Ухвала КАС ВС № 640/17707/19

УХВАЛА 17 червня 2021 року м. Київ справа № 640/17707/19 адміністративне провадження № К/9901/21916/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі № 640/17707/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Лайн» до Головного управління ДПС України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 14.06.2021 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 11.06.2021. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 22.01.2021, копію повного тексту якого, як зазначає скаржник, він отримав 05.02.2021. Касаційну скаргу у цій справі направлено до суду поштою лише 11.06.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга була подана у строк, визначений законодавством (09.03.2021), проте, Верховний Суд ухвалою від 18.03.2021 її повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Наступні касаційні скарги також повернуті Верховним Судом ухвалами від 29.04.2021 і 26.05.2021. Враховуючи, що: первинна скарга подана у межах строку на касаційне оскарження; повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення; на момент подання касаційної скарги висновок Верховного Суду з питання застосування норм права відсутній; судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, - просить визнати поважними причини пропуску строку. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Судом встановлено, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 10.03.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 18.03.2021 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Верховний Суд звернув увагу скаржника, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду у розрізі кожного податкового повідомлення-рішення та рішення, які є предметом судового оскарження у цій справі. Також, у разі подання касаційної скарги на цій підставі скаржник повинен обґрунтувати у чому саме полягає неправильне застосування відповідної норми матеріального права судами. Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 23.03.2021. Вдруге касаційну скаргу у цій справі направлено засобами поштового зв`язку 09.04.2021, проте, яка так і не усувала недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги. Ухвалою від 29.04.2021 Верховний Суд повернув вдруге подану касаційну скаргу, зазначивши, що відповідачем не викладено підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не вказано щодо застосування якої саме норми права (пункт, частина, стаття) закону або іншого нормативно-правового акта відсутній висновок Верховного Суду, також не вказано які саме правовідносини можуть вважатись подібними, щодо яких відсутній висновок Верховного Суду. Суд звернув увагу скаржника на те, що останній не наводить висновків, щодо застосування норм права у яких відсутній висновок Верховного Суду. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 11.05.2021. Втретє касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 20.05.2021, однак, Верховний Суд її повернув ухвалою від 26.05.2021, зазначивши, що доводи касаційної скарги щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 є незмістовними, оскільки статтею 14 ПК України чітко врегулювано визначення понять, зокрема, поняття безнадійної заборгованості. Щодо підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, який визначає один із об`єктів оподаткування, то існує численна практика Верховного Суду з питання застосовування цієї норми права у подібних правовідносинах. Щодо Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Зобов`язання», то Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 містить назву «Фінансові інструменти», а назву «Зобов`язання» містить Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

11. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 28.05.2021. Вчетверте касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв`язку 11.06.2021, проте, обґрунтування якої є ідентичним до попередніх касаційних скарг, тобто яка так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та залишення без руху поданої вчетверте. Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у п`ять місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, що майже сплинув на момент подання касаційної скарги вчетверте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Проте скаржник як при попередньому зверненні з касаційними скаргами, так і при черговому до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210). За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн). Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містив вимоги майнового характеру на загальну суму 3297112,11 грн та одну вимогу немайнового характеру. Отже, за подання касаційної скарги на судове рішення в частині задоволених позовних вимог майнового характеру сплаті підлягає судовий збір, обмежений максимальним розміром, в сумі 38420 грн (3297112,11 грн * 1,5 % > 19210 грн), а також в частині задоволення позовної вимоги немайнового характеру - в сумі 3842 грн (1921 грн х 200%). Отже, загальна сума судового збору, яка має бути сплачена ГУ ДПС становить 42262 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Символ звітності банку - 207 Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник посилається на те, що відсутній висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Зобов`язання». Зазначає, що не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що аналізуючи зміст п.5П(с)БО 11 «Зобов`язання» можна дійти правового висновку, що під словами «не підлягає погашенню» слід мати на увазі випадок, коли є впевненість у тому, що заборгованість уже не погашатиметься. Зокрема, така впевненість може бути у такому випадку як сплинув строк позовної давності (під яким в ст.. 256 ЦК України розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу)та прийняття рішення не погашати борг після його закінчення. Тобто, після спливу строку позовної давності боржник може бути впевненим, що кредитор не зможе звернутися до суду з вимогою про погашення заборгованості, а тому погашення такої заборгованості вже не е обов`язком боржника. З огляду на зазначене, боржник може або розрахуватися з кредитором за таким зобов`язанням, або ж прийняти рішення про непогашенняуу, однак Відповідач вважає, що цей висновок є передчасним виходячи з наступного. Однак, нормативного обґрунтування чому скаржник не погоджується з таким висновком апеляційного суду касаційна скарга не містить. Її доводи зводяться до викладення обставин справи щодо наявності в бухгалтерському обліку непогашеної кредиторської заборгованості та прийняття позивачем 10.01.2019 рішення про припинення юридичної особи. З посиланням на підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України ГУ ДПС вважає, що така заборгованість є безнадійною, оскільки щодо неї минув строк позовної давності. Такі доводи наведені не у взаємозв`язку зі встановленими судами обставинами пролонгації договорів і висновками, які здійснені за результатами оцінки встановлених обставин і наданих сторонами доказами, що свідчить про неналежне обґрунтування визначеної підстави для касаційного оскарження судових рішень. Формальне зазначення у касаційній скарзі про незгоду із судовими рішеннями і відсутність висновку Верховного Суду не свідчить про виконання скаржником вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Верховний Суд зазначав, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі № 640/17707/19 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень; - надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко