LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС240/12453/19

від 22.06.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 20…

УХВАЛА 22 червня 2021 року м. Київ справа № 240/12453/19 адміністративне провадження № К/9901/20907/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року в справі №240/12453/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому просив: - скасувати наказ №33-о від 29 січня 2018 року про звільнення з посади старшого слідчого з особливо важливих справ ДПС України в Житомирській області 20 березня 2017 року; - поновити на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ДПС України в Житомирській області та у податковій міліції з 27 листопада 2018 року, з підстав скасування вироку суду, яким було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року позов задоволено: - визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 29 січня 2018 року №33-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; - поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління ДПС у Житомирській області з 27 листопада 2018 року. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року скасовано в частині визнання незаконним і скасування наказу №33-о від 29 січня 2018 року, прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог; - у решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року залишено без змін. 03 червня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року в справі №240/12453/19. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Водночас скаржником у касаційній скарзі не викладено передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку. Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не підлягає вирішенню. Керуючись статтями 248, 328, 334, 341, 332, 341 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року в справі №240/12453/19 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»