Ухвала КЦС ВС № 442/8188/19

Ухвала 14 травня 2021 року м. Київ справа № 442/8188/19 провадження № 61-7095ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2020 року, додаткові рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2020 року та від 30 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним йому майном шляхом визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим будинком та зняття його з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 03 листопада 2020 року позов задовольнив.Усунув перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним ОСОБА_2 майном шляхом визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування даним житловим будинком та зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області додатковим рішенням від 05 листопада 2020 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 768,40 грн судового збору за подання позовної заяви, 25 грн комісії банку та 420 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 1 213,80 грн. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області додатковим рішенням від 30 листопада 2020 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. Львівський апеляційний суд постановою від 15 березня 2021 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2020 року та додаткові рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2020 року та від 30 листопада 2020 року залишив без змін. 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2020 року, додаткові рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2020 року та від 30 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року (повний текст якої складено 22 березня 2021 року), тобто з пропуском тридцятиденного строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем звернення до суду з касаційною скаргою було 21 квітня 2021 року. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зміст касаційної скарги свідчить про відсутність клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень із зазначенням поважних причин пропуску цього строку. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Отже, заявнику слід подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати відповідні докази, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім цього, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивоване тим, що він є пенсіонером, не працює, розмір пенсії становить 1 712 грн, що підтверджується наданою копією довідки Пенсійного фонду України від 25 листопада 2020 року № 4251042855231278. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно частини другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Системний аналіз статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України дає підстави для висновку, що законом передбачено можливість звільнення від сплати судового збору для позивачів у справі. ОСОБА_1 є відповідачем у даній справі, а тому правові підстави для звільнення його від сплати судового збору відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити. Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Позовну заяву подано у листопаді 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 1 536,80 грн (768,40 грн х 200 %). Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 536,80 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 1 536,80 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення). Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 листопада 2020 року, додаткові рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2020 року та від 30 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 березня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев