Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/2763/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" червня 2021 р. Справа № 922/2763/18 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. за участі секретаря судового засідання Новікової Ю.В., за участю представників сторін: стягувача - не з`явився; боржника - Скворцова І.І., наказ № 14 від 13.05.2020 р., виписка з ЄДР, довіреність № б/н від 14.05.20 ВДВС - Сєроштан А.В., довіреність № 1576 від 18.01.2021, посвідчення № АБ № 012184 від 22.05.2020; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника ТОВ Перехрестя Плюс (вх. № 1454Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 квітня 2021 року по справі № 922/2763/18 (повний текст складено 22.04.2021) про відмову в задоволенні скарги боржника ТОВ Перехрестя Плюс на дії Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП № 58419763 по справі № 922/2763/18 за позовом Харківської міської ради, м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю Перехрестя Плюс, м. Харків, про стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2018 у справі № 922/2763/18 стягнуто з ТОВ Перехрестя Плюс на користь Харківської міської ради 5075271,76 грн безпідставно збережених коштів. На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Харківської області видано наказ від 06.12.2018 № 922/2763/18. ТОВ Перехрестя Плюс (боржник) звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою від 14.04.2021 за вх. № 8518 на дії Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій просить: - визнати протиправною бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття арешту з рухомого та нерухомого майна боржника - ТОВ "Перехрестя Плюс" при закінченні виконавчого провадження ВП № 58419763 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження"; - зобов`язати Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти арешт з усього нерухомого майна ТОВ "Перехрестя Плюс", винесеного на підставі постанови про арешт від 19.02.2019 у ВП № 58419763 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45601297 від 19.02.2019) та зобов`язати Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти арешт з усього рухомого майна ТОВ "Перехрестя Плюс", винесеного на підставі постанови про арешт від 19.02.2019 у ВП № 58419763 (реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17310447 від 19.02.2019). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі № 922/2763/18 (суддя Жельне С.Ч.) у задоволенні скарги ТОВ "Перехрестя Плюс" (вх. № 8518 від 14.04.2021) відмовлено повністю. ТОВ Перехрестя Плюс (боржник) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, скаргу ТОВ "Перехрестя Плюс" на дії Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) задовольнити повністю. В обгрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки бездіяльності державного виконавця, який у відповідності до положень ч. З ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених ч. 1 ст. 39 цього Закону, повинен був не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження винести постанову про стягнення виконавчого збору. Проте, будь-яких виконавчих проваджень щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в автоматизованій системі не значиться. На адвокатські запити адвоката Єлісєєва М.І. від 17.03.2021, 19.04.2021 щодо підстав існування арешту у закінченому провадженні ВП №58419763 та щодо наявності виконавчого провадження зі стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору у ВП №58419763, відповіді Московським відділом державної виконавчої служби у м. Харкові не надано. 17.03.2021 директором ТОВ «Перехрестя Плюс» на адресу виконавчої служби направлено заяву про зняття арешту, накладеного на все рухоме та нерухоме майно товариства у закінченому ВП №58419763. Однак, відповіді також не надано. З цих підстав, скаржник вважає протиправною та незаконною бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття арешту у виконавчому провадженні №58419763 з майна ТОВ «Перехрестя Плюс», з огляду на закінчення виконавчого провадження №58419763 щодо стягнення суми боргу та відсутність виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 922/2763/18 апеляційну скаргу боржника залишено без руху на підставі п. 2 ч. 3 ст. 258, чч. 2, 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. Враховуючи усунення ТОВ Перехрестя Плюс недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою боржника ТОВ Перехрестя Плюс на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 та призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні на 15.06.2021. Зазначена ухвала була надіслана на адреси учасників справи рекомендованими листами з повідомленнями, та, у відповідності до ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/ та внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень. Представник ВДВС у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів боржника заперечує, вважає оскаржувану ухвалу суду законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обгрунтування своїх заперечень вказує на те, що у зв`язку з несплатою боржником виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.06.2019 державним виконавцем постанову № 58419763 від 05.06.2019 року про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Перехрестя Плюс» у розмірі 507527,17 та постанову № 58419763 від 05.06.2019 про стягнення з ТОВ «Перехрестя Плюс» витрат виконавчого провадження у розмір 169,00 виведено в окремі провадження та направлено на виконання до Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області за належністю. Перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень було встановлено, що вказані виконавчі провадження було повернуто без прийняття (відмовлено у відкритті) до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Відповідно до даних журналів вхідної кореспонденції, зазначені постанови до відділу не надійшли. ТОВ «Перехрестя Плюс» 19.03.2021 до Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернулось з заявою про зняття арешту, накладеного на все його майно постановою від 19.02.2019 у ВП № 58419763. У направленій на адресу боржника відповіді, було роз`яснено щодо неможливості зняття арешту з майна у зв`язку з не сплатою вищезазначених сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та зверненням до Московського районного суду м. Харкова із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, яку призначено судом до розгляду на 24.06.2021. У судове засідання 15.06.2021 прибули представники боржника та ВДВС. Представник боржника у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити. Представник ВДВС в судовому засіданні не погоджуються з доводами боржника, просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Стягувач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, в судове засідання 15.06.2021 не прибув, причину відсутності в судовому засіданні не повідомив, хоча про місце, дату та час був належно повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним поштовим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102255597433. У відповідності до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті. За приписами ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Враховуючи вищезазначене та зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України та те, що явка стягувача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи впродовж розумного строку, судова колегія дійшла висновку про можливість здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності стягувача. Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу ВДВС, заслухавши у судовому засіданні представників боржника та ВДВС, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає таке. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2018 у справі №922/2763/18 стягнуто з ТОВ Перехрестя Плюс на користь Харківської міської ради 5075271,76 грн безпідставно збережених коштів. 06.12.2018 Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання прийнятого рішення. Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Як свідчать матеріали справи, 19.02.2019 Старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м.Харкова відповідно до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 58419763 з виконання наказу № 922/2763/18, виданого 06.12.2018 про стягнення з ТОВ Перехрестя Плюс на користь Харківської міської ради 5075271,76 грн. безпідставно збережених коштів. У п.3 вказаної постанови зазначено, що стягненню з боржника також підлягає виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця у розмірі 507527,17 грн. За приписами ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту (чч. 3, 7 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження). 19.02.2019 Старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м.Харкова винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ Перехрестя Плюс у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у сумі 5582967,93 грн. 05.06.2019 відповідно до п. 9 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» Старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м.Харкова винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 922/2763/18 про стягнення з ТОВ "Перехрестя Плюс" на користь Харківської міської ради 5075271,76 грн. У п.п. 2,3 постанови було зазначено, що постанову № 58419763 від 05.06.2019 про стягнення виконавчого збору та постанову № 58419763 від 05.06.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виведено в окреме провадження. Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. 14.04.2021 боржник - ТОВ "Перехрестя Плюс" звернувся до Господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби, в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) щодо не зняття арешту з рухомого та нерухомого майна боржника - ТОВ "Перехрестя Плюс" при закінченні виконавчого провадження № 58419763 на підставі п.9 ч. 1ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження"; - зобов`язати Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зняти арешт з усього нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", винесеного на підставі постанови про арешт від 19.02.2019 у ВП № 58419763 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45601297 від 19.02.2019) та зобов`язати Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) зняти арешт з усього рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", винесеного на підставі постанови про арешт від 19.02.2019 у ВП №58419763 (реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17310447 від 19.02.2019). В обгрунтування поданої заяви боржник вказує на те, що з моменту відкриття виконавчого провадження та до його закінчення жодних дій по стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчого документі сум вчинено не було, оскільки мало місце самостійне виконання боржником рішення суду та повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок фактичного виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №71566846 від 24.03.2021 на цей час існує обтяження рухомого майна ТОВ Перехрестя Плюс шляхом його арешту на підставі постанови про арешт майна боржника №58419763 від 19.02.2019. Проте, будь-яких виконавчих проваджень з примусового виконання постанови №58419763 щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження не зареєстровано. З цих підстав, боржник вважає, що у зв`язку тим, що виконавче провадження №58419763 є закінченим за фактичним виконанням рішення суду, на даний час має місце бездіяльність державного виконавця, яка полягає у відсутності з його боку дій щодо зняття арешту з майна боржника, які передбачені приписами ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі № 922/2763/18 у задоволенні вказаної скарги ТОВ "Перехрестя Плюс" відмовлено повністю з тих підстав, що матеріали скарги не містять доказів сплати боржником виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які передбачені у п.2,3 постанови про закінчення виконавчого провадження №58419763 від 05.06.2019, що унеможливлює зняття накладеного державним виконавцем арешту на майно боржника. Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на таке. Статтею 129-1 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межам ( ч. 1 ст. 326 ГПК України). Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Правове регулювання виконавчого провадження здійснюється Законом України "Про виконавче провадження" у редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII. Відповідно до ст. 1 Закон України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться і накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. У ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Частина 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону. Згідно зі ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження це стягувач і боржник, стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Як встановлено судом, на примусовому виконанні у Московському відділі державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження № 58419763 щодо примусового виконання наказу № 922/2763/18 від 06.12.2018, виданого Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ «Перехрестя Плюс» на користь Харківської міської ради 5075271,76 грн безпідставно збережених коштів. Згідно п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Частиною 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Отже, Закон України "Про виконавче провадження" визначає порядок виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору у випадку закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої п. 9 ч.1 ст. 39 цього Закону. В разі виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження державний виконавець відкриває інше виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що приймає постанову. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 06 лютого 2018 по справі № 2-7377/10. При дослідженні матеріалів справи встановлено, що у п.3 постанови від 19.02.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58419763 з виконання наказу № 922/2763/18 про стягнення з ТОВ «Перехрестя Плюс» на користь Харківської міської ради 5075271,76 грн безпідставно збережених коштів Старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м.Харкова було зазначено, що стягненню з боржника також підлягає виконавчий збір/основна винагорода приватного виконавця у розмірі 507527,17 грн. З постанови державного виконавця від 19.02.2019 про арешт майна боржника вбачається, що арешт накладено на все майно, що належить боржнику ТОВ «Перехрестя Плюс» також з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у сумі 5582967,93 грн. Постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 05.06.2019 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок фактичного виконання боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому, у п.п. 2,3 постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем було зазначено, що постанову № 58419763 від 05.06.2019 про стягнення виконавчого збору та постанову № 58419763 від 05.06.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виведено в окреме провадження. В скарзі на дії державного виконавця та апеляційній скарзі боржник стверджує, що виконавче провадження №58419763 є закінченим за фактичним виконанням рішення суду і державний виконавець не відкривав інших виконавчих проваджень з примусового виконання постанов №58419763 щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а отже, на даний час має місце бездіяльність державного виконавця, яка полягає у відсутності з його боку дій щодо зняття арешту з майна боржника, які передбачені приписами ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Колегія суддів не погоджується з вказаними твердженнями боржника з таких підстав. З наданих ВДВС матеріалів вбачається, що 05.06.2019 Старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м.Харкова винесено постанову ВП № 58419763 про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з боржника ТОВ «Перехрестя Плюс» виконавчий збір у розмірі 507527,17грн. Також 05.06.2019 Старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби м.Харкова винесено постанову ВП № 58419763 про стягнення з ТОВ «Перехрестя Плюс» витрат виконавчого провадження у розмірі 169,00грн. Вказані постанови були направлені на виконання до Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області за місцем реєстрації боржника (61002, м.Харків, вул. Сумська,70). Як свідчать матеріали справи, 13.06.2019 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м.Харкова складені повідомлення про повернення вказаних виконавчих документів без прийняття до виконання на підставі ч.4 п.10 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вони пред`явлені не за місцем виконання. 19.03.2021 до Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скаржник звернувся із заявою про зняття арешту, накладеного на все його майно постановою від 19.02.2019 у ВП № 58419763. У направленій на адресу боржника відповіді, Московським відділом державної виконавчої служби у м. Харкові роз`яснено про неможливість зняття арешту з майна у зв`язку з несплатою боржником сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та зверненням до Московського районного суду м. Харкова із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, яку призначено судом до розгляду на 24.06.2021. Боржником не надано суду доказів сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які передбачені п.3 постанови від 19.02.2019 про відкриття виконавчого провадження № 58419763 з виконання наказу № 922/2763/18, п.2, 3 постанови від 05.06.2019 про закінчення виконавчого провадження №58419763 та постанов від 05.06.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 507527,17 грн та витрат виконавчого провадження у розмір 169,00 грн. Колегія суддів зазначає, що в разі виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження державний виконавець відкриває інше виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що приймає постанову, але в такому випадку, з урахуванням положень статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення відбувається за рахунок майна чи коштів боржника, арешт на які був накладений під час примусового виконання судового рішення про стягнення коштів. Приймаючи до уваги, що з боржника не було стягнуто 507527,17 грн виконавчого збору та 169,00 грн витрат виконавчого провадження, колегія суддів вважає, що Старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові у постанові від 05.05.2019 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 922/2763/18 про стягнення з ТОВ "Перехрестя Плюс" на користь Харківської міської ради 5075271,76 грн обгрунтовано не було знято арешт з рухомого та нерухомого майна боржника - ТОВ "Перехрестя Плюс". З огляду на вищевикладене, апеляційним судом не встановлено порушення Старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби процедури вчинення виконавчих дій щодо незняття арешту з майна ТОВ "Перехрестя Плюс". На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника необгрунтовані та не підтверджені матеріалами справи, а тому його вимоги про визнання протиправною бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття арешту з рухомого та нерухомого майна боржника - ТОВ "Перехрестя Плюс" при закінченні виконавчого провадження ВП № 58419763 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" необгрунтовані та правомірно відхилені судом першої інстанції. Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи скаржника спростовуються матеріалами скарги, а вимоги, викладені у скарзі на дії державного виконавця є безпідставними та не підлягають задоволенню. Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги боржника. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки, у зв`язку з чим апеляційна скарга боржника - ТОВ Перехрестя Плюс залишається без задоволення, а ухвала Господарського суду Харківської області від 21 квітня 2021 року по справі № 922/2763/18 - без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника. Керуючись статтями 129, 255, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу боржника ТОВ Перехрестя Плюс на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 квітня 2021 року у справі № 922/2763/18 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21 квітня 2021 року у справі № 922/2763/18 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 17.06.2021. Головуючий суддя Н.М. Пелипенко Суддя С.В. Барбашова Суддя О.А. Істоміна