Ухвала КЦС ВС № 442/8188/19

Ухвала 22 червня 2021 року м. Київ справа № 442/8188/19 провадження № 61-7095ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2020 року, додаткові рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2020 року та від 30 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним йому майном шляхом визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим будинком та зняття його з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 03 листопада 2020 року позов задовольнив. Усунув перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним ОСОБА_2 майном шляхом визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування даним житловим будинком та зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області додатковим рішенням від 05 листопада 2020 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 768,40 грн судового збору за подання позовної заяви, 25 грн комісії банку та 420 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 1 213,80 грн. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області додатковим рішенням від 30 листопада 2020 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. Львівський апеляційний суд постановою від 15 березня 2021 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2020 року та додаткові рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2020 року та від 30 листопада 2020 року залишив без змін. 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2020 року, додаткові рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2020 року та від 30 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року (повний текст якої складено 22 березня 2021 року) з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику слід було надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати відповідні докази, а також надати квитанцію (платіжне доручення) про сплату судового збору, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306306676930 заявник отримав вказану ухвалу 22 травня 2021 року. 28 травня 2021 року на виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку фіскальний чек від 26 травня 2021 року № 3000747969 про сплату судового збору в розмірі 1 536,80 грн та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке мотивовано тим, що в судовому засіданні апеляційного суду 15 березня 2021 року було проголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваного судового рішення, повний текст постанови апеляційного суду від 15 березня 2021 року отримано заявником 13 квітня 2021 року, на підтвердження чого надано довідку Центру поштового зв`язку від 26 травня 2021 року № 01-05-115. Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 15 березня 2021 року заявник отримав 13 квітня 2021 року. Разом із цим, при додатковій перевірці касаційної скарги та доданих до неї матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 127, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2020 року, додаткові рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2020 року та від 30 листопада 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги десять днів з дня отримання цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев