Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/575/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/575/21 пров. № А/857/9010/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Ніколіна В.В., Качмара В.Я., за участю секретаря судового засідання Юник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року (головуючий суддя Нор У.М., м. Рівне) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів) в якому просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів)) Никончука Олександра Анатолійовича щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 10.12.2019 в рамках виконавчого провадження №59001214; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів)) Никончука Олександра Анатолійовича про стягнення виконавчого збору від 10.12.2019 в рамках виконавчого провадження №59001214. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, і просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути на його користь судовий збір. В апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не здійснив фактичного виконання Виконавчого напису у повному обсязі. Стягнення виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з Позивача призвело до подвійного стягнення суми виконавчого збору/винагороди приватного виконавця, до стягнення його без реального виконання Виконавчого напису. Стягнення виконавчого збору залежить від розміру фактично стягнутого, повернутого або переданого майна при примусовому виконанні виконавчого документа. Відповідно до матеріалів справи 16.10.2020 р. Відповідач прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 статті 37 Закону № 1404-VІІІ (на підставі заяви стягувача). Одночасно, Відповідач не провів виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання Виконавчого напису про стягнення з Позивача на користь стягувача повної суми боргу, відповідно, Відповідач не стягнув у повному обсязі у примусовому порядку суму, зазначену у Виконавчому написі. Таким чином, у Відповідача не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у оскаржуваній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам ст. 27 Закону № 1404-VІІІ та підлягає скасуванню. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2021 року по справі № 400/4023/19 та у Постанові Великої Палати Верховного суду від 11 березня 2021 року у справі № 2540/3203/18. Враховуючи вищезазначене апелянт вважає, що суд першої інстанції протиправно прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови від 10.12.2019 про стягнення виконавчого збору у відповідній сумі в рамках Виконавчого провадження № 59001214, та для визнання протиправною та скасування Постанови Відповідача від 10.12.2019 про стягнення виконавчого збору у відповідній сумі в рамках Виконавчого провадження № 59001214. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2019 головним державним виконавцем Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Никончуком О.А. на підставі заяви ОСОБА_2 про примусове виконання Виконавчого напису № 584 від 07.06.2018, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьмік Ю. Є., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59001214 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 1 306 700,00 грн. Вказана постанова рекомендованим листом про вручення була направлена позивачу 26.04.2019. 10.12.2019 державним виконавцем Никончуком О. А. в рамках Виконавчого провадження № 59001214 винесено Постанову про стягнення виконавчого збору, якою постановлено стягнути з позивача виконавчий збір у розмірі 130 670,00 грн. 24.12.2019 державним виконавцем Никончуком О.А. в рамках Виконавчого провадження № 59001214 винесено Постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з позивача витрати на проведення виконавчих дій у сумі 540,00 грн. 10.01.2020 державним виконавцем Никончуком О.А. в рамках виконавчого провадження № 59001214 винесено Постанову про передачу виконавчого провадження, якою постановлено передати виконавче провадження №59001214 з примусового виконання виконавчого напису до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). 11.01.2020 державним виконавцем Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Никончуком О. А. в рамках виконавчого провадження № 59001214 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження, якою постановлено прийняти виконавче провадження №59001214 з примусового виконання виконавчого напису до Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). 16.10.2020 державним виконавцем Никончуком О. А. на підставі заяви стягувача від 13.10.2020, в рамках виконавчого провадження № 59001214 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою постановлено: виконавчий документ повернути стягувачу; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення; постанову про стягнення виконавчого збору вивести в окреме провадження. Станом на 16.10.2020 позивачем в межах виконавчого провадження № 59001214 сплачено заборгованість у сумі 4 931,12 грн. та виконавчий збір у сумі 227,62 грн. У зв`язку із чим 19.10.2020 державним виконавцем Никончуком О. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63335235, якою постановлено відкрити виконавче провадження № 63335235 з виконання постанови № 59001214 від 10.12.2019 про стягнення з позивача залишку виконавчого збору у сумі 130 442,38 грн. Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що згідно зі статтею 10 Закону України № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (в редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин) заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Відповідно до частини 1 статті 18 цього Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною 5 цієї статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Також, як правильно зазначено судом першої інстанції згідно частин 4 та 9 статті 27 Закону №1403-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). З урахуванням наведеного суд першої інстанції вірно ввжав, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується виключно з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов`язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню. Також, суд першої інстанції вірно врахував, що згідно частини 3 статті ст. 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Отже, у разі повернення виконавчого документа стягувачеві за його заявою (п.1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII) та при умові, що виконавчий збір не стягнуто - державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Вказані вимоги ст. 40 Закону № 1404-VIII в повній мірі кореспондуються з положеннями п. 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), відповідно до якого - у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. Як уже зазначалося, 16.10.2020 державним виконавцем Никончуком О.А. в рамках виконавчого провадження № 59001214 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачові на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII. Пунктом третім якої зазначено, що постанову про стягнення виконавчого збору винести в окреме виконавче провадження. Оскільки, станом на 16.10.2020 позивачем в межах виконавчого провадження № 59001214 сплачено заборгованість у сумі 4 931,12 грн. та виконавчий збір у сумі 227,62 грн. - 19.10.2020 державним виконавцем Никончуком О. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63335235, якою постановлено відкрити виконавче провадження № 63335235 з виконання постанови № 59001214 від 10.12.2019 про стягнення з позивача залишку виконавчого збору у сумі 130 442,38 грн. Суд першої інстанції вірно вважав, що не заслуговують на увагу посилання позивача щодо порушення принципу співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням, передбаченого п.9 ч.1 ст.4 Закону № 1404-VIII, за умови наступного пред`явлення вказаного виконавчого документа на виконання приватному виконавцю, оскільки згідно ч. 8 ст. 27 Закону № 1404-VIII під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У зв`язку із чим повторне пред`явлення виконавчого документа, виконавче провадження за яким було припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII, на виконання приватному виконавцю надає право позивачу стверджувати про те, що відбулось фактично передача виконавчого провадження від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю, що надає підстави позивачу для звернення в установленому Законом порядку з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому суд підставно відмовив у задоволенні позовних вимог. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, 287, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року по справі № 460/757/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді В. В. Ніколін В. Я. Качмар