Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/526/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №766/526/21 Головуючий в І інстанції: Валігурська Л.В. Провадження №33/819/237/21 Доповідач: Калініченко І.С. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду Калініченко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участь захисника в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу захисника Рахімова Вахіда Акиловича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської від 11 березня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох) гривень. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 30.12.2020 р. о 00:15 годині в м. Херсоні по вул. Цюрупинська, 111-а керував транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, згідно результату тесту проба позитивна 2.25 проміле. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР). У діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та провадження закрити, за відсутністю складку адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що про наявність постанови стало відомо пізніше. Вказує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані сп`яніння, та його належним чином не повідомлено про час і місце розгляду справи. Також посилається на те, що суд не дослідив всі обставини справи, не допитав свідків та не дав оцінку неповному відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. Заслухавши пояснення захисника про підтримку апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов до такого висновку. Вказане адміністративне провадження надійшло до апеляційного суду 18.05.2021 року, справа призначалась до слухання 04.06. та 17.06.2021 року де ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003). Таким чином, суд вважає за можливе, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП продовжити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людинита основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. У судові засідання, призначені на 02.02.2021 р., 19.02.2021 р., 11.03.2021 року ОСОБА_1 не з`явився. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №195298 від 30.12.2020 р, де він відмовився від підпису і дачі пояснень, при цьому в протоколі було вказано що розгляд адміністративної справи відбудеться у Херсонському міському суді Херсонської області, відеофайлом з нагрудного відеореєстратора поліцейського де ОСОБА_1 не заперечує що керував вказаним автомобілем та вживав напередодні спиртні напої, результати огляду не оспорював та роздруківкою технічного засобу прилад ALCOTEST 7510, серії ARLM №0353, (тест №90), за допомогою якого було встановлено що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння (2,25 %) (а.п.8-10), поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , (а.п.10) які підтвердили факт проходження ОСОБА_1 алкотестеру на місці зупинки, рапортом працівника поліції, де зазначено що автомобіль яким керував ОСОБА_1 був зупинений. Вказані докази є належними та допустимими та повністю узгоджуються мж собою. Доводи наведені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про час, дату розгляду справи у суді першої інстанції, в апеляційній скарзі не заперечує що знаходивсь в стані сп`яніння, безперечно мав можливість ознайомитись з матеріалами провадження та прийняти участь у розгляді справи. Вина останнього підтверджується вищезазначеними матеріалами справи в їх сукупності та взаємозв`язку, а тому інші доводи апеляційної скарги суд сприймає критично, як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ч.1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому його апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 11 березня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду (підпис) І.С.Калініченко