Постанова 4803 № 189/457/18
від 22.06.2021 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/395/21 Справа № 189/457/18 Суддя у 1-й інстанції - Чорна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Петешенкової М.Ю., Городничої В.С. розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Покровкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради, на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Покровкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,- ВСТАНОВИЛА: В березні 2018 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Покровкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати . 12.11.2018 року позивач надав відмову від частини позовних вимог, а саме про поновлення на роботі. Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Покровкатеплоенерго комунального підприємства ДніпротеплоенергоДніпропетровської обласної ради про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 41532,85 (сорок одна тисяча п`ятсот тридцять дві гривні 85 копійок). Стягнуто з Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. Рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання. В апеляційній скарзі ДП Покровкатеплоенерго КП Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради просить скасувати рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2020 року у справі №189/457/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відзивів на апеляційну скаргу ДП Покровкатеплоенерго КП Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2020 року від інших учасників справи до суду не надходило. Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що наказом Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» від 08.11.2006 року №137к виконуючий обов`язки директора ДП «Покровкатеплоенерго» ОСОБА_1 призначений на посаду директора ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Покровкатеплоенерго» з 08 листопада 2006 року (том 1, а. с. 5). Наказом Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» від 08.11.2006 року №345-к виконуючий обов`язки директора ДП «Покровкатеплоенерго» ОСОБА_1 призначений на посаду директора ДП ОКП «Дніпротеплоенерго» «Покровкатеплоенерго» з 08 листопада 2006 року (том 1, а. с. 6). 04 січня 2016 року між Комунальним підприємством «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» і ОСОБА_1 укладений контракт №04-КП, відповідно до якого останній наймається на посаду директора дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» строком на 3 роки, з 04 січня 2016 року по 04 січня 2019 року (том 1, а. с. 7). Умови оплати праці керівника підприємства регулюються розділом 3 даного контракту і включають в себе посадовий оклад, премії, надбавки за інтенсивність праці, інші додаткові виплати і надбавки, передбачені законодавством та колективним договором підприємства (том 1, а. с. 10). 28 грудня 2016 року сторонами підписана додаткова угода до контракту, згідно якої сторони домовилися внести зміни та п. 3.1 розділу 3 контракту викласти в наступній редакції: «посадового окладу, який розраховується наступним чином: мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника 1 розряду основної професії (прожитковий мінімум для працездатних осіб, помножений на 125%) помножений на коефіцієнт 5» (том 1, а. с. 15). Відповідно до копії статуту Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради підприємство є юридичною особою, права та обов`язки юридичної особи набуває з дня його державної реєстрації (п. 3.1. Статуту, том 1, а. с. 18). Відповідно до підпункту 5.1.5 пункту 5 Статуту самостійно визначає систему, форми та фонд оплати праці і погоджує його з головним підприємством (том 1, а. с. 19). Відповідно до п. 5.3 Статуту підприємство здійснює бухгалтерський та оперативний облік і веде статистичну звітність (том 1, а. с. 20). Даний статут погоджений Дніпропетровською обласною радою, наказом від 20.11.2017 року №173/1 затверджений головним підприємством, Комунальним підприємством «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» (том 1, а. с. 23-24). Згідно листка непрацездатності серія АДК №459658, виданого Покровською ЦРЛ, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 01.03.2018 року до 07.03.2018 року включно, до роботи повинен приступити 08.03.2018 року (том 1, а. с. 27). Згідно листка непрацездатності серія АДК №526043, виданого Покровською ЦРЛ, ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в період з 12.03.2018 року по 23.03.2018 року, стати до роботи повинен з 24.03.2018 року (том 1, а. с. 26). Як встановлено судом, 08.03.2018 року був святковий день, період з 09.03.2018 по 11.03.2018 - вихідні дні; період з 24.03.2018 по 25.03.2018 - вихідні дні; 26.03.2018 року робочий день, понеділок. Наказом від 01 березня 2018 року №029 Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_1 звільнено з посади директора Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради на перший робочий день після закриття лікарняного листа, відкритого ОСОБА_1 , згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України (том 1, а. с. 28). Пунктом 2 наказу від 01 березня 2018 року №029 відділу кадрів Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради доручено звільнити ОСОБА_1 на перший робочий день після закриття лікарняного відповідно до вимог чинного законодавства України (том 1, а. с. 28). З даним наказом позивач ОСОБА_1 ознайомлений 27.03.2018 року, згідно його особистого підпису на копії наказу, що в судовому засіданні першої інстанції не заперечувалося відповідачем (том 1, а. с. 28). Наказом Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» від 05.03.2018 року з 05 березня 2018 року тимчасово виконуючим обов`язки директора Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради на період лікарняного діючого директора ОСОБА_1 призначена ОСОБА_3 (том 3, а. с. 11-12). Наказом Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» від 13.03.2018 року №032 на посаду директора Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради призначений ОСОБА_4 з 13 березня 2018 року (том 3, а. с. 13-14). Матеріали справи також містять копію наказу Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради від 26.03.2018 року №10-к про припинення трудового договору, в якому зазначається, що ОСОБА_1 звільнити з 26.03.2018 року, підстава звільнення наказ КП «Дніпротеплоенерго» ДОР №029 від 01.03.2018 року (том 1, а. с. 31). Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 30.06.2006 року позивач зарахований на посаду в.о. директора ДП ОКП «Покровкатеплоенерго» зі строком випробування на 3 місяці, 08.11.2006 року призначений на посаду директора ДП «Покровкатеплоенерго» (том 1, а. с. 34). 15 лютого 2014 року ДП ОКП «Покровкатеплоенерго» перейменовано на: «Дочірнє підприємство «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради. 26 березня 2018 року ОСОБА_1 звільнений за ст. 36 п. 8 КЗпП України (підстави, передбачені контрактом), на підставі наказу №10-к від 26.03.2018 року (том 1, а. с. 34). Згідно довідки про заробітну плату, видану ОСОБА_1 , підписану ОСОБА_1 як директором підприємства та головним бухгалтером ОСОБА_3 , за січень-лютий 2018 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмірі 76534, 71 грн. (за два місяці) (том 1, а. с. 35-36). 29 березня 2018 року головним бухгалтером Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради Леоненко В.І. видана довідка, що станом на 29.03.2018 року Дочірнє підприємство «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради повинно відшкодувати йому кошти у сумі 41532, 85 грн., у тому числі кошти, що відшкодовуються з фонду соціального страхування 9447,75 грн. (том 1, а. с. 37). В матеріалах справи також міститься копія листа від 12.03.2018 року №47 від ОСОБА_1 на ім`я генерального директора КП «Дніпротпелоенерго» ДОР» Масалова М.В., у якому позивач зазначає, що відповідно до наказу №029 від 01.03.2018 року його звільняють з посади згідно ст. 36 п. 8 КЗпП України, яка не припиняє дії трудового договору і підстав для звільнення не існує. Також матеріали справи містять копію наказу від 12.03.2018 року «Про заохочення працівників житлово-комунального підприємства до професійного свята почесними грамотами та грошовими преміями, підписаного ОСОБА_1 як директором підприємства, а також копію наказу від 12.02.2018 року №17 про призначення тимчасово виконуючого обов`язки директора підприємства ДП «Покровкатеплоенерго» головного інженера ОСОБА_5 на період дії лікарняного листа директора ОСОБА_1 з 12 березня 2018 року (том 1, а. с. 114-117). Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, що встановлено ч.1 ст. 47 КЗпП України. Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку,що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиплатою відповідачем нарахованої але невиплаченої заробітної плати у день звільнення, чим порушив права позивача на своєчасне отримання заробітної плати та інших сум,а тому правомірно стягнув на його користь заробітну плату в сумі 41532 грн.85 коп.,відповідно до довідки підприємства . Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції зробив хибний висновок щодо нарахованої але не сплеченої суми заробітної плати, оскільки ОСОБА_1 був звільнений на підставі наказу КП «Дніпротеплоенерго» ДОР №029 від 01.03.2018 року з 13.03.2018 року і після звільнення будь-яких нарахувань не відбувалось, колегія суддів не погоджується з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повинен був бути звільнений згідно наказу від 01 березня 2018 року №029 Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» з посади директора Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради на перший робочий день після закриття лікарняного листа, відкритого ОСОБА_1 , згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України (том 1, а. с. 28). При цьому, пунктом 2 наказу від 01 березня 2018 року №029 відділу кадрів Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради доручено звільнити ОСОБА_1 на перший робочий день після закриття лікарняного відповідно до вимог чинного законодавства України (том 1, а. с. 28). Згідно листка непрацездатності серія АДК №459658, виданого Покровською ЦРЛ, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 01.03.2018 року до 07.03.2018 року включно, до роботи повинен приступити 08.03.2018 року; згідно листка непрацездатності серія АДК №526043, виданого Покровською ЦРЛ, ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в період з 12.03.2018 року по 23.03.2018 року, стати до роботи повинен з 24.03.2018 року, при цьому 08.03.2018 року був святковий день, період з 09.03.2018 по 11.03.2018 - вихідні дні; період з 24.03.2018 по 25.03.2018 - вихідні дні; 26.03.2018 року робочий день, понеділок. Отже, ОСОБА_1 перебував на лікарняному в період з 01.03.2018 року до 24.03.2018 року включно, а відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності. Окрім того, згідно копії наказу від 01 березня 2018 року №029, яка міститься в матеріалах справи (т.1, а. с. 28), з наказом про своє звільнення ОСОБА_1 ознайомлений тільки 27.03.2018 року, і цей факт в судовому засіданні не заперечувалося відповідачем. Будь-яких інших доказів щодо повідомлення у письмовому вигляді про звільнення іншою, ранішою датою позивача, відповідач не надав, як і відсутні докази того, що позивач був повідомлений, що в період його тимчасової непрацездатності головним підприємством призначений виконуючий обов`язки директора, а з 13.03.2018 року новий директор підприємства. Виходячи з пункту 2 наказу від 01 березня 2018 року №029 відділу кадрів Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради доручено звільнити ОСОБА_1 на перший робочий день після закриття лікарняного відповідно до вимог чинного законодавства України, що і було зроблено відділом кадрів Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради 26.03.2018 року, про що внесений відповідний запис в трудову книжку позивача, в якій зазначається дата звільнення 26 березня 2018 року. При цьому апелянтом не надано суду жодних належних та допустимих доказів на спростування зазначеному. Отже, судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи та надано їм обґрунтовану правову оцінку згідно норм чинного законодавства. Твердження апелянта, що до повноважень головного бухгалтера підприємства не належить надання довідок про відшкодування коштів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки апелянтом не надано суду жодних доказів зворотнього. Відповідно до ст. 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Як вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради, є самостійною юридичною особою, яка згідно статуту має всі права та обов`язки юридичної особи, відповідно до п. 5.3 Статуту підприємство здійснює бухгалтерський та оперативний облік і веде статистичну звітність (том 1, а. с. 20). Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції сторони не заперечували, що Дочірнє підприємство «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради веде бухгалтерський облік, проводить нарахування та виплату заробітної плати працівникам підприємства, у тому числі, директору. Також у письмових поясненнях представника Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради Познянського В.А., (том 2, а. с. 174-182) зазначається, що станом на 31.03.2018 року в бухгалтерському обліку підприємства обліковується кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 41532,85 грн. за нараховану за березень 2018 року заробітну плату. Відповідно до даних бухгалтерського обліку Дочірнього підприємства «Покровкатеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 за березень 2018 року нараховано заробітну плату у розмірі 51991,70 грн., у тому числі: оклад за 1 робочий день 749,13 грн., лікарняні (перші п`ять днів непрацездатності) 10497,5 грн., лікарняні за рахунок фонду соціального страхування 9447,75 грн., компенсація за 54 дні невикористаної відпустки 31297,32 грн. З урахуванням податку на прибуток, військового збору, внеску до профспілки сплаті підлягають грошові кошти в сумі 41532,85 грн. (том 2, 175). Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційна скарга Дочірнього підприємства Покровкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради - залишити без задоволення. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді М.Ю.Петешенкова В.С.Городнича