Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/2926/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6328/21 Справа № 932/2926/21 Суддя у 1-й інстанції - Лукінова К. С. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Свистунової О.В., суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А., за участю секретаря Гулієва М.І.о., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року по справі за клопотанням ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду про видачу виконавчого документу на підставі рішення іноземного суду , В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду про видачу виконавчого документу на підставі рішення іноземного суду. Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року клопотання ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду про видачу виконавчого документу на підставі рішення іноземного суду повернуто ОСОБА_1 без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для повернення клопотання без розгляду. У відзиві ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повертаючи клопотання без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушено вимоги п.6 ч.3 ст. 446 ЦПК України та не додано до клопотання засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України. Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, з огляду на наступне. Згідно з ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. За приписами ст. 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Статтею 465 ЦПК України передбачено, що клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником). Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України. 22 січня 1993 року в Мінську (Республіка Білорусь) в рамках країн СНД, з метою забезпечення належного захисту прав і законних інтересів громадян та осіб, що проживають на їхніх територіях, була підписана Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (далі - Конвенція). 10 листопада 1994 року Верховною Радою України ратифіковано дану Конвенцію та 14 липня 1995 вона набула чинності для України. Відповідно до ст. 51 Конвенції кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін: а) рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань (далі - рішень). Статтею 53 Конвенції передбачено, що клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й до суду, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню. Згідно зі ст. 466 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: 1) ім`я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження; 2) ім`я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; 3) мотиви подання клопотання. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні); 3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи; 4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше); 5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником); 6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ст. 53 Конвенції до клопотання додаються: а) рішення або його засвідчена копія, а також офіційний документ про те, що рішення набуло законної сили і підлягає виконанню або про те, що воно підлягає виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення; б) документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена; в) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання; г) документ, що підтверджує угоду сторін, по справах договірної підсудності. Частиною третьої статті 53 Конвенції передбачено, що клопотання про дозвіл примусового виконання рішення і прикладені до нього документи забезпечуються завіреним перекладом на мову запитуваної Договірної Сторони або на російську мову. Таким чином, зазначена Конвенція передбачає подання доданих до клопотання документів також й на російській мові, а посилання місцевого суду на положення п.6 ч.3 ст. 466 ЦПК України є помилковими, оскільки вона застосовується лише у разі, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору. Така правова позиція узгоджується із Постановою КЦС ВС від 21.08.2019 у справі №204/6764/16-ц. З огляду на наявність такого договору (Конвенція) і визначення ним у статті 53 переліку документів, що мають додаватися до клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання щодо наявності передбачених законом підстав для повернення клопотання без розгляду. Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, відповідно до вимог ЦПК України. Керуючись ст. 259,268,374,379,381-384 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.В. Свистунова Судді: Т.П. Красвітна І.А. Єлізаренко