня 2022 року без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року -залишити без змін. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна